Тема 12. Етнолінгвістика

1. Теоретичні основи етнолінгвістики. Дослідження мови в тісному зв’язку з історією матеріальної культури, соціального укладу, менталітету.

2. Зародження американської етнолінгвістики. Американська антропологія. Неможливість застосування порівняльно-історичних методик при вивченні індіанських мов (Ф. Боас). Результати співвідношення номінативних одиниць різних мов світу. Залежність специфіки мови від «основних інтересів народу».

3. Загальнотеоретичні погляди Е. Сепіра. Підхід до мови як соціального явища. Погляди на взаємозв’язок та взаємовплив мови й мислення. Ідея стосовно залежності світогляду від мовних норм конкретного соціуму. Вчення про функції мови. Спроба створення розгорнутої типологічної класифікації мов.

4. Оформлення теорії лінгвістичної відносності в роботах Б. Уорфа. Формування в межах кожної мови власної понятійної системи та її вплив на мислення людини. Вчення про мовну філософську картину світу. Залежність сприйняття довкілля від специфіки мовної картини світу. Апелювання до особливостей вираження понять кількості, часу, простору та матерії у мові хопі та європейських мовах. Висновок щодо відсутності універсального мислення та зумовленості мислення системно-структурними характеристиками рідної мови. Залежність ментального (мисленнєвого) сприйняття довкілля стосовно специфіки конкретних мовних систем – основа гіпотези лінгвістичної відносності. Критичний аналіз гіпотези Сепіра – Уорфа.

5. Концепції представників німецької етнолінгвістики (Л. Вайсгербера та Й. Тріра). Твердження Л. Вайсгербера стосовно специфіки кожної мови. Мова – посередник між людиною (народом) та довкіллям. Формування уявлення про довкілля за посередництвом мови. Створення Л. Вайсгербером теорії мовного поля із використанням методики семантичного поля Й. Тріра. Відсутність прямої кореляції між реальним світом та його відображенням у мові. Обмеження пізнавальних можливостей людини специфікою її мови. Формування за допомогою мови цілісної картини світу. Вплив мовної картини світу на культуру, суспільну поведінку, характер мислення. Завдання лінгвістики – розкриття своєрідності «картини світу» кожної мови та дослідження її динаміки. Теорія семантичного поля Й. Тріра. Принцип класифікації слів за темами (семантичними полями). Семантичне поле як єдність словесного (лексичного) і понятійного полів. Понятійне поле – система понять у мовній свідомості соціуму. Характерна особливість – наявність спільної (інтегральної) семантичної ознаки, що об’єднує всі одиниці поля та наявність конкретних (диференційних) ознак, за якими одиниці відрізняються одна від одної.

Тема 13. Лінгвістика в срср

1. Соціально-політичний контекст досліджень після 1917 р. Домінанта марксистської філософії. Підкреслення соціального характеру мови. Особлива увага до ідеологічної функції мови (функції впливу). Завдання «мовного будівництва». Розвиток діалектології, історії літературної мови, лексикології, фразеології, фонології та синтаксису. Спроба створити «нове» радянське мовознавство шляхом відходу від порівняльно-історичної та інших парадигм початку ХХ ст.

2. Нове вчення про мову М. Марра: формування та особливості розвитку. Гіпотеза про існування яфетичної мовної сім’ї. Ідеологічний та науковий контекст оформлення «нового вчення про мову» в середині 1920-х рр. Заперечення порівняльно-історичного мовознавства. Розуміння мови як «надбудовної» категорії стосовно суспільно-економічної формації. Теза про класовий характер мови та зв’язок етапів розвитку соціуму з характером розвитку мови (концепція «революційних стрибків»). Основні аспекти «нового вчення про мову»: положення про єдність глотогонічного процесу; основний закон розвитку мов світу – рух від багатомовності до єдності через схрещування; стадіальний характер розвитку мов (в контексті яфетичної концепції М. Марра); методика чотириелементного аналізу – пошук чотирьох «базових» односкладних елементів у всіх мовах світу. Розвиток ідей М. Марра в роботах І. Мєщанинова. Порівняльно-типологічний опис різносистемних мов. Стадіально-синтаксична концепція І. Мєщанинова: причина синтаксичних стадій – зміна характеру взаємовідношення між словом та реченням; аморфна, ергативна та активна номінативна стадії еволюції синтаксичних конструкцій. Концепція універсальних понятійних категорій та їхнього граматичного вираження. Дискусія 1950 року стосовно «нового вчення про мову» та реабілітація порівняльно-історичного методу.

3. Радянське мовознавство 1920-х – першої половини 1950-х рр. Ідеї Ленінградської лінгвістичної школи. Діяльність Л. Щерби. Наукова спадщина Є. Поливанова. Критика «нового вчення про мову» М. Марра та відстоювання базових принципів компаративістики. Застосування порівняльно-історичного методу при вивченні неіндоєвропейських мов. Дослідження проблематики мовних змін. Створення оригінального напрямку вивчення розвитку мови – теорії мовної еволюції. Ідеї мовної прогностики (прогнозування розвиту мови). Участь у мовному будівництві в СРСР; переконання в необхідності активної мовної політики та адекватного втручання у розвиток мови. Мовознавча проблематика у працях В. Виноградова. Стилістичний напрямок. Внесок до розвитку лексикології та лексикографії. Роботи з теорії і практики фразеології. Граматичні дослідження В. Виноградова.

4. Московська лінгвістична школа. Лексикографічна й орфографічна діяльність Д. Ушакова. Концепції та пропозиції М. Пєшковського. Московська фонологічна школа.

5. Лінгвістичні дослідження другої половини 1950-х – 1980-х рр.: здобутки та перспективи. Остаточне оформлення лінгвостилістики у працях В. Виноградова і його послідовників. Подальший розвиток фонологічних студій у межах Ленінградської та Московської фонологічних шкіл. Пропозиції Ф. Філіна. Перехід радянського мовознавства до сучасної лінгвістичної парадигми у 1970–80-х роках.

6. Українське мовознавство у 1920-х – 1980-х рр. Лінгвістичні студії 1920-х – 1930-х років. Нові горизонти лінгвістичної науки у 1950-х – 1960-х рр. Період 1970–80-х років – зародження сучасної української лінгвістики: порівняльно-історичне мовознавство; історія мови; лексикологія та лексикографія (загально мовна та індивідуально-авторська); граматика й синтаксис; лінгвостилістика та культура мови; структурна й обчислювальна лінгвістика.