Висновки до розділу 3

Здійснивши пошук шляхів зміцнення ліквідності та платоспроможності підприємств України, можемо зробити такі висновки:

1. Основними чинниками, що мають вплив на ліквідність та платоспроможність підприємств є фаза економічного розвитку системи, грошово-кредитна, амортизаційна, податкова політика держави, наявність споживачів та їх лояльність до підприємства і його продукції, поведінку конкурентів, наявність маркетингових каналів для просування продукції, стратегія управління активами, капіталом та грошовими потоками підприємства, рівень конкуренції, інфляції, низька оборотність оборотних коштів, низька якість фінансового планування на підприємстві, брак власних джерел фінансування.

2. Запропоновано модель управління ризиком втрати платоспроможності суб’єкта господарювання. Дана модель – система, що побудована на основі діагностики ліквідності та платоспроможності підприємства, оскільки будь який суб’єкт господарювання – відкрита система, що піддається впливу зовнішнього середовища та зміни у внутрішньому середовищі чи прийняття певного управлінського рішення знаходить своє відображення у фінансових показниках.

3. Основними шляхами оптимізації підвищення рівня ліквідності та платоспроможності підприємств є прискорення оборотності оборотних активів, оптимізація обсягу дебіторської заборгованості, скорочення суми постійних та змінних витрат, пролонгація короткострокових банківських кредитів, реалізація окремих високоліквідних грошових і фондових інструментів портфеля фінансових вкладень, збільшення грошових коштів на розрахованому рахунку, адаптація методики дослідження до потреб підприємства, поліпшення організації матеріально – технічного забезпечення та реалізації продукції, розроблення методичного забезпечення процесу прогнозування ліквідності та платоспроможності підприємства в найближчому майбутньому.

4. Способом стимулювання підвищення платоспроможності підприємства може бути: спрощення процедури отримання підприємством кредиту на невелику суму з метою зростання оборотності та пожвавлення господарської діяльності;кредитування підприємств пріорітетних галузей економіки на пільгових умовах комерційними банками за рахунок їх довгострокового рефінансування НБУ;стимулювання альтернативних способів фінансування (лізинг, факторинг, форфейтинг, акціонування, фінансування по векселях) через урегулювання суперечностей та "пробілів" законодавства;практичного застосування методів податкового регулювання (інвестиційний податковий кредит, податкові канікули, податкова амністія, відтермінування та (чи) прострочення платежів, податкові вирахування);надання дотацій, субсидій експортоорієнтованим галузям;збільшення державних закупівель продукції, що виробляється пріорітетними галузями економіки;використання авансової форми платежів при розрахунках за сировину, матеріали;- покращення інвестиційного клімату шляхом усунення суперечностей законодавства, розробка законодавчих актів ідентичних для вітчизняного та зарубіжного простору.