у третю чергу задовольняються: вимоги щодо сплати податків і зборів та вимоги центрального органу виконавчої влади, що здійснює управління державним резервом.

інші вимоги.

У шосту чергу задовольняються:

у четверту чергу задовольняються: вимоги кредиторів, не забезпечені заставою

у пяту чергу задовольняються: вимоги щодо повернення внесків членів трудового колективу до статутного капіталу підприємства та виплати додаткової грошової винагороди керуючому санацією

Рис. 2.19 Черговість задоволення вимог кредиторів

Акт про передання права власності на нерухоме майно представлено на рис. 2.20.

Рис. 2.20 Акт про передання права власності на нерухоме майно

Під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та/або розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів боржника, яка оформляється шляхом укладення угоди між сторонами. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії провадження у справі про банкрутство. У процедурі розпорядження майном боржника мирову угоду може бути укладено лише після виявлення всіх кредиторів і затвердження господарським судом реєстру вимог кредиторів.

Арбітражний керуючий зобов’язаний попередньо погоджувати мирову угоду з органом, уповноваженим управляти державним майном. Цей орган у десятиденний строк з дня одержання проекту мирової угоди зобов’язаний його розглянути та надати свій висновок

Рис. 2.21 Строк укладення мирової угоди

Рис. 2.22 Умови укладення мирової угоди

Рис. 2.23 Припинення провадження у справі про банкрутство

Під час розгляду справи про банкрутство містоутворюючого суб’єкта підприємницької діяльності учасником провадження у справі про банкрутство визнається орган місцевого самоврядування адміністративно-територіальної одиниці. Учасниками провадження у справі про банкрутство містоутворюючого суб’єкта підприємницької діяльності господарським судом можуть бути визнані також центральні органи виконавчої влади.

Стаття 97. Вимоги до арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Рис. 2.24 Вимоги до арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)

Рис. 2.25 Відшкодування шкоди, заподіяної з вини арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора)

Іноземна процедура банкрутства - провадження у справі про банкрутство, що здійснюється в іноземній державі згідно з її законодавством.

Іноземний суд - державний або інший уповноважений орган іноземної держави, компетентний здійснювати провадження у справах про банкрутство.

Керуючий іноземною процедурою банкрутства - особа, призначена рішенням іноземного суду в межах іноземної процедури банкрутства на певний час та уповноважена керувати господарською діяльністю або реорганізацією чи ліквідацією боржника, вчиняти дії в інших державах.

Рис. 2.26 Застосування процедур банкрутства

Таким чином в роботі було проведено вивчення та докладно проаналізовано зміст Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» від 14 травня 1992 року N 2343-XII. За результати чого було розкрито основні терміни, що використовуються у даному Законі, що визначають осіб, які приймають участь у процедурі банкрутства і основні дії та заходи, що можуть бути реалізовані у ході провадження справи про банкрутство підприємства та складено структурно-логічні схеми, метою яких є – розкриття змісту та послідовності реалізації процедури банкрутства господарюючого суб’єкта.