Структура цпмсд:

а) адміністративна частина/управління та господарська частина;

б) лікувально-профілактична служба.

Лікувально-профілактична служба складається з амбулаторій, які мають статус структурних або відокремлених структурних підрозділів ЦПМСД. Статус відокремлених структурних підрозділів ЦПМСД мають амбулаторії, розташовані за іншою адресою ніж адміністративна частина ЦПМСД. Такі підрозділи мають свій штамп і печатку.

У сільській місцевості та в окремих випадках у містах до структури ЦПМСД можуть входити медичні пункти з надання долікарської допомоги, фельдшерсько-акушерські/фельдшерські пункти (ФАП/ФП). ФАП/ФП функціонують у складі амбулаторіїй. .

Нова модель системи охорони здоров’я ґрунтуватиметься на наданні допомоги лікарем загальної практики / сімейної медицини («сімейний лікар»). Сімейний лікар – це кваліфікований фахівець, який знає все про здоров’я всієї родини, який знайомий з її стилем життя. Цей лікар відповідає за процес та результат лікування пацієнта. Він краще оснащений і всебічно підготовлений, що дає йому можливість не тільки лікувати застуди і грип, але й виконувати базові функції певних вузьких спеціалістів:

-лор-лікаря – подивитись вухо і ніс і вилікувати неускладнені отити і риніти,

-офтальмолога – перевірити зір і подивитись очне дно,

-гінеколога – оглянути дівчинку чи жінку,

-ендокринолога – перевірити рівень глюкози (завдяки наявності глюкометру) і за потреби скоригувати дозу інсулінознижуючих препаратів для хворих на цукровий діабет.

Розділи роботи педіатра (сімейного лікаря) :

Надання кваліфікованої педіатричної допомоги дітям в ЦПМСД та вдома, діагностика хвороб	Надання кваліфікованої медичної допомоги дітям в ЦПМСД та вдома Своєчасна госпіталізація Направлення на відновне лікування в санаторії Екстрена медична допомога незалежно від місця проживання Експертиза тимчасової непрацездатності Організація консультацій та лабораторних обстежень Відбір дітей для лікування та навчання в спеціалізованих дошкільних та шкільних закладах
Профілактична робота серед дітей своєї дільниці	Антенатальна охорона плода Профілактичне спостереження за здоровими дітьми Відвідування немовлят в перші дні після виписки з пологового будинку Диспансерне спостереження Профілактичні щеплення Проведення санітарно-просвітницької роботи серед батьків і дітей
Протиепідемічні заходи на дільниці	Обстеження дітей перед проведенням щеплень та контроль їх стану після щеплення Рання діагностика інфекційних захворювань Госпіталізація за потреби в інфекційну лікарню Заповнення екстрених повідомлень та сигналізація в СЕС про інфекційного хворого Організація спостереження за контактними з хворим на інфекційне захворювання Організація ізоляції інфекційного хворого
Диспансеризація дитячого контингенту	- Періодичні профілактичні огляди груп здорових дітей, об’єднаних віково-фізіологічними ознаками; - Оцінка стану здоров’я, виявлення чинників ризику, захворювань у преморбідному стані , їх діагностика - Своєчасне комплексне проведення необхідних лікувально-оздоровчих заходів - Активне динамічне спостереження за хворими
Санітарно-освітня робота
Звітно-статистична робота
Розрахунок вартості медичних послуг

Регулювання потоку відвідувачів, забезпечення оптимальності роботи ЦПМСД проводить в більшості випадків реєстратура і долікарський кабінет.

Завданнями реєстратури є:

- довідково-інформаційне забезпечення;

- попередній та невідкладний запис на прийом і викликів додому – телефонних та за безпосередніми заявками пацієнтів;

- регулювання інтенсивності потоку людей з метою рівномірного навантаження лікарів;

- оформлення та зберігання медичної документації;

- своєчасний підбір і доставка до лікарських кабінетів медичної документації.

Талонна система запису забезпечує потік тих хворих, що вперше звернулися через реєстраторів.

Під час самозапису на прийом до лікаря відвідувачі самі в спеціальні листки фіксують свої паспортні дані та вказують зручний для них час прийому.

Завданнями кабінету долікарського прийому з кваліфікованим середнім медперсоналом є:

• вимірювання артеріального тиску та температури;

• взяття мазка з зіву для бактеріологічних досліджень;

• видача довідок про епідемічне оточення за місцем проживання, виписок з історії розвитку дитини;

• видача направлення на обстеження перед вступом у дошкільні заклади та школи;

• проведення контрольних годувань дітей;

• проведення антропометричних досліджень.

Профілактична робота сімейного лікаря (педіатра) займає 80 % робочого часу і полягає в організації диспансерного нагляду за здоровими дітьми різного віку, яких виховують як удома, так і в дитячих установах, підготовці дітей до дошкільних установ, школи, організації протиепідемічних заходів, санітарно-гігієнічного виховання батьків.

Антенатальну профілактику, або допологовий патронаж, заняття з вагітними, профілактику захворювань новонароджених проводять разом акушери-гінекологи і педіатри.

Перший антенатальний патронаж проводять протягом 2 тижнів з моменту взяття вагітної на облік у жіночій консультації Антенатальну охорону плода в районних центрах проводить патронажна медична сестра, а в сільських амбулаторіях і фельдшерсько-акушерських пунктах у разі відсутності патронажної сестри — акушерка чи фельдшер. При цьому з'ясовують вік, професію вагітної та її чоловіка, перенесені захворювання, наявність хронічних захворювань у сім'ї, шкідливі звички, кількість абортів, пологів, стан здоров'я у даний час, умови праці, побуту, харчування, режим праці та відпочинку, запрошують у дитячу поліклініку в день профілактичного прийому, заповнюють картку антенатального патронажу. Друге патронажне відвідування - на 28—32-му тижнях вагітності. Показанням до його виконання є тяжка патологія вагітних, несприятливий акушерський анамнез. Уточнюється терміни декретної відпустки, перевіряють виконання вагітною порад медичних працівників, дотримання режиму дня і харчування, навчають майбутню матір, як підготувати молочні залози до годування дитини, організувати в квартирі куточок для новонародженого.

Педіатр чи сімейний лікар і патронажна медсестра відвідують новонародженого в перші 3 дні після виписки з пологового будинку На кожного новонародженого і нову дитину на дільниці оформлюють історію розвитку дитини (форма № 112/О), яка є основним медичним документом. Історії розвитку дітей перших 3 років життя зберігають у кабінеті лікаря, а дітей старших 3-річного віку — в реєстратурі поліклініки.

Протягом першого місяця життя медичний працівник обслуговує дитину тільки вдома. Профілактична робота з дітьми першого року життя включає патронажний нагляд, профілактичні прийоми з оцінкою фізичного, нервово-психічного і рухового розвитку дітей, контроль за правильним вигодовуванням, режимом життя і виховання. У цьому педіатрам допомагає кабінет здорової дитини – методичний центр з питань розвитку,виховання здорової дитини. Працівники кабінету – лікар і досвідчена медсестра (фельдшер) проводять індивідуальні та колективні бесіди з батьками дітей, передусім раннього віку (до 3-х років) з питань виховання здорової дитини;

- навчає медичних сестер дільничних та батьків методиці догляду за дітьми, загартування, організації режиму дня, віковим комплексам масажу, гімнастики, технології приготування дитячого харчування, правилам харчування дитини, тощо;

- забезпечує впровадження принципів грудного вигодовування;

- проводить роботу з профілактики рахіту;

- спільно з дільничним педіатром та дільничною медичною сестрою готує дітей до вступу у дошкільний та загальноосвітній шкільний навчальний заклад.

У кабінеті зібрані:

- матеріали з питань природного та штучного вигодовування дітей першого року життя;

- таблиці вікових режимів;

- таблиці показників фізичного та нервово-психічного розвитку дітей раннього віку;

- стенди з комплексами масажу та гімнастики, фізичних вправ для дітей раннього віку;

- стенди із схемами загартування дітей;

- виставка предметів догляду за дитиною, особистої гігієни, одягу, взуття, іграшок для різних вікових груп;

- схеми специфічної та неспецифічної профілактики рахіту;

- стенд з підготовки дитини до перебування у дошкільному навчальному закладі;

- схеми імунопрофілактики.

Дитяче населення підлягає обов’язковій диспансеризації (Наказ МОЗ від27.08.2010 № 728 «Порядок диспансеризації населення»):

-діти першого та другого років життя;

-діти дошкільного віку від 3 до 6 - 7 років та діти, які не відвідують дошкільні заклади;

-школярі віком до 15 років;

-діти від 15 до 18 років.

Мета диспансеризації дітей: збереження і зміцнення здоров"я, забезпечення правильного фізичного і нервово-психічного розвитку, раннє виявлення відхилень в розвитку і здоров'ї дитини з ціллю проведення своєчасного оздоровлення і лікування, попередження розвитку хронічних захворювань.

Проведення диспансеризації дітей віком до 18 років:

лікар загальної практики або педіатр оглядає дітей;

лікар-стоматолог проводить дітям санацію після попереднього огляду зубів та ротової порожнини;

молодший спеціаліст з вищою медичною освітою проводить:

• скринінг тести;

• антропометричні вимірювання;

• попередню оцінку фізичного та нервово-психічного розвитку дитини;

• вимірювання гостроти слуху;

• вимірювання гостроти зору;

• туберкулінові проби.

На кожну дитину, яка потребує диспансерного спостереження, оформляють картку диспансерного нагляду (форма № 30/0).

Протягом першого року життя здорова дитина повинна бути оглянута дільничними медичними працівниками, а також ортопедом, офтальмологом, невропатологом. Медична сестра відвідує дитину вдома 1 раз на місяць. Сімейний лікар (педіатр) відображає результати спостережень в етапних епікризах історії розвитку дитини (у віці дитини 3, 6 і 9 міс). Наприкінці першого року спостереження після огляду і обстеження дитини (загальні аналізи крові, калу і сечі, антропометричні вимірювання), проведення профілактичних щеплень педіатр складає детальний епікриз, накреслює план оздоровчих заходів на наступний період.

До 25-30% обсягу роботи сімейного лікаря мають складати профілактичні заходи.

Постанова КМУ від 8.12.2009 р. № 1318 “Про затвердження Порядку здійснення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів” і наказ МОЗ України від 16.08.2010 №682 “Про удосконалення медичного обслуговування учнів загальноосвітніх навчальних закладів” визначає проведення обов’язкових медичних профілактичних оглядів учнів загальноосвітніх навчальних закладів:

• у присутності батьків або осіб, які їх замінюють;

• у лікувально-профілактичному закладі за місцем спостереження дитини;

• протягом календарного року.

Головна мета профілактичних оглядів:

• виділити з великої кількості дітей тих, які мають функціональні відхилення з боку різних фізіологічних систем;

• призначити лікування виявлених відхилень;

• продовжити спостереження за дітьми, оскільки без цього пацієнти, які мають функціональні розлади, приречені на їх прогресування та формування стійкого комплексу патологічних ознак – хронічну форму хвороби;

• дітям з хронічною патологією необхідно забезпечити систематичне диспансерне спостереження, адекватне обстеження і лікування для попередження загострення захворювань і розвитку ускладнень.

Обов'язки педіатра (дільничного або лікаря загальної практики - сімейної медицини) під час організації і комплексній оцінці результатів профілактичних оглядів:

• постановка попереднього діагнозу;

• узагальнення результатів обстеження, проведеного лікарями-спеціалістами, що приймають участь в огляді;

• направлення дитини, при необхідності, на додаткове обстеження до «вузьких спеціалістів»;

• визначення групи для занять фізкультурою;

• оцінка харчування, рухового режиму, стану та проведення вакцинації;

• розробка рекомендацій по лікуванню та оздоровленню;

• взаємодія з родиною дітей, особливо з тими, хто потребує поглибленого обстеження та лікування.

Обов’язковий медичний профілактичний огляд дитини складається з таких етапів:

1) долікарський – скринінг-обстеження здоров’я дітей;

2) первинний лікарський;

3) обов’язковий спеціалізований;

4) додатковий спеціалізований;

5) оцінка результатів;

6) рекомендації;

7) консультування дитини та батьків;

Долікарський етап – здійснюється дільничною медичною сестрою (медичною сестрою лікаря загальної практики - сімейної медицини) або медичним працівником загальноосвітнього навчального закладу і включає:

• Вимірювання температури тіла та артеріального тиску;

• Вимірювання зросту та маси тіла, з розрахунком індексу маси тіла, внесення результатів до графіків фізичного розвитку;

• Оцінка статевого розвитку, огляд зовнішніх статевих органів;

• Визначення гостроти зору;

• Визначення гостроти слуху;

• Проведення плантографії;

• Проведення функціональної проби Руф’є;

• Контроль за виконанням плану-графіку проведення профілактичних щеплень;

• Занесення результатів до історії розвитку дитини (форма 112о.) та форма 26о.

Первинний лікарський етап:

- Збір скарг та анамнезу за минулий період, аналіз та оцінка результатів долікарського етапу;

- Оцінка вакцинального статусу, перебігу поствакцинального періоду;

- Клінічний огляд дитини по органам і системам;

- Оцінка харчування;

- Оцінка фізичного розвитку;

- Оцінка психомоторного розвитку дитини віком до 7 років та нервово-психічного розвитку дитини віком від 7-17 років;

- Оцінка рухового режиму;

- Оцінка статевого розвитку;

- Оцінка рівня функціонально-резервних можливостей серцево-судинної системи (результати проби Руф’є);

- Направлення дитини на спеціалізований етап обов’язкового медичного профілактичного огляду при наявності показань;

- Комплексна оцінка стану здоров’я дитини;

- Висновок щодо проведення вакцинації або визначення медичних протипоказів;

- Рекомендації по: харчуванню, руховому режиму та медичної групи для занять фізкультурою;

- Визначення терміну проведення наступного обов’язкового медичного профогляду та, при наявності показів, оглядів лікарів - спеціалістів і додаткових методів обстеження;

- Консультування дитини та батьків.

Проведення спеціалізованого етапу обґрунтовується лікарем-педіатром дільничним (лікарем загальної практики – сімейної медицини) письмово в індивідуальній карті розвитку дитини (ф.112-о) за умови поінформованої згоди дитини та батьків або осіб, які їх замінюють.

Обов’язкові медичні профілактичні огляди дітей:

- Проводяться 1 раз на рік протягом календарного року;

- Лікар може збільшити кількість оглядів, якщо дитина цього потребує;

- Необґрунтоване збільшення кількості оглядів не приводить до покращення стану здоров’я дитини.

В наказі № 682 надана схема періодичних обов’язкових медичних профілактичних оглядів школярів,: лікарі-фахівці оглядають дітей у віці 6, 11, 15 років: дитячий хірург, стоматолог, ортопед-травматолог, офтальмолог, ендокринолог, гінеколог дитячий. Інші фахівці за показаннями.

Діти обстежуються: аналіз крові та інші аналізи за показаннями. А в 11 років аналіз на цукор у дітей з групи ризику по цукровому діабету, дітям 15, 16,17 років проводиться флюорографія.

Після огляду лікар-педіатр заповнює «Довідку учня загально-освітнього навчального закладу про результати обов’язкового медичного профілактичного огляду (форма 086-1/о)», де визначається стан здоров’я дитини, рекомендації по профілактиці і лікуванню виявленої патології, виставляється дата наступного профілактичного огляду. Ця довідка видається батькам дитини для надання медичним працівникам загальноосвітніх навчальних закладів.

Діти усіх вікових категорій, крім 5–6-річних, що вступають до 1-го класу, мають змогу пройти обов’язкове медичне обстеження до 1 вересня поточного року — за бажанням батьків або осіб, що їх замінюють, на базі лікувально-профілактичного закладу; після 1 вересня — на базі загальноосвітнього навчального закладу у присутності батьків, або за наявності письмової згоди на його проведення та з дотриманням норм конфіденційності щодо стану здоров’я дитини, її діагнозу.

5–6-річні діти, які вступають до 1-го класу, проходять медичне профілактичне обстеження лише в присутності батьків та на базі лікувально-профілактичного закладу. З 2012 р. впроваджено компоненту щодо раннього виявлення факторів ризику вживання алкоголю, наркотиків і тютюну, яка полягає у проведенні добровільного анкетування батьків або осіб, які їх замінюють, а з 14-річного віку — і дітей.

МОЗ України прийнято рішення відповідно до територіальних особливостей та потреб населення розподілити регіони України, у частині яких медогляди можна проходити на базі лікувально-профілактичних, а в інших – на базі загальноосвітніх навчальних закладів. 

Відновлення обов’язкових медоглядів у навчальних закладах не заперечує регулярне обстеження у сімейних лікарів та терапевтів.

Перелік фахівців, рекомендованих для кожної категорії дітей, розроблений на основі рекомендацій Всесвітньої організації охорони здоров'я. Першокласники проходять не тільки педіатра, але й лікаря-хірурга, дитячого офтальмолога, дитячого ортопеда, психолога- для визначення, яке навантаження дитина в першому класі може отримувати. Оформляється при цьому довідка (№ 086-1/о), у якій обов'язково зазначається висновок лікаря-педіатра (лікаря загальної практики – сімейної медицини), а також висновок профільних лікарів-спеціалістів. Довідка про стан здоров'я школяра дійсна протягом одного календарного року та не прив'язана до 1 вересня.

Здорові та практично здорові діти ставляться на облік та спостереження у закладах охорони здоров'я, що надають первинну медико-санітарну допомогу (один раз на рік). Хворі підлягають спільному динамічному спостереженню у лікарів загальної практики - сімейної медицини та лікарів інших спеціальностей відповідного профілю (спостереження за схемою відповідного захворювання).

Медична допомога дітям будується за дільнично-територіальним принципом.

Прийом дітей у ЦПМСД (амбулаторії). Ефективна організація роботи дільничних медичних працівників залежить від правильно складеного змінного графіка роботи, який дозволяє батькам з дітьми відвідувати центр у зручний для них час; правильної організації роботи допоміжної ланки (реєстратури, кабінетів функціональної діагностики і лабораторії); використання консультативної допомоги. Один день на тиждень виділяється для профілактичного прийому здорових дітей. Амбулаторний прийом сімейний лікар проводить разом із медичною сестрою. Всі дані про обстеження, діагноз і лікування дитини вносять у форму № 112/0.

Робота на дільниці

Сімейний лікар (педіатр) щодня протягом 3—4 год. обслуговує дітей своєї дільниці вдома, виконуючи: патронажне відвідування здорових дітей, первинні виклики до хворої дитини, активне відвідування хворих до повного одужання. За необхідності госпіталізації лікар оформляє детальну виписку з історії розвитку (форма № 112/0) із вказівкою про проведене лікування, профілактичні щеплення, епідемічне оточення. У разі виявлення інфекційного захворювання оформляє екстрене повідомлення (форма № 058/0), яке направляє в службу санітарно-епідеміологічного контролю; встановлює карантин. За здоровими дітьми лікарі повинні проводити спостереження безпосередньо в поліклініці. В разі гострого перебігу захворювань або загострень хронічних хвороб лікування дитини і її обстеження лікар проводить в домашніх умовах. Хворих дітей удома може обслуговувати черговий лікар з невідкладної допомоги. Невідкладна допомога у закладах ПМД це функція, що реалізується шляхом залучення до її виконання лікарів загальної практики-сімейних лікарів та, у перехідному періоді, також лікарів-терапевтів і педіатрів дільничних.

Сімейним лікарем (педіатром) може організовуватися стаціонар удома для надання кваліфікованої медичної допомоги дітям. Основні завдання стаціонару вдома включають проведення заходів щодо діагностики та лікування хворих дітей при гострих захворюваннях або загостренні хронічних хвороб, доліковування після виписки із стаціонару. Відбір хворих дітей для лікування в стаціонарі вдома здійснює сімейний лікар.

Хворих дітей першого року життя, а також у випадку несприятливого перебігу захворювання хворого госпіталізують у спеціалізовані відділення вторинного рівня.

На сучасному етапі поряд з розвитком стаціонарів удома набули поширення денні стаціонари (наказ МОЗУ 29.11.2002  №434), організація яких має на меті:

• інтенсифікацію роботи дитячої поліклініки;

• більш повне забезпечення дітей стаціонарною допомогою;

• раціональне використання ліжкового фонду;

Структура денного стаціонару для дітей

• процедурний кабінет;

• кабінет психологічного розвантаження та відпочинку хворих;

• кабінет лікаря;

• палати для хворих;

Основні завдання денного стаціонару для дітей:

1. Здійснення лікувально-діагностичних заходів дітям при гострих захворюваннях або загостренні хронічних хвороб за умови відсутності показів до цілодобового лікарського нагляду.

2. Надання кваліфікованої медичної допомоги дітям в умовах амбулаторно-поліклінічного закладу та за наявності показань - забезпечення їх госпіталізації до лікарняного закладу.

3. Доліковування хворих та проведення їх реабілітації у стадії ремісії, загострення захворювання, неповної ремісії, в післяопераційному періоді тощо, після виписки із стаціонару.

4. Проведення профілактичних, лікувальних і реабілітаційних заходів дітям, які перебувають на диспансерному обліку.

5. Забезпечення наступності щодо надання медичної допомоги дітям з іншими відділеннями та лікувально-профілактичними закладами.

Керівництво денним стаціонаром здійснює завідуючий денним стаціонаром або завідуючий одним з педіатричних відділень поліклініки, в складі якого організовано денний стаціонар.

Відбір хворих для денного стаціонару здійснюється лікарями-педіатрами дільничними та іншими лікарями-спеціалістами. Протипоказаннями до направлення у денний стаціонар є:

- гострі інфекційні захворювання;

- туберкульоз;

- хронічні гепатити з активною реплікацією вірусу;

- захворювання, які потребують цілодобового лікарського спостереження;

- венеричні хвороби;

- грибкові та паразитарні хвороби шкіри.

У разі необхідності (погіршення стану, відсутність позитивної динаміки) хвора дитина підлягає госпіталізації у профільне відділення стаціонару.

Медична облікова документація стаціонару вдома та денного стаціонару:

- карта хворого денного стаціонару, поліклініки, стаціонару вдома (ф.003-2/о), яка заповнюється згідно з наказом МОЗ України від 03.07.2001№ 258;

- історія розвитку дитини (ф. № 112/о), медична карта амбулаторного хворого (025/о) де лікуючий лікар щоденно записує динаміку стану хворої дитини та лікувально-діагностичних заходів; лікарі-консультанти здійснюють аналогічний запис з рекомендаціями в день проведення консультації;

- маніпуляцій ний листок.

- журнал обліку перебування хворого в денному стаціонарі, стаціонарі вдома (ф. № 001-3/о).

Після закінчення лікування в денному стаціонарі сімейний лікар оформляє епікриз в історії розвитку дитини (ф. № 112/о), в медичній карті амбулаторного хворого (025/о).

При необхідності догляду за хворою дитиною в денному стаціонарі дитині або особі, яка здійснює цей догляд, видаються документи, що засвідчують тимчасову непрацездатність в установленому порядку.

Питання експертизи тимчасової непрацездатності батьків у зв’язку з хворобою дитини, доглядом за здоровою дитиною віком до 3-х років, а також питання інвалідності та втрати здоров’я неповнолітніх у ЦПМСД здійснює ЛЕК.

До складу комісії входять голова (заступник головного лікаря з медичної частини), лікарі за спеціальностями (завідуючі сімейними амбулаторіями), спеціаліст з реабілітації, лікар-психолог або практичний психолог.

У засіданнях комісії можуть брати участь представники органів соціального захисту населення, психолого-медико-педагогічних консультацій, а також у разі потреби - представники державної служби зайнятості, інших підприємств, установ та організацій (за згодою).

Періодичність проведення засідань комісії визначається її головою, але не рідше одного разу на місяць.

Лікар, який надає дитині первинну медичну допомогу, готує та подає на розгляд комісії документи для встановлення дитині категорії “дитина-інвалід” або “дитина-інвалід підгрупи А”. При цьому зазначений лікар повинен бути присутнім під час проведення засідання комісії для інформування про стан дитини.

Медико-соціальна експертиза дітей віком від 15 до 18 років, які потерпіли від нещасного випадку на виробництві, проводиться після подання акта про нещасний випадок, пов’язаний з виробництвом

Комісія в день проведення медико-соціальної експертизи готує за формою, затвердженою МОЗ, медичний висновок про дитину-інваліда віком до 18 років щодо встановлення категорії “дитина-інвалід” або “дитина-інвалід підгрупи А” (щодо відмови в установленні категорії “дитина-інвалід” або “дитина-інвалід підгрупи А” з відповідним обґрунтуванням) та складає індивідуальну програму реабілітації дитини-інваліда, в якій визначаються реабілітаційні заходи, їх обсяги, строки проведення та виконавці.

Медичний висновок про дитину-інваліда віком до 18 років у триденний строк надсилається органові, в якому дитина-інвалід перебуває на обліку як особа, що отримує державну соціальну допомогу або пенсію, а у разі первинного встановлення категорії “дитина-інвалід” - до органу соціального захисту населення за місцем проживання дитини-інваліда.

Копія індивідуальної програми реабілітації надсилається також до закладу охорони здоров’я і органу соціального захисту населення за місцем проживання дитини-інваліда.

Рішення (висновок) ЛЕК записується в історію розвитку дитини та в журнал запису висновків ЛЕК (ф. 35/о) за підписами голови та членів ЛЕК.

Випадок тимчасової непрацездатності працюючих підтверджується видачею листка непрацездатності (в окремих випадках – довідкою), студентів вищих навчальних закладів та учнів професійно-технічних навчальних закладів – довідкою встановленої форми (ф.N 095/0).

Експертизу інвалідності у дітей до 18 років проводить ЛЕК, встановлює категорію «дитина-інвалід», складає індивідуальну програму реабілітації на основі Державної типової програми реабілітації інвалідів.

У медичному забезпеченні дітей важливе місце посідає стаціонарна допомога, потреба в якій виникає при необхідності в постійному лікарському спостереженні за хворою дитиною, в проведенні комплексного інтенсивного лікування та досліджень. У разі необхідності направлення пацієнта на стаціонарне лікування в екстреному порядку лікар загальної практики / сімейної медицини дає направлення на госпіталізацію, зазначаючи повний діагноз і дані про його лікування, якщо таке проводилося. На планове стаціонарне лікування направляють пацієнтів у встановленому порядку. У разі потреби госпіталізації пацієнта за екстреними показаннями його доставляє у стаціонар служба швидкої медичної допомоги або санітарний автотранспорт закладу первинної медико-санітарної допомоги у супроводі медичного працівника.