Рівні виразності компетенцій менеджера

Найменування рівня	Характеристика рівня
Рівень розуміння(перший)	Менеджер усвідомлює необхідність даних компетенцій, намагається їх проявляти, але це не завжди дієво
Базовий рівень(другий)	Менеджер проявляє необхідні для роботи якості;компетенція розвинена нормально
Сильний рівень(доповнює ба­зовий рівень) (третій)	Компетенція може проявлятися при вирішенні складних завдань
Лідерський рівень(доповнюєбазовий і сильний рівні) (чет­вертий)	Менеджер задає норми для колективу, коли не тільки він,але й інші починають проявляти дану компетенцію;менеджер допомагає іншим проявля­ти необхідні навички

Виділяють такі види компетентності: функціональну (професійна) компетентність (характеризується професій­ними знаннями та умінням їх реалізовувати); інтелектуа­льну компетентність (виражається у здатності до аналітич­ного мислення і здійснення комплексного підходу до виконання своїх обов'язків); ситуативну компетентність (означає вміння діяти відповідно до ситуації); часову ком­петентність (відображає вміння раціонально планувати і використовувати робочий час); соціальну компетентність (передбачає наявність комунікаційних і інтеграційних здібностей, уміння підтримувати відносини, впливати, прави­льно сприймати та інтерпретувати чужі думки, висловлю­вати до них ставлення, вести бесіди і т.д.).

Тема 3 формування колективу підприємства (на самостійне вивчення)

3.1. Колектив як соціальна група.

3.2. Етапи створення і розвитку трудового колективу.

3.3. Структура та ефективність роботи трудового колективу.

3.4. Корпоративна культура в системі управління персоналом підприємства.

3.1. Колектив як соціальна група

Група – це сукупність людей, об’єднаних за певним принципом для досягнення конкретних цілей.

Групи можуть бути формальними і неформальними. За ознакою виконання формальною групою суспільно значущої роботи виділяють таке поняття, як «трудовий колектив».

Колектив – це стійке об’єднання людей, які прагнуть до загальної мети, що характеризується груповою згуртованістю.

Елементами колективу є: члени колективу, що володіють певними особистими рисами та особливостями; цілі; засоби досягнення цілей; механізми здійснення внутрішніх і зовнішніх контактів, підтримки згуртованості.

Організаційні можливості колективу: колективний підхід є ознакою сильного і рішучого стилю управління; колективом краще вирішуються великі або міждисциплінарні завдання, зокрема такі, які не можуть бути вирішені простою сумою зусиль членів групи; колектив – діючий регулятор поведінки працівників; колективна діяльність зменшує стресові ситуації; у колективі виробляється більше ідей і зростає інноваційна здатність групи; як правило, у колективі більш успішно вирішуються проблеми, що виникають у зв’язку з нечітким розподілом обов’язків і низьким особистим внеском; колектив дозволяє швидко інтегрувати нових працівників і стабілізувати культуру підприємства.

До ознак колективу належать: наявність загальної цілі у членів колективу; психологічне визнання членами групи один одного та ототожнення себе з нею; особиста практична взаємодія людей у процесі досягнення їхньої спільної мети; сталість взаємодії протягом усього часу існування групи.

Кожен колектив виробляє свою систему соціального контролю – сукупність засобів впливу на своїх членів через переконання, розпорядження, заборони, визнання заслуг та ін., за допомогою яких їхня поведінка приводиться у відповідність зі сформованими цінностями і стандартами.

Процес створення трудового колективу являє собою послідовну зміну дій керівників вищої і середньої ланки, спрямованих на формування персоналу підпр иємства.