Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Підручник.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.59 Mб
Скачать

Тема 3 Судження та умовивід План

  1. Судження як форма мислення. Основні види суджень

  2. Умовивід як форма мислення. Види умовиводів:

а) дедуктивні;

б) індуктивні;

в) аналогія

  1. Доведення

1. Судження як форма мислення. Основні види суджень

Судження - це думка про предмет, у якій за допомогою твердження або заперечення розкриваються його ознаки чи відношення до інших предметів. Істинність судження визначається його відповідністю об'єктивній дійсності. Істинним буде таке судження, в якому зв'язок понять відображає реальні властивості і відношення. Хибним судження буває у тому випадку, коли зв'язок понять спотворює об'єктивні відношення, не відповідає реальній дійсності.

Судження - це відносно закінчена думка, що відображає предмети, явища реального світу. У кожному судженні розрізняють поняття про предмет думки і поняття про властивості і відношення, наявність яких стверджується чи заперечується в судженні. Поняття про предмет думки називається суб'єктом і позначається латинською літерою S, а поняття про властивості і відношення предмета думки називається предикатом думки і позначається латинською літерою Р. Обидва ці поняття суб'єкт і предикат називаються термінами судження. Судження складається з трьох елементів суб'єкта, предиката і зв'язки. Склад судження можна виразити формулою: „S” є „Р” або „S” не є „Р”.

Судження знаходить своє матеріальне втілення у словах, в усній або письмовій формі. Виражене словами, воно є граматичним реченням. Речення - це граматична форма судження, а судження - логічний зміст речення. Ця єдність судження і речення виражається конкретно в тому, що і в судженні і в реченні основні елементи виражають одну і ту ж якість.

З’ясуємо сутність простого і складного суджень. Прості судження не розкладаються на інші судження. Складні судження складаються з простих шляхом різних логічних зв'язків. Істинність чи хибність складних суджень залежить від істинності чи хибності простих суджень. Судження класифікуються шляхом поділу їх за своїми структурними особливостями на окремі види і різновиди.

Основою служать такі ознаки, за видозміною яких поділяються всі судження:

а) зміст предиката;

б) якість зв'язки;

в) обсяг суб'єкта;

г) модальність судження;

д) тип логічних союзів.

За змістом судження поділяються на судження існування, атрибутивні і судження відношення.

Дамо характеристику загальнозаперечувальних, частковоствер-джувальних і частковозаперечувальних суджень.

Загальностверджувальні судження загальні за обсягом суб'єкта і стверджувальні за якістю зв'язки: „Всі S є Р”. Символом цих суджень є літера А.

Загальнозаперечувальні судження - загальні за обсягом суб'єкта і заперечувальні за якістю зв'язки: „Жодне S не є Р”. Символом загальнозаперечувального судження є літера Е.

Частковостверджувані судження - часткові за обсягом суб'єкта і стверджувальні за якістю зв'язки: „Деякі S є Р”. Символом частковостверджуваних суджень є літера І.

Частковозаперечні судження - це часткові за обсягом суб'єкта і заперечувальні за якістю зв'язки: "Деякі S не є Р". Символом частковозаперечних суджень є літера О.