- •Передмова
- •1.1 Філософія, її генезис, функції
- •1.2. Історичні типи світогляду: міфологія, релігія, філософія.
- •1.3. Філософський світогляд, його структура, рівні
- •Провідні філософські парадигми Стародавнього світу
- •(Давньокитайський, давньоіндійський, античний періоди)
- •2.1. Філософія Давньої Індії
- •2.2. Філософія Давнього Китаю.
- •2.3. Антична філософія
- •2.3.1. Досократівська філософія
- •2.3.2. Сократ, сократичні школи.
- •2.3.3. Філософія Платона, Аристотеля.
- •2.3.4. Філософія еллінізму, римська філософія
- •Тема 3 Філософські ідеї у Середні віки та епоху Відродження План
- •3.1. Філософія Середніх віків. Загальна характеристика
- •3.2. Проблема універсалій, номіналізм та реалізм
- •3.3. Сутність та спрямованість філософії
- •Тема 4 Філософія Нового часу, Просвітництва План
- •4.1. Філософія Нового часу
- •4.2. Проблема методу пізнання у філософії Нового часу.
- •4.3. Філософія Просвітництва
- •Тема 5 Німецька класична філософія. Філософія марксизму План
- •5.1. Німецька класична філософія (загальна характеристика)
- •5.2. Філософські ідеї і.Канта, . І.Г. Фіхте, ф.-в.-й. Шеллінга
- •5.3. Філософські ідеї г.Гегеля, л. Фейєрбаха
- •5.4. Філософія марксизму
- •Тема 6 Некласична західноєвропейська філософія хіх-ххі ст. План
- •6.1. Філософія хіх-хх ст. (загальна характеристика)
- •6.2. Філософія життя (ф.Ніцше, а.Бергсон)
- •6.3. Філософія психоаналізу (з.Фрейд, к.Юнг, е.Фромм)
- •6.4. Екзистенціалізм (загальна характеристика)
- •6.5. Філософія прагматизму
- •6.6. Релігійна філософія
- •6.7. Позитивізм та його історичні форми
- •6.8. Філософія постмодернізму
- •Тема 7 Розвиток філософської думки в Україні План
- •7.1. Українська філософія (загальна характеристика)
- •7.2. Філософія дохристиянського періоду та Київської Русі
- •7.3. Філософія України хіv-хvіі ст.
- •7.4. Українська філософія xvііі-XX ст.
- •Розділ 2
- •Тема 1 Філософський зміст проблеми буття План
- •1.1. Форми життєвого існування людини:
- •1.2. Проблема буття в історії філософії
- •1.3. Буття і матерія. Буття людини. Рух і його основні форми
- •1.4. Просторово-часовий континуум.
- •3.1. Основні проблеми феноменології
- •3.2. Виникнення і природа свідомості
- •3.3. Структура свідомості
- •Тема 3 Гносеологія План
- •2.1. Пізнання, його можливості і межі. Моделі пізнання
- •2.2. Структура пізнавальної діяльності. Суб'єкт і об'єкт пізнання
- •2.3. Поняття істини. Теорії істини у філософії
- •2.4. Логіка і методологія наукового пізнання
- •Тема 4 Діалектика та її альтернативи План
- •4.1. Метафізика і діалектика
- •4.2. Суть принципів діалектики
- •4.3. Категорії і закони діалектики
- •1.1. Поняття суспільства, його сутність
- •1.2. Філософія історії
- •1.3. Формаційний та цивілізаційний підходи
- •Тема 2 Людина як суб'єкт соціального процесу План
- •2.1. Діяльність як специфічно людська форма відношення
- •2.2. Економічне життя суспільства. Матеріальне виробництво
- •2.3. Духовне життя суспільства і його прояви в різних формах.
- •Тема 3 Наука: сутність, етапи розвитку План
- •3.1. Основні етапи становлення науки і наукової раціональності
- •3.2. Формування класичної наукової раціональності
- •3.3. Сучасна природничо-наукова раціональність і її критерії
- •3.4. Наука і псевдонаука
- •Тема 4 Філософська антропологія План
- •4.1. Сутність філософської антропології
- •4.2. Засновники філософської антропології:
- •4.3. Специфіка людського буття
- •Тема 5 Культура та цивілізація: філософські виміри План
- •5.1. Основні ідеї філософського вирішення проблем
- •5.2. Філософські проблеми техніки
- •5.3. Культура і цивілізація – сутність, типологія
- •5.4. Глобальні проблеми сучасності
- •1. Предмет релігієзнавства
- •2. Поняття релігії, її функції
- •3. Релігійна картина світу
- •Тема 2 Релігійні вірування та їх типи План
- •1. Типологія релігійних вірувань
- •2. Первісні форми релігії
- •3. Політеїзм Стародавнього світу
- •1. Індуїзм (релігія Індії), конфуціанство та даосизм (релігії Китаю)
- •Розвиток основних релігій у світі за 100 років
- •Розділ 5
- •Тема 1 Логіка як основа філософського світогляду План
- •1. Роль мислення у пізнанні, світогляді
- •2. Мислення і мова. Істинність і правильність мислення.
- •3. Основні етапи розвитку науки логіки
- •Тема 2 Основи понятійного мислення План
- •1. Поняття логічного закону
- •2. Закони логіки: а) закон тотожності; б) закон протиріччя;
- •3. Поняття
- •Тема 3 Судження та умовивід План
- •1. Судження як форма мислення. Основні види суджень
- •2. Умовивід як форма мислення. Види умовиводів: а) дедуктивні
- •3. Доведення
- •1. Мораль як форма духовного життя.
- •2. Етика як філософська наука про мораль
- •3. Взаємозв'язок етики з іншими науками, що вивчають мораль
- •Тема 2 Моральні виміри спілкування План
- •1. Загальнолюдське в моралі
- •2. Чи існує прогрес у царині людської моральності?
- •3. Толерантність
- •4. Повага
- •5. Співчуття
- •6. Милосердя
- •7. Товариськість
- •8. Дружба
- •9. Любов
- •10. Моральні основи шлюбно-сімейних стосунків
- •11. Професійна етика
- •Тема 3 Предмет естетики План
- •1. Предмет естетики
- •2 Естетика як самостійна наука
- •3. Естетика в структурі міжпредметних зв'язків
- •Тема 4 Естетична діяльність та її форми План
- •1. Історичні форми естетичній діяльності
- •2. Поняття технічної естетики. Дизайн як проектна культура
- •3. Природа в структурі естетичної діяльності
- •Тема 5 Естетичні почуття та категорії
- •1. Естетичний смак
- •2. Естетичний ідеал
- •3. Естетичне почуття
- •4. Основні естетичні категорії
- •Тема 6 Естетичний потенціал художньої творчості План
- •1. Проблема художньої творчості
- •2. Специфіка творчого процесу в мистецтві
- •3. Становлення і розвиток художніх здібностей людини
- •Література До розділу філософія
- •До розділу релігієзнавство
- •До розділу логіка
- •До розділу етика і естетика
Тема 3 Судження та умовивід План
Судження як форма мислення. Основні види суджень
Умовивід як форма мислення. Види умовиводів:
а) дедуктивні;
б) індуктивні;
в) аналогія
Доведення
1. Судження як форма мислення. Основні види суджень
Судження - це думка про предмет, у якій за допомогою твердження або заперечення розкриваються його ознаки чи відношення до інших предметів. Істинність судження визначається його відповідністю об'єктивній дійсності. Істинним буде таке судження, в якому зв'язок понять відображає реальні властивості і відношення. Хибним судження буває у тому випадку, коли зв'язок понять спотворює об'єктивні відношення, не відповідає реальній дійсності.
Судження - це відносно закінчена думка, що відображає предмети, явища реального світу. У кожному судженні розрізняють поняття про предмет думки і поняття про властивості і відношення, наявність яких стверджується чи заперечується в судженні. Поняття про предмет думки називається суб'єктом і позначається латинською літерою S, а поняття про властивості і відношення предмета думки називається предикатом думки і позначається латинською літерою Р. Обидва ці поняття суб'єкт і предикат називаються термінами судження. Судження складається з трьох елементів суб'єкта, предиката і зв'язки. Склад судження можна виразити формулою: „S” є „Р” або „S” не є „Р”.
Судження знаходить своє матеріальне втілення у словах, в усній або письмовій формі. Виражене словами, воно є граматичним реченням. Речення - це граматична форма судження, а судження - логічний зміст речення. Ця єдність судження і речення виражається конкретно в тому, що і в судженні і в реченні основні елементи виражають одну і ту ж якість.
З’ясуємо сутність простого і складного суджень. Прості судження не розкладаються на інші судження. Складні судження складаються з простих шляхом різних логічних зв'язків. Істинність чи хибність складних суджень залежить від істинності чи хибності простих суджень. Судження класифікуються шляхом поділу їх за своїми структурними особливостями на окремі види і різновиди.
Основою служать такі ознаки, за видозміною яких поділяються всі судження:
а) зміст предиката;
б) якість зв'язки;
в) обсяг суб'єкта;
г) модальність судження;
д) тип логічних союзів.
За змістом судження поділяються на судження існування, атрибутивні і судження відношення.
Дамо характеристику загальнозаперечувальних, частковоствер-джувальних і частковозаперечувальних суджень.
Загальностверджувальні судження загальні за обсягом суб'єкта і стверджувальні за якістю зв'язки: „Всі S є Р”. Символом цих суджень є літера А.
Загальнозаперечувальні судження - загальні за обсягом суб'єкта і заперечувальні за якістю зв'язки: „Жодне S не є Р”. Символом загальнозаперечувального судження є літера Е.
Частковостверджувані судження - часткові за обсягом суб'єкта і стверджувальні за якістю зв'язки: „Деякі S є Р”. Символом частковостверджуваних суджень є літера І.
Частковозаперечні судження - це часткові за обсягом суб'єкта і заперечувальні за якістю зв'язки: "Деякі S не є Р". Символом частковозаперечних суджень є літера О.