2. Поняття релігії, її функції

Об’єктом релігієзнавства є релігія, яка сама по собі важко піддається визначенню. Маємо прийнятні визначення релігійних феноменів, що належать до авраамічної традиції, однак релігії інших регіонів світу часто не відповідають юдео-християнсько-ісламській моделі. Мають місце спроби описати сутність усіх релігій (духовний досвід, контраст між сакральним і профанним, віра у богів або єдиного Бога), але такі спроби пов’язані з певними труднощами: зокрема, елементи, що вважаються сутностями в одних релігіях, є мало значимі в інших. Важливим підходом є показ тих аспектів у релігії, які типові для всіх релігій, хоча, можливо, й не універсальні; зокрема, ритуали богослужінь. Тому одним із завдань вивчення релігії є зіставлення усіх типів релігійних феноменів.

Релігія (від лат. religio - побожність, святиня, предмет культу) – комплекс вірувань та практичних дій, за допомогою яких люди сполучаються або намагаються сполучатися з реальністю, що знаходиться за межами буденного досвіду. Звичайно ці вірування і дії фокусуються навколо Абсолюту, який фігурує в уяві віруючих як Божество.

Найважливішою рисою релігії є віра у надприроднє; до того ж релігійна віра характеризується низкою особливостей:

1. Віра в реальне існування надприроднього;

2. Емоційне ставлення до надприроднього;

3. Переконаність в існуванні особливих двосторонніх відносин між надприроднім та людиною.

Як вважає Р. Отто, найбільш фундаментальним, універсальним проявом релігійного почуття є нумінозний досвід контакту із священним. Нумінозне (від лат. “дух”) є Інше (трансцендентальне), що проявляється як таємниця, яка одночасно лякає людину та зачаровує, відштовхує та притягує. Релігійне почуття характеризується містичним прагненням до одкровення, до відкриття межового в душі віруючого. Досвід спілкування з Межовим (сакральним) дає віруючому можливість долати найсерйозніші, критичні обставини. Цій меті підпорядкована більшість релігійних ритуалів, що спрямовані на встановлення комунікації з надлюдськими силами, які на думку віруючих, значною мірою контролюють життя людини.

У релігієзнавстві різні автори виділяють різні функції релігії, відмовляючись від спрощеного її трактування як “опіуму народу”, “помилкової картини світу” і т.п.

Однією з найважливіших функцій релігії є світоглядна, що полягає у створенні власної картини світу, визначенні місця людини та її ролі в системі природи та суспільства, віднайдення способів удосконалення людини і соціуму.

Релігія також виконує регулятивну функцію, створюючи систему норм і цінностей, що впливають на соціальні, сімейно-побутові стосунки, традиції, звичаї.

Істотною функцією релігії, за певних історичних умов, є інтеграція, збереження, стабілізація та укріплення існуючої соціальної системи. Однак релігія може розділяти і протиставляти представників різних і навіть однієї релігії, що й спотерігаємо в релігійному житті сучасної України.

Релігії притаманна і легітимізуюча функція, що полягає в освяченні, наданні законного характеру владі та певному суспільно-політичному порядку в суспільстві. Це, наприклад, проявляється і в тому, що президент на інаугурації приймає присягу покладаючи руку на Біблію.

Релігії властва також комунікативна функція, що полягає у підтриманні зв’язків між віруючими через створення почуття віросповідальної єдності в процесі релігійної діяльності, особистого життя, сімейно-побутових стосунків і т.п.

Релігія виконує також і компенсаторну функцію, здійснюючи психологічну компенсацію неминуче травматичних для індивіда і суспільства подій – хвороб, катастроф, війн, стихійних лих і т.п.

Критична функція релігії стосовно світського життя іноді, але дуже рідко, проявляється у глибинному конфлікті з владою, а частіше – в напруженості, що виникає між “державною” релігією та конфесіями, релігійними групами, які не користуються державною підтримкою.

Оскільки релігія є важливою частиною культури, вона виконує й культуротранслюючу функцію. Релігія сприяла передачі від одного покоління до іншого елементів культури, у тому числі й релігійних. Релігія впливала на розвиток моралі, мистецтва, архітектури, писемності, книгодрукування…