3. Класифікація технологій соціально-педагогічної діяльності.

Соціально-педагогічні технології - це інтеграція педагогічної та соціальної технології, яка має свою структуру і вимагає від фахівця алгоритму виконання всіх операцій. А це означає, що соціально-педагогічна діяльність повинна мати власні технології.

Розробити класифікацію соціально-педагогічних технологій допоможуть спільні ознаки (критерії):

o характер, який допомагає виділити тип технології - загальні чи спеціальні технології;

o мета діяльності визначає цільове призначення технології - цільові чи комплексні технології;

o об'єкт застосування. Таким критерієм може виступати наступні характеристики клієнта:

- соціальна - школяр, студент, сім'я, ув'язнений, військовослужбовець та ін.

- вік - дитина, підліток, молодь, люди похилого віку тощо;

- особливості відхилення від норми - поведінка, емоції, побут та ін.

- кількість - особа, група, колектив, спільнота;

o місце застосування - освітні установи, спеціалізовані центри, місце проживання та ін.;

o спосіб реалізації:

- провідний метод - гра, діяльність, психодрама, консультації тощо;

- сукупність основних методик;

- авторські методики.

Наведені критерії класифікації дозволяють виділити такі дві соціально-педагогічні технології.

1. Соціально-педагогічні технології загального типу (соціально-педагогічна робота).

2. Спеціальні соціально-педагогічні технології: діагностичні, діагностично-прогностичні, консультативні, реабілітаційні, корекційні, виховні, профорієнтаційні, патронажні.

Соціальні технології - це єдиний тип технологічного процесу, що значною мірою грунтується на «суб'єкт - суб'єктних» відносинах. Без співпраці учасників соціального процесу, спільних дій індивіда, сім'ї, групи, яким надається соціальна допомога чи підтримка, неможливо покращити ті обставини, які послужили причиною застосування соціальних технологій. Розуміння соціальної роботи як інтегрованого, універсального виду діяльності, спрямованого на задоволення соціально-гарантованих та особистісних інтересів і потреб людей, насамперед соціально-незахищених верств населення, дозволяє визначати два типи соціальних технологій: - соціальні програми, що містять певні засоби та способи діяльності; - саму діяльність, побудовану відповідно до таких програм. Щодо другого типу, то тут частіше використовують термін «технології соціальної роботи (діяльності)». Аналіз соціально-педагагогічної літератури дає можливість визначити такі класифікаційні ознаки групування соціальних технологій: - залежно від рівня суспільних відносин (технології макросистем, мезотехнології, мікротехнології); - за ступенем практичного втілення в організаційний процес (інноваційні, конструктивні, традиційні); - за місцем експериментальної перевірки та апробації (кабінетні, лабораторні, польові); - за масштабністю соціальних операцій (глобальні, регіональні, локальні); - за діяльнісним аспектом розуміння (соціальний контроль, соціальна профілактика, соціальна терапія, реабілітація, соціальна допомога, соціально-правовий захист, соціальне страхування, соціальне обслуговування, соціальне опікунство, соціальне посередництво, соціальний супровід). Ми будемо виходити з визначення технологій соціальної роботи як сукупності форм, методів і прийомів, що застосовуються соціальними службами, окремими закладами соціального обслуговування, соціальними працівниками з метою досягнення успіху соціальної роботи та забезпечення ефективності реалізації завдань соціального захисту населення. З цього можна зробити висновок, що основним завданням соціально-педагогічних технологій є, насамперед, розробка методів і методик результативного та раціонального цілеспрямованого соціального впливу; застосування технологій як способу оптимізації соціально-педагогічного результату. Повертаючись до питання класифікації та характеристики змісту методів соціальної роботи, варто зазначити, що основою класифікації методів практичної діяльності соціальної роботи можуть виступати як інтереси, потреби індивідів, так і соціальні інтереси управлінських систем. Так, Р. В. Овчарова в класифікації методів роботи, що використовуються в соціально-педагогічній практиці, пропонує певні класифікаційні ознаки для методів загальної соціальної роботи і визначає методи соціальної діагностики, соціальної профілактики, соціального контролю, соціальної реабілітації, соціально-економічні та організаційно-розпоряджувальні методи.