3) Етапи формування та управління системою товароруху:

- аналіз умов збуту;

- постановка цілей збуту;

- розробка стратегії товароруху;

- створення системи обробки замовлень;

- визначення розмірів та дислокації складів;

- створення системи управління запасами або системи постачання “точно вчасно”;

- організація фізичного переміщення товарів (транспортування);

- здійснення продажів;

- контроль та оцінка ефективності товароруху.

Товарорух, або маркетингова логістика – це всі види діяльності, пов’язані з організацією руху фізичних потоків матеріалів й готової продукції від місця виробництва до місця продажу або споживання.

Логістичний ризик – небезпека виникнення затримки в роботі ланцюга постачання, порушення термінів постачання, порушення в роботі однієї або декількох ланок ланцюга.

До найпоширеніших належать ризики, пов’язані з виконанням відповідних логістичних функцій під час виробництва, зберігання, маркування й пакування, консолідації і подрібнення, транспортування різними видами транспорту, документування, розрахунків, розподілення тощо (М.М. Мамчин, О.А. Русановська)

Логістичний ризик – ситуація в логістичній системі підприємства, що пов’язана з можливістю виникнення збоїв у русі потоків різних ресурсів внаслідок збурення впливів чинників зовнішнього та внутрішнього середовища, наслідки яких, з погляду суб’єкта управління, є невизначеними і проявляються у вигляді можливого відхилення параметрів потоків від заданих.

Це дозволяє розглядати ризик як керований параметр, на який можна впливати для забезпечення прийнятного рівня (М.В. Ровенских)

Комплекс “4Rs” логістики:

1) Right materials

2) Right time

3) Right quality

4) Right place

Логістичний ризик – це неочікувана, небажана подія або причина цієї події, що зумовлює відсутність потрібного товару чи сировини в необхідний момент часу, потрібної якості, в потрібному місці, за запланованою ціною.

Причини можуть бути фізичного або нефізичного характеру, що виникли внаслідок помилок або порушень у матеріальному, або у відповідному інформаційному потоці (Fuchs H., Wohinz J.W.).

Логістичні ризики – це ризики виконання логістичних операцій транспортування, складування, переробки вантажів та управління запасами і ризики логістичного менеджменту усіх рівнів, зокрема, ризики управлінського характеру, які виникають під час виконання логістичних функцій та операцій (Н.Г. Плетнева).

Логістичний ризик підприємства – це економічна категорія, яка відображає особливості сприйняття менеджментом підприємства об’єктивно існуючих невизначеності та конфліктності, відсутності повної (вичерпної) інформації на момент прийняття рішень, які притаманні процесам прогнозування, планування, управління, координації та контролю матеріальних, сервісних, інформаційних, фінансових потоків та потоку інтелектуально-трудових ресурсів (В.В. Вітлінський, В.І. Скіцько).

Логістичний ризик підприємства можна класифікувати за видами потоків та компонентами логістичної системи різного рівня (В.В. Вітлінський, В.І. Скіцько).

За видами потоків розрізняють:

- матеріальний логістичний ризик;

- сервісний логістичний ризик;

- інформаційний логістичний ризик;

- фінансовий логістичний ризик;

- інтелектуально-трудовий логістичний ризик.

За основними видами логістичних підсистем виокремлюють:

- закупівельний логістичний ризик

- виробничий логістичний лизик

- збутовий логістичний ризик

- складський догістичний ризик

- транспортний логістичний ризик.

В кожній з логістичних підсистем можна виокремити ланки та елементи й ідентифікувати відповідні ризики, що пов’язані з їх функціонуванням.

Наприклад, у межах транспортної логістичної підсистеми можна виокремити такі елементи: вантаж, пункти зосередження вантажу, транспортна мережа, рухомий склад, навантажувально-розвантажувальні засоби, учасники логістичних процесів, тара, групове пакування. В свою чергу, вантаж характеризується масою, обсягом, іншими фізичними, хімічними або біологічними властивостями та індивідуальним пакуванням, що може зумовити відповідні ризики (порушиться пакування – споживач відмовиться, дуже громіздкий – потрібний спеціальний транспорт зі своїми ризиками).

Ключовим етапом функціонування системи збуту виступає безпосереднє здійснення продажів. Для зниження ризику того, що продаж не буде здійснено, застосовуються відповідні маркетингові технології:

- у випадку оптових продажів – технології персонального продажу;

- у випадку роздрібних продажів – стандарти якісного обслуговування.