- •Чернігівський національний технологічний університет кОледж транспорту та комп’ютерних технологій
- •Конспект лекцій
- •1 Пояснювальна записка
- •2 Витяг з робочої програми
- •3 Перелік посилань
- •3 Зміст лекцій лекція № 1, №2 (4 год.)
- •Тема 1.1 Електричні кола постійного струму
- •Зміст лекції
- •1 Електричне коло та його елементи
- •2 Структура електричного кола
- •3 Режими роботи електричного кола
- •4 Закони кірхгофа
- •5 З’єднання елементів електричних кіл
- •Лекція № 3 (2 год.)
- •Тема 1.2 Електромагнетизм
- •Зміст лекції
- •1 Параметри магнітного поля
- •2 Магнітні властивості речовин
- •3 Закони електомагнетизму
- •4 Поняття про магнітне коло
- •Лекція № 4, №5 (4 год.)
- •Тема 1.3 Однофазні електричні кола змінного струму
- •Зміст лекції
- •1 Основні поняття та визначеня
- •2 Діючі та середні значення синусоїдних величин
- •3 Елементи електричного кола синусоїдного струму
- •4 Послідовне з'єднання rlc елементів у колі синусоїдного струму
- •5 Паралельне з'єднання rlc елементів у колі синусоїдного струму
- •Лекція № 6, №7 (4 год.)
- •Тема 1.4 Трифазні електричні кола
- •Зміст лекції
- •1 Загальні відомості про трифазні системи
- •2 З'єднання зіркою при симетричному навантаженні
- •3 З'єднання трикутником при симетричному навантаженні
- •4 Потужність трифазної системи
- •Лекція № 8 (2 год.)
- •Тема 1.5 Електричні вимірювання та прилади
- •Зміст лекції
- •1 Класифікація вимірювальних приладів і похибки вимірювань
- •3 Вимірювання струмів, напруг, потужностей та енергії
- •Лекція № 9 (2 год.)
- •Тема 1.6 Трансформатори
- •Зміст лекції
- •1 Призначення і принцип роботи трансформатора
- •3 Втрати в трансформаторі. Режими роботи трансформатора
- •Лекція № 10, №11 (4 год.)
- •Тема 1.7 Електричні машини постійного струму
- •Зміст лекції
- •1 Призначення, принцип дії і класифікація електричних машин.
- •2 Будова машин постійного струму
- •3 Типи і характеристики машин постійного струму
- •4 Принцип роботи двигуна постійного струму
- •Лекція № 12, №13 (4 год.)
- •Тема 1.8 Електричні машини змінного струму
- •Зміст лекції
- •1 Класифікація машин змінного струму
- •2 Пристрій і прицип роботи асинхронного двигуна
- •3 Створення магнітного поля
- •4 Швідкість обертання магнітного поля. Ковзання
- •5 Асинхронний двигун з фазним ротором
- •6 Робочі характеристики асинхронного двигуна
- •Лекція № 14 (2 год.)
- •Тема 1.9 Основи електропривода та апаратура керування
- •Зміст лекції
- •1 Електропривод: визначення, склад, класифікація
- •2 Механічні характеристики і навантажувальні діаграми
- •3 Основні режими роботи електроприводу. Вибір електродвигунів
- •4 Аппаратура управління
- •Лекція № 15 (2 год.)
- •Тема 1.10 Передача та розподіл електричної енергії
- •Зміст лекції
- •1 Електропостачання. Класифікація електричних станцій
- •2 Схеми електропостачання
- •3 Електричні мережі промислових підприємств
- •4 Елементи побудови електричних мереж
- •Лекція №16, №17 (4 год.)
- •Тема 2.1 Напівпровідникові прилади
- •Зміст лекції
- •1 Напівпровідники та їх властивості
- •2 Залежність провідності напівпровідників від домішок
- •3 Класифікація напівпровідникових приладів
- •4 Напівпровідникові діоди
- •5 Транзистори
- •6 Тиристори
- •Лекція № 18, №19 (2 год.)
- •Тема 2.2 Електронні підсилювачі
- •Зміст лекції
- •1 Призначення та класіфікація підсилювачів електричних сигналів
- •2 Основні технічні характеристики підсилювачів
- •2 Транзисторний підсилювальний каскад
- •4 Зворотний зв'язок в підсилювачах
- •5 Міжкаскадний зв'язок в багатокаскадних підсилювачах
- •Лекція № 20 (2 год.)
- •Тема 2.3 Електронні випрямлячі і стабілізатори
- •Зміст лекції
- •1 Загальні питання побудови джерел живлення
- •2 Однофазні випрямлячи
- •Стабілізатори напруги живлення
- •Лекція № 21 (2 год.)
- •Тема 2.4 Електронні генератори та вимірювальні прилади
- •Зміст лекції
- •1 Загальні відомості про електронні генератори
- •4 Релаксаційні генератори
- •Лекція № 30 (2 год.)
- •Тема 2.5 Логічні елементи та інтегральні схеми мікроелектроніки, мікропроцесори та їх застосування
- •1 Логічні елементи
- •2 Тригери
Стабілізатори напруги живлення
Стабілізатори напруги – це електронні пристрої, призначені для підтримання сталого значення напруги з необхідною точністю в заданому діапазоні зміни напруги джерела або опору навантаження (дестабілізуючі чинники). За принципом роботи стабілізатори напруги поділяються на параметричні та компенсаційні. Параметричний метод стабілізації базується на зміні параметрів нелінійного елемента стабілізатора, залежно від зміни дестабілізуючого чинника, а стабілізатор називають параметричним.
В компенсаційному методі стабілізації у вимірювальному елементі порівнюється величина, що стабілізується, з еталонною і виробляється сигнал розузгодження. Цей сигнал перетворюється, підсилюється і подається на регулювальний елемент.
Параметричний стабілізатор напруги на базі стабілітрона показано на рисунку 2.37.
Рисунок 2.37 – Схема параметричного стабілізатора напруги
Особливості роботи такого стабілізатора напруги базується на тому, що напруга стабілітрона на зворотній ділянці його вольт-амперної характеристики Uст. доп змінюється незначно в широкому діапазоні зміни зворотного струму стабілітрона. Тобто коливання напруги на вході стабілізатора зумовлюють значну зміну струму стабілітрона при незначних змінах напруги на ньому.
Стабілізатори характеризуються коефіцієнтом стабілізації –характеризує якість роботи всіх стабілізаторів
Кст U = (∆Uвх / Uвх ном)/ (∆Uвих / Uвих ном),
який для параметричних стабілізаторів становить Кст U = 20…30.
Рівняння електричної рівноваги має вигляд
U = Uн + RБ∙І,
де RБ - баластний опір, необхідний для зменшення впливу дестабілізуючих чинників на напругу навантаження.
Опір баластного резистора RБ вибирають таким, щоб при номінальному значенні напруги джерела U, напруга і струм стабілітрона теж дорівнювали номінальним значенням Uст.н, Іст.н. Величину Іст.н визначають за паспортними даними та виразом
Іст.н = (Іст.мін + Іст.макс)/2.
Тоді, з рівняння електричної рівноваги, визначаємо баластний опір за виразом
RБ = (U – Uст.н )/ (Іст.н + Ін),
де Ін = Рн /Uн ); U ≈ Ud ; I = Іст.н + Ін.
Недоліки: невеликий коефіцієнт корисної дії, не більше 0,3; великий внутрішній опір стабілізатора (5-20 Ом): вузький і некерований діапазон стабілізіруємої напруги.
Переваги: простота конструкції і надійність роботи.
Суть компенсаційного методу стабілізації зводиться до автоматичного регулювання вихідної напруги.
Компенсаційні стабілізатори – це замкнуті системи автоматичного регулювання із жорстким від′ємним зворотним зв′язком.
У компенсаційних стабілізаторах здійснюється порівняння фактичної величини вихідної напруги з її заданою величиною і залежно від величини і знаку розузгодження між ними автоматично здійснюється коректуюча дія на елементи стабілізатора, направлена на зменшення цього розузгодження.
Схеми компенсаційних стабілізаторів постійної напруги бувають послідовного (рис.2.38,а) і паралельного типів (рис.2.38,б).
а) б)
Рисунок 2.38 - Схеми компенсаційних стабілізаторів постійної напруги: а –послідовного типу; б – паралельного типу
Основним елементом стабілізатора є регулюючий елемент, зміною опору якого досягають стабілізації напруги на навантаженні.
В стабілізаторах паралельного типу регулюючий елемент (РЕ) вмикається паралельно навантаженню.
В стабілізаторах послідовного типу регулюючий елемент (РЕ) вмикається послідовно навантаженню.
РЕ – регулюючий елемент; П – підсилювач постійного струму; ДОН – джерело опорної напруги Uоп ; Rб – баластний опір; Rн – опір навантаження.
На вхід підсилювача П подається напруга ∆U = ∆U н - U оп (напруга розузгодження), яка після підсилення керує опором РЕ таким чином, щоб підтримувати на виході стабілізатора незмінною.
Для стабілізатора паралельного типу маємо
U н = U вх - Rб (І Н + І Р ) = const.
Надлишок напруги падає на Rб . Для стабілізатора послідовного типу
U н = U вх - І Н RРЕ = const.
Надлишок напруги падає на РЕ. Стабілізатор послідовного типу більш економічний і широко використовується.
Простий компенсаційний стабілізатор послідовного типу будується на основі параметричного стабілізатора на стабілітроні та емітерному повторювачі (рис.2.39).
Рисунок 2.39 – Простий компенсаційний стабілізатор
ДОМАШНЄ ЗАВДАННЯ:
1 Які недоліки однополупериодного випрямляча?
2 Намалюйте бруківку схему двухполуперіодного випрямляча і поясніть його роботу.
3 Які переваги мостової схеми двухполуперіодного випрямляча?
4 Яке призначення фільтра, що згладжує?
5 У чому суть стабілізації частоти коливань і які методи стабілізації?
6 У чому полягає параметричний метод стабілізації?
7 Подайте умови вибору стабілітрона для параметричного стабілізатора.
8 Для чого необхідний баластний резистор?
9 На чому базується компенсаційний метод стабілізації?
10 Для стабілізації напруги споживача постійного струму потужністю Рн = 800 мВт, напругою Uн = 11 В використовується параметричний стабілізатор із стабілітроном Д814Г. Визначити опір баластного резистора, якщо напруга на вході стабілізатора = 14 В.
ВИКЛАДАЧ – Ковальова Т.І.
