- •Організація серверів глобальних мереж
- •Тема 1. Сервери Інтернет. 5
- •Тема2. Структура Інтернет 10
- •Тема 3. Огляд операційних систем серверів. 14
- •Тема 1. Сервери Інтернет.
- •1. Структура Інтернет.
- •2. Організація iana
- •Домени, які відносяться до групи країн.
- •Домени верхнього рівня загального призначення.
- •Домени, які призначені для обмеженого використання
- •4. Локальний інтернет-реєстратор lir
- •5. Розподіл ір
- •6. Перспективи іРv6
- •Тема2. Структура Інтернет
- •1.Автономні системи
- •2. Хребет Інтернета (as Tier 1)
- •4. Гранична маршрутизація.
- •5. Стек тср/ір.
- •Тема 3. Огляд операційних систем серверів.
- •1 Історія виникнення ос (univac, ctts, itss, Atlas, vms, the, rs4000, dos).
- •2 Сімество Windows (3.1, nt, 95, os/2, 98, me, 2000, xp, 2003, Vista, 7, 2008).
- •4 Сімейство mac-os.
- •5 Операційні системи мейнфреймів (b5000, ibm System/360, univac 1108).
- •2. Особливості та характеристики сучасних мейнфреймів
- •4. Мейнфрейми і суперкомп'ютери
- •6. Архітектури мікропроцесорів
- •Тема 4. Протоколи прикладного рівня
- •1. Протоколи http, ftp, smtp, pop3, imap4v1.
- •2. Протокол передачі гіпертексту.
- •2. Системи nfs.
- •3. Системи Samba.
- •4. Сервери ftp.
- •5. Корпоративні сховища даних.
- •Тема 6. MySql як компонент динамічного котенту для сервісів.
- •1.Основні поняття баз даних.
- •2. Таблиці
- •3. Автоматичне створення баз даних
- •4. Балансування
- •3. Призначення hosting. Тема 8. Сервери доменних імен.
- •1. Поняття доменних імен.
- •2. Отримання доменного імені.
- •3. Основні та резервні сервера dns.
- •4. Програми dns Лінукс.
- •5. Програми dns Віндовс.
- •6. Атаки на dns
- •Тема 9. Веб-сервери
- •2. Лінукс сервери веб.
- •3. Віндовс сервери веб.
- •4. Сервери Java.
- •5. Сервери dot net.
- •6. Пошукові сервери
- •Тема 10. Технології lamp, wamp, xampp, Denver
- •1.Операційна система (Linux, xBsd, w32, xNix, w64).
- •3. База даних (MySql, PostgreSql).
- •4. Динамічна мова програмування (php, Perl, Python, asp).
- •5. Дистрибутиви все в одному.
- •Тема 11. Адмін -панелі isPconfig, isPmanager, c-pannel
- •1.Підтримка ос серверів.
- •2. Створення клієнта і виділення ресурсів
- •3. Шаблони сайтів.
- •4. Статті сайту та іх ієрархія.
- •5. Додаткові модулі.
- •6. Особливості системи Joomla,
- •7. Система osComerse,
- •8. Система Drupal.
- •9. Система Moodle
- •Тема 13. Поштові сервери
- •1. Електронна пошта.
- •2.Передача пошти.
- •3. Прийом пошти і поштові скриньки.
- •4. Поштові сервери Лінукс.
- •5. Захисні системи електронної пошти.
- •6. Спам.
- •7. Віруси.
- •Тема 14. Проксі-сервери
- •14.1 Поняття кешуючих серверів
- •2. Поняття трансляції адреса.
- •3. Проксі-сервери Лінукс.
- •4. Проксі-сервери Віндовс.
- •5. Конфігурування кешуючих серверів.
- •Тема 15. Захист в глобальних мережах
- •1.Фільтруючі маршрутизатори.
- •2. Брандмауери та екрани.
- •3. Пристрої utm.
- •4. Апаратні файєрволи.
- •6. Системи детектування атак.
4. Локальний інтернет-реєстратор lir
Локальний інтернет-реєстратор (англ. Local Internet registry, LIR) - організація, що займається розподілом адресного простору користувачам мереж (сервіс-провайдерам і їх абонентам) і наданням супутніх реєстраційних послуг. Як правило, Локальними реєстраторами управляють великі сервіс-провайдери й корпоративні мережі.
5. Розподіл ір
6. Перспективи іРv6
IPv6 (англ. Internet Protocol version 6) — нова версія IP-протоколу — IP версії 6. Розробка протоколу IPv6 почалася 1992 року, а з 2003 р. його підтримку забезпечують виробники більшості телекомунікаційного устаткування (корпоративного рівня). IPv6 — новий крок у розвитку Інтернету. Цей протокол розроблено з урахуванням вимог до Глобальної мережі, що постійно зростають.
Найбільш суттєва різниця між IPv4 та IPv6 полягає в тому, що раніше на інтернет-адресу виділяли 4 байти (32 біта), що відповідає стандартній на сьогодні чотирьохблоковій адресі IP, а протокол IPv6 виділяє на адресу 16 байтів (128 біт). Це відповідає 340 трильйонам адрес (3,4x1038) або по 5x1028 адрес на кожну людину.
Розширення адресного простору скасовує необхідність використання NAT, оскільки на кожну людину припадає близько 3*108 унікальних адрес. Принцип призначення хосту IPv6 адреси є ієрархічним. Мінімальний розмір підмережі — /64 (264). Молодша частина адреси (64 біти) використовується як унікальний ідентифікатор користувача, наступна частина визначає підмережу всередині оператора зв'язку, далі йде ідентифікатор самого оператора. Такий підхід значно спрощує маршрутизацію.
З IPv6 вилучено кілька функцій, що ускладнюють роботу маршрутизаторів:
Маршрутизатори більше не розбивають (фрагментують) пакет на частини (розбиття пакета можливо тільки на боці передавача). Відповідно, оптимальний MTU має визначатися за допомогою Path MTU discovery. Для покращення роботи протоколів, що потребують низького рівня втрати пакетів, мінімальний MTU збільшено до 1280 байт. Інформацію про фрагментацію пакетів перенесено з основного заголовку в розширені;
Зникла контрольна сума. Оскільки канальні (Ethernet) та транспортні (TCP) протоколи також перевіряють коректність пакета, контрольна сума на рівні IP вважається зайвою. Крім того, кожен маршрутизатор зменшує hop limit на одиницю, що призводить до потреби у перерахуванні суми в IPv4.
Незважаючи на суттєве збільшення розміру адреси IPv6, завдяки цим покращенням основний заголовок пакета збільшився лише у 2 рази: з 20 до 40 байт.
Покращення IPv6 у порівнянні з IPv4:
В надшвидкісних мережах можлива підтримка надвеликих пакетів (джамбограм) — до 4 гігабайт;
Time to Live перейменовано в Hop limit;
З'явились відмітки потоків та класи трафіку;
З'явилась багатоадресна передача;
Протокол IPsec з рекомендованого перетворився на обов'язковий.
Тема2. Структура Інтернет
1.Автономні системи 2. Хребет Інтернета (AS Tier 1) 3. AS-client,-peer,-upstream 4. Гранична маршрутизація. 5. Стек ТСР/ІР.
1.Автономні системи
Internet споконвічно будувалася як мережа, що поєднує велику кількість існуючих систем. Із самого початку в її структурі виділяли магістральну мережу (core backbone network), а мережі, приєднані до магістралі, розглядалися як автономні системи (autonomous systems, AS). Автономні системи (АС) - це системи IP-мереж та маршрутизаторів, керовані одним чи кількома операторами, які мають спільну політику маршрутизації з Інтернетом. Не дивлячись на те, що існують декілька автономних систем, підтримуваних одним інтернет-провайдером, в Інтернеті видно політику маршрутизації лиш цього провайдера. Саме цей інтернет-провайдер і має мати зареєстрований публічний номер AC (АСН) - унікальний номер, який присвоюється кожній АС для використання при BGP маршрутизації. Ці номери виділяються Internet Assigned Numbers Authority (IANA), яка виділяє і IP-адреси, регіональним інтернет-реєстраторам (РІР) блоками. Локальні РІР пізніше привласнюють організації номер АС з блоку, отриманого від IANA. Організації, що бажають отримати АСН, повинні пройти процес реєстрації в своєму локальному РІР і отримати схвалення. Автономна система поєднує мережі, у яких під загальним адміністративним керівництвом однієї організації здійснюється маршрутизація, а домен об'єднує комп'ютери (які, можливо, належать різним мережам), у яких під загальним адміністративним керівництвом однієї організації здійснюється призначення унікальних символьних імен. Природно, області дії автономної системи й домена імен можуть в окремому випадку збігатися, якщо одна організація виконує обидві указані функції. В залежності від з'єднань і режиму роботи, АС бувають: багатоінтерфейсні (multihomed) - мають з'єднання з більш як одним інтернет-провайдером. Дозволяють даним АС залишатися підключеними до інтернету в разі виходу з ладу з'єднання із одним з інтернет провайдерів. Також не дозволяють передавати транзитний трафік від одного інтернет-провайдера до іншого; обмежені АС (stub) мають єдине підключення до однієї зовнішньої автономної системи. Це розцінюється як марне використання номера АС, так як мережа розміщується повністю під одним інтернет-провайдером і, отже, не потребує унікальної ідентифікації; транзитні АС (transit), які пропускають через себе транзитний трафік мереж, підключених до них.
Автономна система (англ. Autonomous System, AS) — зв'язана група з одного або декількох наборів префіксів IP-адрес у віданні одного або декількох операторів Інтернет-мережі, яка має чітко визначені політики маршрутизації. Термін "префікс" є еквівалентом "CIDR-блок".
За класичним визначенням автономна система (AS) являє собою сукупність маршрутизаторів під управлінням єдиної служби технічного адміністрування, що використовує протокол внутрішнього шлюзу з чітко визначеними політиками маршрутизації IP-пакетів усередині себе, а за допомогою протоколу зовнішнього шлюзу маршрутизує IP-пакети в інші автономні системи (AS).
Within the Internet, an autonomous system (AS) is a collection of connected Internet Protocol (IP) routing prefixes under the control of one or more network operators on behalf of a single administrative entity or domain that presents a common, clearly defined routing policy to the Internet.[1]
Транзитна Автономна система - це АС котра забезпечує підключення через себе до інших мереж. That is, network A can use network B, the transit AS, to connect to network C. If one AS is an ISP for another, then the former is a transit AS.
Точка обміну Інтернет-трафіком (англ. Internet Exchange Point, IX, IXP) — мережева інфраструктура, призначена для оперативної організації з'єднань і міжоператорського обміну IP-трафіком (пірінга) між незалежними мережами в Інтернет. Учасниками обміну трафіком є організації, що управляють незалежними мережами (автономними системами).
Підключення до точки обміну Інтернет-трафіком дозволяє встановлювати пірінгову взаємодію між учасниками з меншими витратами і більшою оперативністю щодо організації попарних фізичних стиків. Ефективність IX збільшується із зростанням числа підключених учасників.
Точки обміну трафіком на Україні
UA-IX — Київ
DTEL-IX — Київ
Giganet-IX — Київ
DataIX — Київ
OD-IX — Одеса
KH-IX — Харків
CR-IX — Крим
ZT-IX — Житомир
LVIV-IX — Львів
KM-IX — Хмельницький
