- •1201 - «Архітектура», 0501 - «Економіка на підприємстві»
- •1. Актуальність і завдання курсу безпека життєдіяльності. 1.1. Проблема безпеки людини в сучасних умовах.
- •1.2. Основні поняття та визначення безпеки життєдіяльності.
- •1.3. Середовище життєдіяльності людини.
- •1.4. Ризик, як оцінка небезпек.
- •2. Небезпечні та шкідливі виробничі фактори.
- •2.1. Джерела забруднення навколишнього середовища.
- •2.2. Класифікація небезпечних та шкідливих виробничих факторів.
- •2.3. Вплив виробничого пилу на працездатність людини.
- •2.4. Засоби та заходи захисту від виробничого пилу, організація по вітрообміну в приміщеннях.
- •3. Виробничі випромінювання.
- •3.1. Виробничий шум, вібрація, їх вплив на людину. Захист від шуму та вібрації.
- •3.2. Шкідливі випромінювання та захист від них.
- •3.2.1. Іонізуюче випромінювання.
- •3.2.2. Кількісні характеристики іонізуючих випромінювань.
- •3.2.3. Вплив іонізуючого випромінювання на живий організм.
- •3.2.4. Радіоактивне забруднення води та продуктів харчування
- •3.2.5. Вплив електромагнітних полів і випромінювань на живий організм.
- •3.2.6. Негативна дія електричного струму.
- •4. Основи виробничої санітарії та фізіології праці. 4.1. Умови життєдіяльності людини.
- •4.2. Основи фізіології та комфортних умов праці.
- •4.3. Мікроклімат робочої зони.
- •4.4. Освітлення виробничих приміщень
- •5. Діяльність людини як джерело небезпек.
- •5.1. Види надзвичайних ситуацій та їх класифікація.
- •5.2. Природні небезпеки.
- •5.3. Загальні положення охорони праці та техніки безпеки при виконанні будівельно-монтажних робіт.
- •5.3.1. Влаштування доріг і транспортування вантажів.
- •5.3.2. Небезпечні зони на будівельному майданчику.
- •5.3.3. Зберігання та складування матеріалів і виробів.
- •5.3.4. Санітарно-побутове обслуговування робітників.
- •5.3.5. Техніка безпеки при виробництві земельних робіт.
- •5.3.6. Вимоги безпеки при експлуатації машин та механізмів.
- •5.3.7. Посудини, що працюють під тиском.
- •Список використаних джерел
5.3.3. Зберігання та складування матеріалів і виробів.
Проектом організації робіт повинно передбачатися зберігання матеріалів і виробів на будмайданчику в мінімально можливих кількостях. Розміщення складів як найближче до центрів споживання та оснащення їхньою механізацією дозволяє знизити кількість вантажно-розвантажувальних операцій і організувати безпечне складування. У відповідних місцях установлюються написи «В'їзд», «Виїзд», «Розворот» та інше. На площадках для складання вантажів повинні бути позначені границі штабелів, проходів, проїздів між ними. Не дозволяється розміщати вантажі в проходах і проїздах.
5.3.4. Санітарно-побутове обслуговування робітників.
Одним з найважливіших вимог до будівельного майданчика є облаштування його санітарно-побутовими приміщеннями, пунктами харчування, медпунктами, а також їхнє правильне розташування.
Токсичні речовини, наприклад, потрібно зберігати вдалині від побутових приміщень і місць відпочинку. Вільні місця поблизу побутових приміщень необхідно озеленяти і влаштовувати на них площадки для відпочинку.
Будівництво санітарно-побутових приміщень варто здійснювати по типових проектах або використовувати інвентарні побутові та допоміжні спорудження контейнерного типу. Будівельний майданчик повинен бути забезпечений також аптечками і засобами надання першої медичної допомоги.
Розрахунок санітарно-побутових приміщень необхідно виконувати на підставі пропонованих до них вимог.
5.3.5. Техніка безпеки при виробництві земельних робіт.
Безпека при будь-якому виді робіт, і особливо при земельних, повинна враховувати не тільки правильну організацію робочого місця, але і правильний вибір, на основі розрахунків, кріплення, оцінку навантаження на нього та
роботу конструкції в цілому. Земельні роботи дуже трудомісткі, і безпечні методи їхнього ведення залежать від роду ґрунту, місцевості та виду спорудження. Якщо земельні роботи здійснюються в населених пунктах, де можливий рух людей і транспорту, то місця робіт повинні бути обгороджені захисними огородженнями. На огородженнях повинні бути встановлені попереджувальні написи, знаки та сигнальне висвітлення на висоті не менш 2 м.
Інвентарні кріплення мають наступні переваги: складання елементів; можливість установки їх зверху, без спуска в траншею; можливість механізації монтажу та демонтажу робіт, розрахунок всіх вузлів і елементів на міцність та стійкість. При неможливості застосування інвентарних кріплень стінки котлованів і траншів закріплюють неінвентарними засобами, виготовленими по індивідуальних проектах.
Для спуска і підйому робітників у котловани та глибокі траншеї застосовують драбини шириною не менш 0,75 м з поруччям, а для спуска і підйому робітників у вузькі траншеї - приставні сходи. Спуск робітників у котловани і траншеї по розпірках кріплень не допускається. При ритті котлованів і траншів не ближче 1 м від бровки встановлюють огородження з попереджувальними написами, а в нічний час обладнують сигнальне освітлення.
При засипці виїмки кріплення розбирають знизу нагору від однієї максимум до трьох дощок, стежачи за тим, щоб кріплення, що залишилися, не втратили міцності та стійкості. Розбирання виконується під наглядом виконавця робіт або майстра.
Складними умовами при веденні земельних робіт можна вважати роботи в місцях розташування підземних комунікацій, з можливим патогенним зараженням ґрунту, знаходження вибухонебезпечних матеріалів, роботи з електропідігрівом ґрунту.
У місцях розташування діючих підземних комунікацій до початку провадження робіт повинні бути розроблені заходи щодо безпечних умов праці та погоджені з організаціями, що експлуатують ці комунікації. Організація, що здійснює земельні роботи, одержує схему розташування комунікацій із вказівкою глибини закладення. Після цього необхідно позначити на місцевості комунікації відповідними знаками та написами.
У зоні діючих комунікацій роботи варто вести під безпосереднім керівництвом майстра або виконроба, а в охоронній зоні - під спостереженням працівників електро- або газового господарства. При цьому ґрунт розробляють тільки лопатами без різких ударів. Користуватися ударними інструментами не дозволяється. При оголенні кабелю необхідно його підвісити, ставати на кабель строго забороняється, якщо роботи тривалі, кабель необхідно вкрити в дерев'яний короб.
При розробці мерзлого ґрунту застосовуються: ручний і механічний способи; вибуховий спосіб і спосіб електропідігріву ґрунту з наступною його виїмкою.
