1.6. Облікова політика підприємства
Однією зі складових фінансової діяльності та організації бухгалтерського обліку підприємства є облікова політика, яка являє собою сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності.
Облікова політика – сукупність способів ведення бухгалтерського обліку прийнятих підприємством – первинного спостереження, вартісного виміру, поточного групування та узагальнення фактів господарського життя.
Основна її мета – забезпечити одержання достовірної інформації про майновий і фінансовий стан підприємства, результати його діяльності, необхідні для всіх користувачів фінансової звітності і з метою прийняття відповідних рішень.
Облікова політика має два рівні (рис. 1.9).
Облікова політика може вплинути на фінансовий результат діяльності підприємства за звітний період залежно від вибору методів оцінки активів та зобов’язань. Найбільш наочним прикладом цього є амортизація основних засобів. Очевидно, що при застосуванні методів прискореної амортизації (методу зменшення залишкової вартості, методу прискореного зменшення залишкової вартості та кумулятивного методу) витрати підприємства протягом перших років експлуатації об’єктів основних засобів будуть дещо вищими, ніж при застосуванні, наприклад, прямолінійного методу.
Затвердження єдиної методології обліку надзвичайно актуально для тих підприємств, які мають виділені на окремий баланс філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, показники діяльності яких включаються до фінансової звітності підприємства. Дотримання єдиних принципів оцінки та методів обліку також має забезпечувати в групі підприємств (материнському та всіх його дочірніх підприємствах) для складання консолідованих звітів, що передбачено П(С)БО 20 “Консолідована фінансова звітність”.
У принципі, формування основних положень облікової політики українських підприємств фактично завершилося у 2000 р., оскільки на цей момент більшість національних стандартів вже було затверджено.
Рисунок 1.9 – Рівні облікової політики
Переглядати облікову політику підприємства згідно з П(С) БО 6 “Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах” можливо тільки, якщо:
змінюються статутні вимоги;
змінюються вимоги органу, який затверджує положення (стандарти) бухгалтерського обліку;
зміна облікової політики дозволить у кращий спосіб забезпечити достовірне відображення подій або операцій у фінансовій звідності підприємства.
На початку наступного року підприємство повинно, по-перше, проаналізувати зміст попереднього наказу. По-друге, перевірити всі операції попереднього року: з одного боку, чи відповідають вони положенням наказу та, з іншого, – вимогам положень (стандартів) бухгалтерського обліку , і за необхідності внести зміни. По-третє, розглянути можливість зміни облікової політики за тими позиціями, які призводять до викривлення реальної вартості активів, зобов’язань, капіталу, доходів та витрат підприємств.
Будь-які зміни методів обліку та принципів оцінки на підприємстві також оформлюють наказом. Зауважимо, що вважають зміною облікової політики установлення облікової політики для подій (операцій), які відрізняються за змістом від попередніх подій (операцій) або які не відбувалися раніше.
Але документально підтверджена має бути не тільки облікова політика підприємства. Це стосується і загальної організації обліку на підприємстві. Тому, крім наказу про облік політики, доречно видати наказ про організацію обліку в цілому.
Положення облікової політики включають:
– об'єкт обліку витрат при виробництві продукції;
– склад витрат, що формують собівартість виробництва продукції;
– оцінка витрат, що враховуються за об'єктом обліку;
– метод обліку витрат на виробництво;
– класифікуються витрати на постійні та змінні;
– витрати групуються за елементами витрат та статтями калькуляції;
– установлюється система оплати праці працівників, зайнятих виробництвом продукції;
– визначається порядок обліку та розподілу загально виробничих витрат;
– визначається метод оцінки виконаних робіт при розрахунках з замовником за повністю готовий об'єкт або поетапно-виконані роботи;
– визначаються норми відшкодування витрат працівникам, розмір яких лімітується при визначенні бази оподаткування;
– установлюються методи розподілу витрат виробництва продукції на її реалізовану (здану) частину і частину, що знаходиться в незавершеному виробництві;
– установлюється метод оцінки незавершеного виробництва при розрахунках з покупцем (замовником) за повністю готовий об'єкт обліку;
– визначається склад витрат майбутніх періодів та порядок їх списання на витрати виробництва;
– метод оцінки зобов'язань – в гривнях або в умовних грошових одиницях;
– метод визначення виручки та фінансового результату від виконаних робіт;
– метод визначення виручки від реалізації продукції для цілей оподаткування;
– дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання, капіталу за рахунок внесків учасників підприємства) за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена. Умови визнання доходів від реалізації активів, внаслідок цільового фінансування, що виникають в результаті використання активів підприємства, визначаються П(С)БО 15;
– дохід відображається в сумі справедливої вартості одержаних активів або тих, що підлягають одержанню;
– витрати визначаються в обліку як результат зменшення активів або збільшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капіталу підприємства (за винятком зменшення капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власниками) за умови, що вони можуть бути достовірно оцінені. Політика щодо визначення собівартості реалізованої продукції, адміністративних витрат, витрат на збут, інших операційних витрат, фінансових витрат тощо формуються відповідно до П(С)БО 16.
Не вважається зміною облікової політики установлення облікової політики для:
а) подій або операцій, які відрізняються за змістом від попередніх подій або операцій;
б) подій або операцій, які раніше не відбувалися.
У разі зміни облікової політики у примітках до фінансової звітності розкриваються причини і сутність зміни, сума коригування нерозподіленого прибутку на початок звітного року.
На цій основі з урахуванням рекомендацій розроблено наказ про облікову політику УДППЗ “Укрпошта”.
Обсяг та формування наказу про облікову політику не регламентований жодним нормативним документом. При його складанні потрібно керуватися професійним міркуванням та врахувати вимоги Національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку. В табл. 1.11 наводяться основні напрями облікової політики на підприємстві “Укрпошта”.
Таблиця 1.11 – Напрямки облікової політики на підприємстві