Питання для самоконтролю

1. Охарактеризуйте поняття «власність» і «право власності».

2. Охарактеризуйте право власності в об'єктивному значенні.

3. Дайте визначення права власності в суб'єктивному значенні. Роз­ крийте зміст права володіння, користування та розпорядження як основ­ них елементів суб'єктивного права власності.

4. Охарактеризуйте право власності як абсолютне суб'єктивне право особи.

5. Які форми власності закріплені чинним законодавством України? Яке правове значення категорії «форма власності»?

6. Розкрийте суть конституційного принципу «власність зобов'язує».

7. Які межі здійснення права власності визначені чинним законодав­ ством?

8. Які законодавчі гарантії здійснення права власності?

¹ Луць В. До врегулювання відносин власності у новому Цивільному ко­дексі України // Тези доповідей і наукових повідомлень науково-практичної конференції «Проблеми підготовки нового Цивільного кодексу України». (20-21 травня 1993 р.).- К., 1993.-С. 57.

26

Розділ 2 НАБУТТЯ ПРАВА ВЛАСНОСТІ

Право власності виникає з певних юридичних фактів, передба­чених нормами об'єктивного права. Поширеним у науковій літера­турі є поділ підстав набуття права власності на початкові і вторин­ні. Початковими підставами прийнято вважати такі, за яких право власності на дане майно виникає вперше або незалежно від волі попередніх власників. Вторинними вважають такі підстави, за яких набуття права власності суб'єктом ґрунтується на (похо­дить від) правах (прав) попереднього власника.

Перехід права власності на підставі права попереднього влас­ника характеризується як правонаступництво - перехід суб'єктив­них прав (у широкому розумінні також і юридичних обов'язків) від однієї особи (праводавця) до іншої (правонаступника). До по­чаткових способів набуття права власності відносять: набуття пра­ва власності на новостворене майно; привласнення загальнодоступ­них дарів природи, набуття права власності на знахідку, скарб, безхазяйну річ, бездоглядних домашніх тварин, набуття права вла­сності за набувальною давністю тощо.

Вкладення коштів у кредитні установи, цінні папери, успадку­вання майна розглядають як вторинні способи набуття права влас­ності. Найбільш поширеними вторинними способами набуття пра­ва власності є укладення різноманітних цивільних правочинів. З прийняттям Цивільного кодексу їхній перелік значно розширив­ся. Зокрема, такими, що опосередковують перехід майна у влас­ність є договори купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання, ренти, спадковий договір.

Згідно зі ст. 345 ЦКУ, фізична особа може набути право влас­ності у разі приватизації державного майна та майна, що є у ко­мунальній власності. Зазначимо, що і юридична особа приватно­го права може також набути право власності через приватизацію державного чи комунального майна. Відносини у сфері привати­зації регулюються спеціальним законодавством: законами Украї­ни від 6 березня 1992 р. «Про приватизацію державного май­на», «Про приватизацію невеликих державних підприємств

Відомості Верховної Ради України.- 1992.- № 24.- Ст. 343.

27

(малу приватизацію)» (в редакції від 15 травня 1996 р.),¹ «Про приватизаційні папери»,² від 18 червня 1992 р. «Про приватиза­цію державного житлового фонду» та іншими нормативно-пра­вовими актами.

У Законі України «Про приватизацію державного майна» пе­редбачено, що положення Закону поширюються на відчуження майна, що є у комунальній власності. Рішенням Конституційного Суду України від 1 липня 1998 р. у справі щодо приватизації дер­жавного майна⁴ зазначалося, що за умови відсутності окремого законодавчого акта про приватизацію об'єктів комунальної влас­ності внесення цих питань до закону, що регламентує приватиза­цію державного майна, не є підставою для визнання його відпо­відних положень неконституційними, оскільки право суб'єктів ко­мунальної власності не порушено.

Державну політику у сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України (ФДМ), його регіональні відділення та представництва у районах і містах, органи приватизації в Автоном­ній Республіці Крим, що становлять єдину систему державних ор­ганів приватизації. Систему органів приватизації комунальної вла­сності було створено відповідно до Типового положення «Про ор­гани приватизації адміністративно-територіальних одиниць» від 2 листопада 1992 р.⁵ Такими органами є фонди комунального май­на (ФКМ), які утворюються Верховною Радою АРК, місцевими радами і здійснюють державну політику у сфері приватизації ко­мунальної власності.

Приватизація - це відчуження майна, що перебуває у держав­ній (комунальній) власності, майна, що належить АРК, на користь фізичних та юридичних осіб, які можуть бути покупцями. Відно­сини сторін - продавця (ФДМ, ФКМ) і покупців оформлюються договором купівлі-продажу. ФДМ розроблені і затверджені Типові договори купівлі-продажу об'єктів малої приватизації; цілісного майнового комплексу за конкурсом; цілісного майнового комплек­су на аукціоні; цілісного майнового комплексу у разі викупу тощо. Відповідно до ст. 27 Закону України «Про приватизацію держав­ного майна» та п. 1 ст. 23 Закону України «Про приватизацію не-

¹ Відомості Верховної Ради України.- 1992.- № 24.- Ст. 350. І Відомості Верховної Ради України.- Ст. 352. ³ Відомості Верховної Ради України.- 1992.~№ 36.- Ст. 524. •? Офіційний вісник України.- 1998-№ 27-С. 131. ⁵ Законодавство і судова практика з питань приватизації: 36. нормат. ак­тів.-К.. 2002. - С. 85-89.

великих державних підприємств (малу приватизацію)» договір ку~ півлі-продажу підлягає нотаріальному посвідченню. Саме з моме­нтом нотаріального посвідчення договорів законодавець пов'язує перехід права власності на приватизований об'єкт. Окрім нотарі­ального посвідчення, договір купівлі-продажу при приватизації невеликих державних підприємств підлягає реєстрації відповідною місцевою радою (п. 7 ст. 23 Закону України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)».

Отже, у процесі приватизації на підставі договору купівлі-продажу державного (комунального) майна, який є завершальним юридичним фактом в юридичному складі, припиняється право державної (комунальної) власності і виникає право власності фізич­них чи юридичних осіб - покупців. Укладенню договору переду, ють такі юридичні факти: прийняття рішення компетентними ор­ганами про включення об'єкта у переліку об'єктів, що підлягають приватизації; визначення способу приватизації; визначення покуп­ця об'єкта приватизації, який запропонував найкращі, найефектив­ніші умови відповідно до оголошеного способу приватизації. При-ватизація державного житлового фонду, в межах, визначених Законом «Про приватизацію державного житлового фонду», здій­снюється безоплатно. Момент набуття права власності у громадя­нина і відповідно момент припинення права власності в держави фактично пов'язується з фактом державної реєстрації права влас­ності об'єкта приватизації.

Цивільний кодекс закріплює презумпцію правомірності набут­тя права власності - право власності вважається набутим правомір­но, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність на­буття не встановлено судом.