3.2. Прогнозування розвитку хвороб рослин

За динамічністю розвитку усі хвороби поділяють на дві групи: епіфітотичні й енфітотичні. Першим властива виражена сезонна динаміка і пульсуюча зона спалахів (іржа злаків, фітофтора картоплі, мільдью винограду та ін.). Другим властива поступова (багаторічна) зміна інтенсивності розвитку і відносно стала зона (кореневі гнилі, рак картоплі, кіла капусти та ін.).

Прогнози розвитку хвороб розробляють відповідно до мети і можливостей їх використання для ефективного захисту рослин. Для епіфітотичних хвороб практичне значення має довгостроковий (річний) та фенологічний (оперативний) прогнози, а для енфітотичних – багаторічні.

Підхід до прогнозування більшості хвороб рослин схожий до прогнозування полівольтинних видів шкідників, розвиток і розмноження яких залежить від метеорологічних умов вегетаційного періоду. Відмінність полягає в тому, що більшість збудників хвороб інтенсивніше розвиваються і поширюються за умов достатнього зволоження і тепла. При відносній вологості повітря понад 60%, наявності краплинної рідини, частих опадів та температурах повітря для більшості видів у межах 18-25˚ інтенсивність поширення (ураження рослин) значною мірою залежить від стійкості сортів с/г культур проти збудників хвороб та площ їх вирощування. Так, якщо стійкими сортами буде зайнята площа під культурою понад 90 %, збудник хвороби не набуде великого поширення.

3.3. Прогнозування забур’яненості посівів

Прогнозування забур’яненості посівів передбачає стан забур’яненості агроценозу (видовий склад, щільність рослин, насіння) у зв’язку з чергуванням культур у сівозмінах, технологією їх вирощування, системою основного обробітку грунту, удобрення, агрометеорологічними умовами вегетаційного періоду.

У багаторічному прогнозі дається характеристика забур’яненості сільськогосподарських угідь, рівень поширення біологічних груп і окремих видів бур’янів, засміченості кожного поля, господарства, регіону у зв’язку з вирощуванням тих чи інших культур, технологією їх вирощування, культурою землеробства. Прогнозом передбачається визначення середніх показників поширення біологічних груп і окремих видів бур’янів, різного рівня забур’яненості, можливих рівнів коливання. Цей прогноз є основою інтегрованого захисту сільськогосподарських культур від бур’янів розробки більш раціональних систем землеробства.

Довгостроковий (річний) прогноз висвітлює очікувану у наступному році засміченість кожного поля, культури в господарстві, районі, області, державі. На основі даних цього прогнозу планується комплекс агротехнічних заходів, кількісний та якісний склад завезення в державу, область і господарство гербіцидів.

Фенологічний (оперативний) прогноз дозволяє уточнити стан забур’яненості кожного поля і вжити найбільш ефективних заходів захисту культур.

Основою прогнозів забур’яненості полів є дані про їх обстеження, визначення кількості насіння з урахуванням біологічних особливостей бур’янів, впливу на них агротехнічних заходів, гербіцидів, поповнення насіннєвих запасів з органічними добривами, поливною водою, насіннєвим матеріалом культур тощо.