Список використаних джерел

1. Ємельянова О.Ю. Роль, стан та тенденції розвитку правової бази електронної комерції в Україні // Матеріали міжнародного семінару “Застосування штрихового кодування в торгівлі” (30 серпня - 1 вересня 2001 р.). – Севастополь. – 2001. – С. 40-47.

2. Опьонова І.В. Особливості застосування системи штрихового кодування товарів (EAN•UCC) для обліку транзитних вантажів // Соціально-економічні дослідження в перехідний період. Проблеми управління інноваційною діяльністю: Зб. наук. пр. Випуск 4 (ХХХV)/ НАН України. Ін-т регіональних досліджень. Ред. кол.: Долішній М.І. (відп. ред.) та ін. – Львів, 2002. – С.324-330.

УДК 687.172.1.02

Кравчук П.Я.,

к. е. н., доцент кафедри міжнародної економіки

Шегинський В.О.,

Луцький національний технічний університет

Дослідження критеріїв експертної оцінки антикварних виробів в умовах митного контролю

Перш за все слід зазначити, що експертна оцінка є досить тривалою процедурою і тому в умовах митного контролю проводиться попередня експертиза, яка базується на візуальній оцінці та візуальному аналізі оцінюваного зразка.

Експертиза лат. expertus – дослідний) – це дослідження будь-якого питання чи об’єкта, яке вимагає спеціальних знань, з наданням мотивованого

висновку [1].

В ході проведення попередньої експертизи необхідно звернути увагу на:

1. Наявність супровідних документів та відповідність описів предметові ввозу вивозу).

2. Наявність чи відсутність інформації в реєстрі викрадених цінностей, наявність чи відсутність інвентарів інвентарних номерів мовного та цифрового характеру, що засвідчують факт приналежності даного зразка до державної чи музейної колекції).

3. Визначення типу антикварного виробу та його комплектності.

4. Орієнтовне визначення часу, країни, місця виготовлення, по можливості, підприємства-виробника, майстра. Для цього необхідно звернути увагу на:

а) форму та характер декору виробу техніки виконання);

г) наявність в ньому благородних металів, самоцвітів і т.п.;

д) характер мотивів декору та орнаменту;

е) клейма та написи;

є) сліди реставрації, відновлення утрат.

5. Визнання на рівні держави, світу тощо.

Ці критерії дають підстави для прийняття рішення про конфіскацію об’єкту експертизи і після оформлення відповідних документів про передачу для поглибленої експертизи з метою визначення історико-художньої, наукової цінності та матеріальної вартості зразка.

Поглиблена експертиза потребує більш тривалого терміну і обов’язково повинна бути комплексною.

Комплексна експертиза – експертиза, яка призначається для дослідження товару, з якого необхідно одночасно отримати висновок експертів різних галузей науки, техніки і виробництва [1]. Тому в її проведенні обов’язково має брати участь група фахівців. Оптимальним є, коли до її складу входитимуть:

1. Фахівець – мистецтвознавець ‘музейний працівник або реставратор).

2. Фахівець-мистецтвознавець.

3. Фахівець-матеріалознавець металів.

4. Фахівець-гемолог.

5. Представник Міжвідомчої ради з питань вивезення, ввезення та повернення культурних цінностей.

6. Фахівець – експерт з митної служби.

Така експертиза може проводитися поетапно за умови забезпечення умов зберігання об’єкту експертизи і запобігання можливим пошкодженням і можливості його викрадення [2].

Висновки кожного з фахівців дають можливість максимально об’єктивно визначити історичну цінність та матеріальну вартість об’єкту експертизи, прогнозувати розмір суми страхової вартості, а також дають підстави визначити юридичним органам міру стягнення чи покарання особи у випадку спроби незаконного вивозу підданого експертизі зразка антикварного виробу.