Тема 1. 3. Стандартизація і сертифікація товарів План лекції:

1. Загальні поняття про стандартизацію і сертифікацію.

2. Мета і завдання, методи стандартизації.

3. Органи і служби стандартизації, нормативні документи зі стандартизації.

4. Система сертифікації в Україні.

5. Принципи і основні методи стандартизації(СВ).

6. Основні функції елементів організаційної структури сертифікації УкрСЕПРО, поняття метрології і її функції (СВ).

Література:

1. Власова А.В. Основи товарознавства непродовольчих товарів. Навчальний

посібник. – К,: ЦНЛ, 2006ст. 19-23.

2. Войнаш Л.Г. та ін. Товарознавство непродовольчих товарів. Ч. 1. Підручник. – К.: НМЦ «Укоопосвіта», 2004.

3. Оснач О.Ф. Товарознавство: Навчальний посібник. – К.: ЦНЛ, 2004.

4. Павлова В. А. та ін.. Комерційне товарознавство: Навчальний посібник. – К: Кондор, 2012 ст. 25-27.

5. Сирохман І.В. Товарознавство продовольчих товарів. Підручник. – К.: Лібра, 2006 ст. 20-21.

1. Загальні поняття про стандартизацію і сертифікацію

У перекладі з англійської мови «стандартизація» - це зведення багатьох видів виробів до невеликої кількості типових зразків певної якості, форми, розмірів, маси тощо з метою раціоналізації виробництва.

Згідно з Законом України «Про стандартизацію» стандартизація – це діяльність,що полягає у встановленні положень для загального і багаторазового застосування щодо наявних чи можливих завдань з метою досягнення оптимального ступеня впорядкування у певній сфері, результатом якої є підвищення ступеня відповідності продукції, процесів та послуг їх функціональному призначенню, усуненню бар’єрів у торгівлі і сприянню науково-технічному співробітництву.

Таким чином, завдяки стандартизації є реальна можливість досягти оптимального ступеня упорядкування в певній галузі шляхом встановлення положень для загального і багаторазового використання щодо реально існуючих чи можливих завдань.

Стандартизація поділяється на міжнародну, регіональну, національну та державну:

• міжнародна стандартизація – це стандартизація, участь в якій є відкритою для відповідних органів усіх країн.

• регіональна стандартизація – це така стандартизація, участь у якій є відкритою для країн лише одного географічного або економічного регіону.

• національна стандартизація – це стандартизація, що проводиться на рівні однієї конкретної держави.

• державна система стандартизації – це система, що визначає основну мету і принципи управління, форми та загальні організаційно-технічні правила усіх видів робіт із стандартизації.

Об’єкт стандартизації – це предмет (продукція, процес, послуга), що підлягає стандартизації.

Стандарт - нормативний документ, що встановлює правила, загальні принципи чи характеристики щодо різних видів діяльності або їх результатів. Нормативний документ містить такі поняття, як стандарти, технічні умови, зводи правил, регламенти тощо.

Стандарт, як основний нормативний документ, розробляється переважно на засадах відсутності протиріч з істотних питань з боку більшості зацікавлених сторін і затверджується визнаним органом, в якому встановлені для загального та багаторазового використання правила, вимоги, загальні принципи чи характеристики, що стосуються різних видів діяльності або їх результатів для досягнення оптимального ступеня впорядкування в певній галузі. Стандарти повинні ґрунтуватися на загальних досягненнях науки, техніки і практичного досвіду і бути спрямовані на досягнення оптимальної користі для суспільства.

Сертифікація – це дія, яка засвідчує за допомогою сертифіката або знака відповідності, що товар відповідає вимогам певних стандартів чи технічних умов. Вона є гарантією того, що даний товар відповідає вимогам стандартів.

В Декреті Кабінету Міністрів України «Про стандартизацію та сертифікацію» № 4693 від 10.05.1993 р. чітко визначена мета сертифікації, а Кодексом України про адміністративні порушення передбачена відповідальність за випуск та реалізацію товарів без сертифікату відповідності.

В Україні створена і діє державна система сертифікації УкрСЕПРО, яка впроваджена в 1995році.