2. Методи оцінювання якості товарів

Оцінка якості товарів – це встановлення, наскільки товари відповідають вимогам споживача чи аналогічним кращим вітчизняним, чи закордонним зразкам, тобто рівню якості.

Рівень якості товарів – відносна характеристика, заснована на зрівнянні показників якості продукції, яка оцінюється за базовими показниками.

Контроль якості товарів – це перевірка відповідності показників якості товарів вимогам нормативно-технічних документів:

• стандартів;

• інструкції П-7;

• положення про постачання товарів народного споживання.

Існують такі види контролю якості продукції: виробничий, приймальний, інспекційний, суцільний, періодичний.

Контроль якості здійснюється на різних рівнях:

внутрішньовиробничий – на підприємстві виробничники. Виконується відділом технічного контролю (ВТК);

відомчий – на рівні міністерств (відомств). Організовується через свої відомчі органи та служби стандартизації;

спеціалізований – на рівні державних органів. Виконується органами державного стандарту, органами про захист прав споживачів.

Методом визначення показників якості вимірювальний, реєстраційний, розрахунковий, органолептичний, експертний та соціальний методи визначення показників якості.

Вимірювальний метод здійснюється спеціалістами за допомогою спеціальної апаратури, реактивів, посуду. Показники якості, які визначаються цим методом, виражаються у конкретних величинах (мг, г).

Реєстраційний метод здійснюється на підставі спостережень та підрахунку числа визначених подій, предметів та втрат. Цим методом визначають дефектні вироби в партії при прийомці, зберіганні та реалізації, а також під час інвентаризації товарно-матеріальних цінностей.

Розрахунковий метод – використовується на стадії розробки продукції і здійснюється на основі використання теоретичних залежностей показників якості продукції від її параметрів.

Органолептичний метод – метод визначення значень показників якості продукції, який здійснюється на основі аналізу сприйняття органів чуття. Цим методом користуються в харчовій промисловості, торгівлі, на складах матеріально-технологічного забезпечення під час оцінки якості продукції. Точність та достовірність результатів залежить від кваліфікації працівників та умов проведення аналізу.

Експертний метод визначення показників якості, основується на рішенні, яке приймає експертна комісія.

Соціологічний метод визначення показників якості, засвоєний на збиранні та аналізі думок широкого кола споживачів продукції.

Після зіставлення дійсних визначень вимірювального показника з базовим встановлюються певні градації. Класи, товарні ґатунки (сорти), марки продукції.

Градація, клас, сорт – категорія або розряд, присвоєний об’єктам після зіставлення дійсних і базових показників.

Стандартний товар – товар який відповідає встановленим вимогам за всіма обраними показниками.

Нестандартний товар - товар, який не відповідає встановленим вимогам по одному або комплексу показників, але невідповідність не є небезпечною.

Брак – товар з виявленими вадами, що можуть бути усунені. або їх не можна виправити за одним або комплексом показників.

Марки, номери – градації якості, які відрізняються значеннями одного або кількох певних показників.

Ґатунок (сорт) – градації якості товару за одним або кількома показниками. поділ за сортами здійснюється залежно від наявності дефектів і відхилень за деякими показниками споживчих властивостей. сорти визначаються порядковими номерами – 1-й, 2-й, 3-й, іноді термінами – екстра, вищій, прима, тощо.

Контроль якості – найважливіша функція управління якістю.

Найважливіші завдання контролю:

• убезпечити споживача від недоброякісних товарів;

• знизити до мінімуму частку бракованих і низькосортних товарів;

• забезпечити інформацією про якість товарів вихідних матеріалів, напівфабрикатів, які комплектують вироби і готові товари.

У будь якому торговому підприємстві повинен проводитись контроль кожної партії товару, яка надходить. Він може бути суцільним чи вибірковим залежно від умов договору постачання. Результати поширюються на всю партію. Існує певна методика для окремих видів, але немає єдиних правил добору проб у стандартах.

Термін «проба» і «вибірка» дають можливість виконати якісний контроль.

Проба – це мінімально допустима частина товару.

Вибірка – це певна мінімальна припустима кількість пакувальних одиниць, що характеризують партію.

Правила добору проб: вибірка установлюються стандартами на методи іспитів, при відсутності умови домовляються в контрактах купівлі продажу.

Окремо існує норматив для добору проб і вибірки для товарного і безтарного товару. Ці показники мають вирішальне значення у разі спірних питань поставки, закупки товарів між суб’єктами господарської діяльності.