Перелік умовних скорочень

П Е Р Е Л І К

Умовних скорочень

МА –	мовленнєвий акт
МЖ –	мовленнєвий жанр
МО –	мова оригіналу
МП –	мова перекладу
ТО –	текст оригіналу
ТП –	текст перекладу

1,5 Інтервали

Якщо в курсовій роботі вжито специфічну термінологію, а також використано маловідомі скорочення, нові символи, позначення тощо, то їхній перелік подається окремо після змісту перед вступом як ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ. Перелік друкується двома колонками, де ліворуч за абеткою наводять скорочення, праворуч ─ їхнє детальне розшифрування.

Якщо в курсовій роботі є спеціальні терміни, скорочення, символи чи позначення, що повторюються менше трьох разів, перелік не складають, а їхні розшифрування наводять у тексті при першому згадуванні. Умовне скорочення у тексті роботи вводиться у такий спосіб: спочатку у реченні наводиться повне словосполучення, потім у дужках друкується слово «далі» і тільки потім наводиться скорочення.

Наприклад,

Проблема мовної картини світу (далі МКС) як частини концептуального світу … .

Вступ

Завдання ВСТУПУ – розкрити сутність і стан наукової проблеми, яка вивчалася студентом, обґрунтувати необхідність проведення дослідження, окреслити актуальність роботи, визначити її мету та завдання. У ВСТУПІ коротко подають загальну характеристику курсової роботи в наведеній нижче послідовності (назви усіх складових частин вступу друкують з абзацу напівжирним шрифтом, наприклад, „Предметом дослідження є …”, „У курсовій роботі використано такі методи дослідження …”):

• ступінь дослідження проблеми та короткий огляд літератури з теми (слід описати стан розробки обраної теми; узагальнити опрацьовану інформацію; назвати авторів, які працювали над різними аспектами досліджуваної теми, виділити їхні найсуттєвіші і найцінніші досягнення та критично їх оцінити; конкретно вказати, які аспекти теми були досліджені, а які залишаються ще не вивченими, тобто довести необхідність і доцільність їх подальшої розробки. ЗВЕРНІТЬ УВАГУ: огляд літератури як складова частина вступу має бути стислим (1 абзац), а його детальніша версія та висвітлення дискусійних моментів, різних точок зору, а також власної думки щодо питання наводяться у першому розділі)

• актуальність теми (тобто, необхідність дослідження теми, відомі і ще не розроблені аспекти предмету дослідження)

• мета і завдання дослідження (традиційно, мета дослідження визначає необхідність розв'язання завдань / передбачає вирішення завдань / досягається шляхом розв’язання завдань тощо; завдання формулюються у формі перерахування (вивчити …, описати …, встановити …, з’ясувати …, і т.п.).

• об’єкт дослідження (тобто процес або явище, що породжують проблемну ситуацію і обрані для вивчення)

• предмет дослідження (тобто те, що міститься в межах об’єкта і підлягає безпосередньому вивченню у даній роботі, іншими словами, на що спрямована основна увага студента, оскільки предмет дослідження визначає назву теми курсової роботи)

Наприклад,

Об’єктом дослідження є сонети В. Шекспіра та їхній переклад, здійснений М. Москаленком. Предметом дослідження є стратегії перекладу, застосовані М. Москаленком при перекладі сонетів В. Шекспіра.

Об’єкт і предмет співвідносяться як загальне і часткове.

• матеріал дослідження (основні джерела отримання інформації з обов’язковим зазначенням кількості одиниць аналізу та обсягу джерел ілюстративного матеріалу: кількість проаналізованих творів художньої літератури / промов / статей тощо, сторінок і слововживань)

• методи дослідження

Методи лінгво-перекладацького аналізу слід перераховувати коротко і змістовно, обов’язково вказуючи, що саме досліджувалось тим чи іншим методом.

Одним з найуживаніших методів дослідження в лінгвістиці перекладу є порівняльний аналіз тексту оригіналу (далі ТО) та тексту перекладу (далі ТП), який дає змогу розкрити внутрішні механізми перекладу. Порівняльний аналіз ТО і ТП може бути 1) продуктивно орієнтованим при прагненні описати існуючі переклади; 2) процесуально орієнтованим при вивченні ментальних процесів, які мають місце при перекладі; 3) функціонально орієнтованим, коли є необхідність визначити функцію перекладів у соціокультурному контексті.

Порівняльний аналіз є однією з процедур зіставного методу, який використовується у контрастивній лінгвістиці для того, щоб виявити спільні, однакові (ізоморфні) й відмінні, специфічні (аломорфні) риси мов, що зіставляються, у звуковій, словниковій і граматичній системах; поглибити знання про одну з мов на тлі другої. Так, наприклад, зіставлення дієслова в українській і англійській мовах виявить наявність в українській мові категорії виду (доконаного і недоконаного) і відсутність її в англійській мові, а зіставлення іменника – наявність в англійській мові категорії означеності (виражається артиклем the) і неозначеності (виражається артиклем а), якої немає в українській мові.

Заразом зіставний метод дає можливість дослідити феномен варіативності художніх текстів (при наявності декількох еквівалентних варіантів перекладу).

Широке застосування має також описовий метод, серед процедур якого виділяють: 1) інвентаризацію (виділення одиниць аналізу, подання їх повного списку); 2) членування виділених одиниць на менші складові одиниці (сегментація); 3) класифікацію одиниць (таксономію); 4) встановлення ознак груп таксономії (інтерпретацію).

Наприклад, якщо досліджуються перекладацькі трансформації, спочатку виділяють формальні, формально-змістові та прагматичні трансформації (1 етап). Потім формальні трансформації аналізують на фонетичному, словотвірному, лексичному, морфологічному та синтаксичному рівнях (2 етап). Після цього на фонетичному рівні виділяють фонографічні трансформації (транскрипцію, транслітерацію, фонографічну заміну за традицією, їхню комбінацію); на словотвірному рівні – словотвірне калькування, інверсію складників слова; на лексичному рівні – словникові еквіваленти з однаковим актуалізованим у контексті семним складом; на морфологічному рівні – категорійну заміну зі збереженням змісту мовних одиниць, частиномовну заміну тощо; на синтаксичному рівні – заміни сполуки словом і навпаки, анафоричні й еліптичні заміни, тощо (3 етап). На заключному етапі (4) визначають ознаки та параметри виділених раніше груп. Аналогічні процедури застосовують до формально-змістових та прагматичних трансформацій. Паралельно здійснюють статистичну класифікацію, увиразнюючи високочастотні, середньо-частотні та низькочастотні трансформації.

Таким чином, порівняння двох мов на фонетичному, морфемному, морфологічному, синтаксичному, стилістичному рівнях (за допомогою зіставного методу) уможливлює характеристику потенційних варіантів відповідників між цими мовами (еквівалентів), а також чинників їх вибору (за допомогою описового методу).

Так само описовий метод дає змогу з’ясувати окремі труднощі перекладу, пов’язані з проблемними мовними явищами, які мають розбіжності в принципах оформлення в різних мовах (напр. метафори, гра слів, історичне, соціальне та територіальне розшарування мови, екзотизми і ситуативні реалії).

Зіставний та описовий методи можуть мати застосування при дослідженні ментальних процесів перекладу (цим займається т. зв. когнітивна транслатологія). Передусім при розкритті особливостей стратегій, які обирають перекладачі на етапах сприйняття, розуміння, аналізу ТО, а далі – прогнозування та формулювання ТП.

Однаково значущим є метод кількісних підрахунків, який використовують для встановлення частотних характеристик досліджуваних одиниць. Мова – це система, яка складається з дискретних одиниць, що мають кількісні характеристики. Цифрові дані аргументують наукові положення і підсилюють об’єктивність та достовірність висловленого (докладніше про лінгвостатистичні дослідження див. [2], [10], [11] в переліку рекомендованої літератури).

Наприклад, в ході дослідження термінів-фразеологізмів в англійській фаховій мові машинобудування з’ясовано, що усі терміни-фразеологізми можуть бути класифіковані за такими темами: світ людини (зафіксовано 60 одиниць), світ тварин (зафіксовано 13 одиниць), світ об’єктів та їхніх станів (зафіксовано 4 одиниці). Загалом досліджуваний корпус матеріалу склав 77 термінів-фразеологізмів. Для того щоб визначити скільки відсотків становить, скажімо, 60 від 77, потрібно скласти таку пропорцію:

77 ─ 100%

60 ─ Х

= 78%

Аналогічно вираховуємо відсоток термінів-фразеологізмів, які належать до теми „світ тварин” (17%), а також до теми „світ об’єктів та їхніх станів” (5%).

• наукова новизна одержаних результатів формулюється, виходячи з поняття „вперше”, яке означає, що подібних результатів не було до їхньої публікації. Вперше може здійснюватись дослідження на оригінальні теми, які раніше не досліджувалися в тій чи іншій галузі наукового знання. Вперше вже відомі дані можуть бути доповнені, конкретизовані, поширені новими результатами.

• теоретичне значення дослідження це розкриття можливостей теоретичного застосування дослідницької роботи, опис того, як і в чому можуть застосовуватися отримані результати; теоретичне значення може мати запропонована дослідником концепція, виявлена закономірність, обґрунтований понятійний апарат тощо.

Наприклад,

Висновки й результати проведе­ного дослідження мають теоретичне значення для таких галузей мово­знавства, як когнітивна транслатологія, лінгвокогнітологія, лінгвокультурологія, лінгвопрагматика. Проведене дослідження має вагоме значення для розроблення сучасних перекладознавчих аспектів термінологічного спілкування: удосконалення нових методів та підходів до вивчення термінів, виявлення та осмислення прийомів і способів перекладу англомовної юридичної термінології.

• Визначаючи практичне значення результатів дослідження треба вказати, для якої саме галузі науки чи практики мають значення отримані результати і які нові знання вдосконалюють цю галузь.

Наприклад,

Практичне значення одержаних результатів полягає в можливості використання як теоретичних, так і практичних матеріалів дослідження в загальних та спеціальних курсах з теорії перекладу, когнітивної лінгвістики, а також при укладанні галузевих словників, зокрема, англійсько-українського словника фізичних термінів.

• особистий внесок студента у розв’язання поставленої проблеми конкретизує внесок студента в опубліковані зі співавторами наукові праці, в яких наведені ідеї та результати розробок, що використані в курсовій / бакалаврській / магістерській роботі.

Слід дотримуватись такої форми подання:

Усі результати, наведені у магістерській кваліфікаційній роботі, отримані самостійно. У роботах, опублікованих у співавторстві, автору належать такі: [5] – ідея та розробка когнітивної моделі перекладу, [36] – обробка результатів асоціативного експерименту, [37] – створення корпусу з 1267 термінологічних одиниць відповідно до концептуального апарату досліджуваної галузі.

• апробація роботи (якщо у студента є наукові публікації, виступи на конференціях, то інформацію про них необхідно також подати, вказуючи, на яких саме конференціях висвітлювалися результати дослідження, і у скількох статтях або матеріалах конференцій вони були опубліковані)

• В останньому абзаці вступу описується структура роботи, іншими словами, наводиться перелік та назви її структурних елементів.

Наприклад,

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів з висновками до кожного з них, загальних висновків, списку використаних джерел та додатків.

Обсяг вступу — 2–3 сторінки.