1. Фактори які стимулюють до регулярних персональних тренувань

Основна мета персонального тренінгу – максимально ефективна віддача від тренувань, з урахуванням індивідуальних особливостей організму.

З метою підтримки кісткової, м'язової, серцево-судинної та інших систем, той, хто тренується повинен вибрати для регулярних занять певний вид динамічної, аеробної, рухової активності. Для цього, особливо на початковому етапі, необхідний персональний тренер. Проблема полягає в тому, що більше 50% всіх людей, які починають займатися самостійно за програмою – припиняють заняття, і тільки 10% продовжують регулярно займатися інтенсивної фізичної підготовкою самостійно.

Інструктор оздоровчого фітнесу повинен знати, які фактори сприяють виникненню інтересу до персональних тренувань. Як правило, більш освічені люди з достатньою самомотивацією, які отримують задоволення від рухової активності і вірять в її користь для здоров'я – більш схильні до занять на регулярній основі. З іншого боку, люди з високим ризиком ішемічної хвороби серця і регулярної фізичної діяльність, менш схильні до рухової активності. Парадокс, але люди з найбільшою потребою в фізичних вправах найменш схильні займатися ними. Таким чином, ймовірність того, що людина буде тренуватися на регулярній основі, збільшується в разі наявності наступних чинників:

- підтримка сім'ї;

- комфортність умов;

- контакти з фітнес-клубом;

- оптимальне співвідношення капіталовкладень і віддачі.

Також важливі при цьому такі індивідуальні риси, такі як:

- самомотивація;

- стиль поведінки;

- попередня рухова активність;

- віра в користь для здоров'я;

- задоволення від рухової активності;

- освіта.

Також потрібно відзначити фактори, що негативно впливають на бажання і можливість тренуватися персонально:

- відсутність часу;

- відсутність організованого режиму дня;

- клімат;

- обмеженість у коштах.

Впливають на це і наступні індивідуальні риси:

- розумовий характер праці;

- високий ризик ішемічної хвороби серця;

- куріння;

- надлишкова маса тіла;

- депресія.

Однак, не тільки характеристика особистості впливає на прийняття рішення. Персональний тренер є ланкою управління і контролю тренувального процесу, що має сприяти досягненню бажаного результату при оптимальному співвідношенні тренувальних навантажень і інших чинників.

Керівник – це людина, яка здатна повести людей звідти, де вони знаходяться, туди, де вони не були (Генрі Кіссінджер). Це відноситься і до інструктора.

Завдання інструктора, як керівника тренувального процесу:

- відбір;

- оцінка рівня фізичної підготовки;

- рекомендація щодо видів занять, їх інтенсивності, тривалості, частоти;

- керівництво окремими особами або малими групами під час занять;

- контроль реакції на навантаження;

- корекція навантаження;

- реєстрація досягнень і проблем;

- рішення проблем і непередбачених обставин;

- взаємодія з медперсоналом.

Стиль поведінки персонального тренера повинен подавати наочний приклад. Присутність і поведінку інструктора, який уособлює здоровий спосіб життя, посилюють значення і цінність його слів, піднімають його рейтинг.

Якості, якими повинен володіти гарний персональний тренер:

- вміння уважно слухати;

- увага до індивідуальних потреб і особливостям;

- наявність виховних здібностей;

- вміння мотивувати;

- взаєморозуміння, симпатія, комунікабельність;

- послідовність, чесність, тактовність.

Стратегія поведінки тренера під час персонального тренування:

1. Проявляйте щирий інтерес до Вашого займаючогося.

2. Будьте енергійним інструктором.

3. Розвивайте особисті відносини з клієнтами.

4. Проявіть увагу до тренуючогося в разі декількох пропусків занять без поважної причини. Поясніть новачкам, що неминучі пропуски занять не тягнуть за собою невдачі.

5. Показуйте на практиці те, про що говорите. Беріть участь самі в фітнес-заняттях. Презентабельний зовнішній вигляд і підтягнутість мають величезне значення для інструктора. Споживання безалкогольних напоїв і солодощів в спортивному залі теж має бути неприпустимим.

6. Приймайте особисту участь у вирішенні проблем ортопедичного характеру і опорно-рухового апарату. Пропонуйте альтернативні види рухової активності.

7. Давайте поради підопічним щодо правильного вибору взуття та спортивного одягу.

8. Уникайте постійних посилань на складну медичну або фізіологічну термінологію, але не ігноруйте її. Часом концентруйте увагу тих, хто замається на декількох особливо важливих термінах, забезпечуючи освітню функцію.

9. Заохочуйте учасників компліментами щодо їх зовнішнього вигляду, коли вони виконують вправи. Крім того, ваша розмова при виконанні вправ може відвернути учасників від неприємних відчуттів, якщо вони їх відчувають.