18 Формування колісних пар із нових елементів

18.1 Розміри колісних пар мають бути згідно з ДСТУ ГОСТ 4835 та наведено в таблиці 7.1.

18.2 Розміри елементів колісних пар нового формування, а також допустимі відхили мають бути згідно з ГОСТ 9036, ДСТУ ГОСТ 22780 та зазначено в таблицях 8.1, 9.1.

18.3 Величини кінцевих зусиль запресовування коліс на осі, довжина сполучення та форма діаграм запресовування мають бути згідно з цим стандартом.

18.4 Приймальний НК нових коліс та осей треба виконувати згідно з РД 32.144 [5], а також потрібно зробити відмітку в сертифікатах та інших документах, які підтверджують якість продукції.

18.5 Розташування клейм та знаків на елементах сформованих колісних пар має бути згідно з ДСТУ ГОСТ 4835, ДСТУ ГОСТ 10791, ДСТУ ГОСТ 31334 та цим стандартом.

19 Зварювальні роботи та наплавлення

19.1 На елементах колісних пар згідно з ЦВ-0019 дозволено:

а) наплавлення спрацьованих гребенів коліс на автоматичних та напівавтоматичних установках під шаром флюсу згідно з технологіями, які затверджено ЦВ УЗ для колісних пар вантажних вагонів.

Примітка 1. Ручне наплавлення гребенів коліс заборонено.

Примітка 2. Заборонено наплавляти гребені на колесах підвищеної твердості та після плазмового зміцнення.

б) наплавлення зношених центрових отворів, різьбових отворів М20 та М24 згідно з технологіями, які затверджено ЦВ УЗ для колісних пар вантажних вагонів;

в) ремонт різьбових отворів М20 та М24 вварюванням різьбових втулок згідно з технологіями, які затверджено ЦВ УЗ;

г) відновлення різьбових отворів М12 в осях РУ1 згідно з ЦВ-0140;

е) наплавлення ручним способом торців осей;

ж) наплавлення спрацьованої або пошкодженої різьби М110х4 осей РУ1 на спеціальних установках згідно з № ЦВА 7 [6].

Примітка 1. Відновлення наплавленням різьби М110 передбачено на осях, різьба яких має спрацювання (розмір по зовнішньому діаметру менше 108,7 мм, кут вершини профілю менше ніж 55^о) або пошкодження у вигляді забоїн, зминань витків різьби, якщо їх не вдалося усунути шляхом зачищання або оброблення спеціальним інструментом для калібрування різьби, а також у вигляді “скріплень” (залипань, зварювання) металу витків, місцевих розривів металу одного з витків.

Примітка 2. Дозволено наплавляти різьбу М110 на осях РУ1 не більше трьох разів. Після першого наплавлення на торці осі в пазу під стопорну планку треба наносити літеру "Н". Після другого та третього наплавлення відповідно додають цифри "2" і "3". Відновлення різьбових отворів М20 в осях РУ1Ш дозволено виконувати лише один раз, У цьому разі після відновлення на торці осі наносять літеру "Н".

з) відновлення зношених та пошкоджених шийок і передпідматочинних частин осей на спеціальному обладнанні згідно з технологією, яку погоджено ЦВ УЗ.

19.2 Дозволено зміцнювати поверхню гребенів на плазмових установках, за умови виконання НК і визначення залишкових напружень в ободі.

20 Технічний контроль колісних пар та їх елементів в експлуатації

Заборонено випускати в експлуатацію і допускати до слідування в поїздах вагони в разі наявності спрацювань та пошкоджень колісних пар, які порушують нормальну взаємодію колії та коліс рухомого складу:

а) тріщини в будь-якій частині осі колісної пари;

б) забоїни, вм’ятини, протертості середньої частини осі глибиною більше ніж 2,5 мм (5 мм по діаметру);

в) тріщини в гребені, ободі, диску та маточині колеса;

г) сліди контакту з електродом або електрозварювальним проводом в будь-якій частині осі;

д) зсув колеса на підматочинній частині осі.

Ознакою зсуву маточини колеса є наявність смужки іржі або блискучої смужки на поверхні металу з внутрішнього або зовнішнього боку маточини.

е) ослаблення з’єднання колеса на осі.

Ознакою ослаблення з'єднання колеса на осі є розрив фарби, виділення із-під маточини мастила або іржі з внутрішньої сторони колеса по всьому периметру у місці сполучення.

Колісну пару не бракують, якщо в разі розриву лакофарбового покриття відсутнє виділення із-під маточини колеса мастила або іржі;

ж) граничні розміри та спрацювання колісних пар не відповідають зазначеним в таблиці Г.1;

и) вертикального підрізу гребеня поверхні кочення колеса висотою більше ніж 18 мм, який належить вимірювати спеціальним шаблоном;

к) в разі виявлення у колісних пар нерівномірного прокату більше ніж 2 мм, такі колісні пари треба викочувати для обточування та повного обстеження. За необхідності, для виявлення нерівномірного прокату, вагони треба прокочувати.

л) різниця товщини гребенів (без відновлення поверхні кочення) на одній колісній парі більше значення, яке наведено в таблиці Г.1;

м) повзуна (вибоїни) на поверхні кочення коліс глибиною більше ніж 1 мм.

В разі виявлення на проміжній станції вагона з колісною парою, яка має на поверхні кочення колеса повзун (вибоїни) глибиною більше ніж 1мм, але не більше ніж 2 мм, дозволено прямування цього вагона без відчеплення від складу поїзда із швидкістю не більше ніж 70 км/год. до найближчого ПТО, який має засоби для заміни колісних пар.

За наявності повзуна глибиною більше ніж 2 мм, але не більше ніж 6 мм, дозволено прямування вагона в складі поїзда до найближчої станції зі швидкістю не більше ніж 15 км/год.

За наявності повзуна глибиною більше ніж 6 мм, але не більше ніж 12 мм, дозволено прямування вагона в складі поїзда до найближчої станції зі швидкістю не більше ніж 10 км/год.

За наявності повзуна глибиною більше ніж 12 мм дозволено прямування вагона в складі поїзда із швидкістю не більше ніж 10 км/год., за умови виключення можливості обертання колісної пари (із застосуванням гальмових башмаків або ручного гальма) до найближчої станції, де колісну пару має бути замінено;

н) пошкодження поверхні кочення коліс, яке спричинене зміщенням металу – «навар» висотою більше ніж 1,0 мм.

В разі виявлення на проміжній станції вагонів з колісними парами, що мають «навар» більше указаних розмірів, але не вище 2 мм, порядок прямування вагона такий же як в 20.1, м).

У вантажних поїздах із швидкістю руху не вище ніж 120 км/год, дозволено усувати «навар» абразивним кругом. В цьому разі треба дотримувати вимоги до зачищених ділянок:

– заборонено наявність тріщин на зачищеній ділянці;

– перехід від зачищеної поверхні до не зачищеної має бути плавним;

– зачищена поверхня має бути розташована на одному рівні з суміжними бездефектними ділянками;

– в місці зачищення дозволено заглиблення не більше ніж 0,5 мм;

п) вищербини на поверхні кочення суцільнокатаних коліс глибиною більше ніж 10 мм та довжиною більше ніж 50 мм. Тріщини у вищербині або розшаровування, які йдуть вглиб металу, заборонено. Товщина ободу колеса в місці вищербини не має бути менше граничної. Колісні пари з вищербинами на поверхні кочення глибиною до 1,0 мм не бракують, незалежно від їхньої довжини;

р) кільцеві виробки на поверхні кочення коліс біля основи гребеня глибиною «а» більше ніж 1,0 мм, на конусності 1 : 3,5 глибиною «б» більше ніж 2.0 мм і шириною “в” більше ніж 15.0 мм (таблиця 23.1, пункт 1.1.4).

Примітка 1. В разі наявності кільцевих виробок на інших ділянках поверхні кочення норми їхнього бракування такі ж, як для кільцевих виробок, розташованих біля гребеня.

Примітка 2. Темна смуга в зоні радіусного переходу від поверхні кочення до основи гребеня, що є чорновиною, яка залишилася від зносу поверхні кочення і гребеня нового колеса після капітального ремонту або виготовлення колісної пари, не є кільцевою виробкою.

с) місцеве збільшення ширини обода колеса (роздавлювання) більше ніж 5,0 мм;

т) поверхневий відкол зовнішньої грані ободу колеса, для якого властиво:

– місцевий відкол кругового напливу, глибиною (по радіусу колеса) більше ніж 10,0 мм;

– ширина частини обода, яка залишилася в місці відколу менше ніж 120,0 мм;

– наявність в пошкодженому місці, незалежно від розмірів відколу, тріщини, яка поширюється у глибину металу;

у) гострокінцевий накат на ділянці сполучення підрізаної частини гребеня колеса з його вершиною;

ф) ширина ободу колеса менше ніж 126 мм.

Примітка. Вимірювання ширини обода колеса треба виконувати поза місцями розташування маркування.