Б. При відвідуванні уроків вчителя оцінити психологічний клімат на заняттях і виділити способи його закріплення чи корекції.

Для того щоб дослідження психологічного клімату було більш об'єктивним і відображало реальний стан справ у класі, можна використовувати метод спостереження за класом в діяльності, регламентованої учителем під час уроків і в позанавчальній діяльності (наприклад, при організації і підготовки класу до якого-небудь тематичного заходу у відсутності педагога). Описаний нами метод спостереження запропонований А.В. Мікляєвою і П.В. Румянцевою [2, URL]. Параметри спостереження психологічного клімату розділяють на 3 вектора: 1) емоційний фон, 2) здатність до співпраці, 3) ефективність взаємодії. Запропоновані референти, за зауваженням авторів, не є єдино можливими, і їх список можна доповнювати іншими характеристиками.

При фіксації отриманих результатів можна піти шляхом узагальнення побачених особливостей у класі (в цьому випадку спостережені особливості фіксуються без вказівки прізвища того, в чий поведінці вони були помічені). Такі результати допоможуть позначити найбільш проблемні складові психологічного клімату, на які слід звернути особливу увагу в корекційно-розвиваючій роботі з класом (хоча, як правило, всі вони тісно пов'язані один з одним). Однак в більшості випадків доцільніше записувати результати спостереження за прізвищами, що дозволить побачити внесок кожного школяра в загальну психологічну атмосферу класу, його індивідуальне самопочуття в ньому.

Так, ми можемо охарактеризувати емоційний фон 7 Б класу такими вербальними референтами, як словесне вираження позитивного ставлення до процесу взаємодії, та невербальними референтами: доброзичливі усмішки, сміх, позитивний або спокійний тон висловлювань.

Що стосується здатності до співпраці, у 7 Б класі ми помічали перебивання співрозмовника, висловлення незацікавленості в думці інших, але учні слухають з демонстрацією уваги, контактом очей, наявні рівноправні позиції (по якій віддається перевага позі, розташуванню в приміщенні і відносно один одного).

Та останнє, ефективність взаємодії можна охарактеризувати двома випадками: у класі наявні учні, котрі виражають словесне заперечення вирішення поставленого завдання і словесне вираження незадоволення результатом. Але більшість – навпаки: демонструють жести, що виражають задоволення виконаної роботи та посмішку при підведенні підсумків роботи.

Нездоровий психологічний клімат гальмує розвиток дитячого колективу і особистості в ньому, так як пов'язаний з переважанням негативних емоцій.

Способи формування та підтримки психологічного клімату аналогічні способам формування та управління дитячим колективом і навпаки. Будь-який колектив представляє собою спільність людей, що відрізняється наявністю суспільно корисних цілей, спільної діяльності, особистих і групових інтересів, свідомої і стійкою організацією свого життя, а психологічний клімат, з одного боку, відображає, а з іншого, обумовлює характер взаємодій між членами колективу.

Знання про способи формування психологічного клімату та управління шкільним колективом є необхідним для вчителя. Саме йому в силу вікових особливостей дітей і специфіки педагогічної роботи (велика кількість часу педагог проводить з класом в системі "вчитель-клас", висока авторитетність педагога для учнів, тощо) найбільш підвладні механізми управління даними явищами, а, отже, саме на нього лягає весь тягар відповідальності за якість психологічного клімату.

До умов, що визначає ефективність впливу педагогів на психологічний клімат в шкільному колективі, відносяться наступні:

• особистісні якості педагогів (відкритість, схильність до дітей, почуття гумору, ініціативність, комунікабельність, креативність);

• професійні якості педагогів (теоретична і методична озброєність);

• орієнтація педагогів на емоційний комфорт школярів, що є наслідком особистісної та професійної підготовленості до дій, що формує сприятливий психологічний клімат.

Найбільш ефективними способами формування вчителем психологічного клімату в класах школи є наступні:

• Включення у життєдіяльність класу різних видів мистецтва.

• Використання гри.

• Формування спільних традицій.

• Створення ситуацій колективного співпереживання значущих подій, Прагнення до емоційного включенню його в життя класу кожної дитини. Наявність активної позиції педагога стосовно класного колективу.

• Привнесення загальнолюдських цінностей в життя класного колективу.

Тому, як бачимо, вчитель відіграє велику роль у формуванні здорового клімату у шкільному колективі, а особливо в початковій школі.