Декоративно-ужиткове мистецтво
Високого рівня розвитку досягло в Київській Русі ужиткове мистецтво. Орнаментальні композиції, більшість елементів сягають язичницьких часів, використовувались на предметах побуту, прикрасах, зброї, металевому та керамічному посуді, різьбі по кожі. Найпоширенішими мотивами були: коло-символ сонця, хвилясті лінії, які символізували воду, фантастичні звірі і птахи; дерево життя; рослинне плетиво. Незвичайні декоровані вироби художнього ремесла, виготовлені в техніці емалі та черні. Кращими виробами, виготовленими в техніці черні (XII-XIII ст.), є широкі пластинчасті браслети-наручі із срібла. На їхніх стулках, поділених на кілька кіотців, зображені фантастичні звірі, птахи, квіти, рослинне плетиво, сюжетні мотиви, які відбивали язичницьку символіку, епічні гуляння, скомороше танці. Особливістю давньоруського ужиткового мистецтва було гармонійне поєднання елементів язичницької і християнської символіки. Крім орнаментів велике значення в давньоруському ужитковому мистецтві надавалось кольору. Тонким поєднанням барв – синьої, жовтої, червоної, білої, зеленої та коричневої – вражають Київські емалі. Загальна їх гама яскрава, але не контрасна. Перегородчасті емалі прикрашали коштовні золоті вироби, діадеми, барми, котли, гривни, рясни.
Одним із поширених видів ужиткового мистецтва було художнє литво. Давньоруські майстри відливали величезні бронзові паникадила, прикрашені прорізним орнаментом, фігурками птахів і круглими розетками; дзвони, лампади із зображенням святих; оклади книг, іконки та інш. Відливки робились в кам’яних формах та в глиняних за восковими моделями. Яскравим взірцем такого мистецтва є дві бронзові арки (XII ст.) давньоруського майстра Костянтина, знайдені під час розкопок давньоруського міста Вжища на Брянщині, а також “Чернігівська гривна”. Руські майстри порівняно рано опанували техніку склоробства, майолікової кераміки. Цьому сприяло широке будівництво кам’яних споруд, для внутрішнього опорядження яких використовувалась смальта, керамічна плитка, вкрита різноколірною поливою. Склороби, окрім смальт, виготовляли різноколірні браслети, намисто, персні, кубки, чаші, інші предмети побутового призначення.
Поширеним видом художнього ремесла на Русі була різьба по дереву і кості. Різьбярі по дереву прикрашали фасади зрубних будинків, одвірки, речі домашнього вжитку, човни, сані тощо. Різьба була плоскою, орнамент геометричним, рідше рослинно-геометричним.
Різьба по кості давньоруських майстрів здобула широке міжнародне визнання. Особливо популярними стали різьблені скриньки, образки, руків’я ножів, дзеркал, ложки, шах матні і шашкові фігури. Вони оздоблені геометричним та рослинним орнаментом. Вироби художнього ремесла Київської Русі позначенні високою технікою виконання, їх широко вивозили за кордон. Речі, виготовлені у майстернях Києва, Новгорода, Галича, Чернігова та інших давньоруських міст, зустрічаються під час археологічних розкопок практично в усіх європейських країнах.
Київська Русь славилася досвідченими ремісниками. Було відомо біля 60 ремісничих професій. Ремісники виготовляли знаряддя праці, вироби домашнього побуту. У домницях виплавляли метал. З нього кували лемеші, серпи, ножі, цвяхи, підкови, замки. Зброярі виготовляли шоломи, щити, списи, луки та стріли, мечі та шаблі, броню і кольчуги, які з'явилися на Русі на 200 років раніш, ніж у Західній Європі. Будували кораблі - невеликі судна з веслами і вітрилами, що вміщали по 50 - 100 чоловік. Гончарі випускали різноманітний посуд, прикрашений кольоровою поливою і різноманітним орнаментом; кравці - полотняний одяг для простих людей, а також княжий одяг.
Музичне мистецтво в Київській Русі
Музичне мистецтво. Музика записувалася нотними знаками. Серед музичних інструментів були відомі дудки, сопілки, флейти, гуслі, лютні, бубни й ін. При дворах князів створювалися музичні ансамблі, а при церквах хори. Професійні співаки широко використовували народний стиль із своєрідною символікою.
Таким чином, культура Київської Русі досягла високого рівня. Вона розвивалася під впливом слов'янських культурних традицій та впливу Візантії. Народ Київської Русі створив високу матеріальну і духовну культуру, що зайняла видатне місце в розвитку європейської культури середньовіччя.