1. "Відносин із громадськістю"гєМюш), при якому

розробляються й використовуються системи керування соціально- економічної інформації з метою створення більш адекватного й сприятливого середовища (включаючи й всі види ресурсів), суспільної свідомості для реалізації інтересів держави, монополії й людину, узгодження їх, часом суперечливих, інтересів. При цьому широко використовуються методи опитування населення, вивчення суспільної думки, рекламування, прогнозування й моделювання (особливо, для підвищення стійкості й регулюємості систем).

2. "Об'єднання досягнень НТР і людини ", при якому розробляються й реалізуються системи масового навчання досягненням НТР, новим інформаційним технологіям, діловодству й т.д. з метою адаптації людини до систем зі зросшими технічними й технологічними можливостями, вимогами до якості продукції й співвідношенню "якість - ціна".

3. "Організаційного гуманізму", при якому розробляються й реалізуються системи улаштування трудящих у стимулюючу його роботу культурно-освітні, соціально-психологічні, гуманістичні й матеріальні середовища з метою розкриття його потенційних можливостей і здатностей.

Приклад. Технологічний і соціально-економічний відрив країн Заходу й СНД визначається, у першу чергу, не відсутністю в нас кваліфікованих робітників, гарної освітньої системи, ресурсів, а відсутністю адекватної їм системи інформаційного й економічного керування, його регулювання, а не саморегулювання (самоорганізації), недостатньою увагою до інформаційного менеджменту. Реформи повинні відбуватися не для збагачення невеликої групи населення, а для добробуту працюючої маси, забезпечення його творчої й плідної праці.

Розглянемо шість основних типів інформаційних систем керування (тип визначається метою, ресурсами, характером використання й предметною областю):

1. Діалогова система обробки запитів (TransactionProcessrngSystem) - для реалізації поточних, короткострокових, тактичного характеру, часто рутинних і жорстко структурованих і формализуємих процедур (наприклад, обробка накладних, відомостей, бухгалтерських рахунків, складських документів і т.д.).

2. Система інформаційного забезпечення (InformationPro^s^nSystem) - для підготовки інформаційних повідомлень короткострокового (звичайно) використання тактичного або стратегічного характеру (наприклад, з використанням даних з бази даних і структурованих, формалізованих процедур).

3. Система підтримки прийняття рішень (DerisrnnSupportSystem) - для аналізу (моделювання) реальної формалізуємої ситуації, у якій менеджер повинен прийняти деяке рішення, можливо, прорахувавши різні варіанти потенційного поводження системи (варіюючи параметри системи); такі системи використовуються як у короткостроковому, так і у довгостроковому керуванні тактичного або стратегічного характеру в автоматизованому режимі.

4. Інтегрована, програмуєма система ухвалення рішення(ProgrammedDetiswnSystem), призначена для автоматичного, відповідно до програмно реалізованого в системі структурованими й формалізованими критеріями оцінки й відбору (вибору) рішень; використовуються як у короткостроковому, так й у довгостроковому керуванні тактичного (стратегічного) характеру.

5. Експертні системи(ExpertSystem) - інформаційні консультуючі й/або приймаючі рішення системи, засновані на структурованих, часто погано формалізуємих процедурах, що використовують досвід, інтуїцію, тобто підтримуючу або моделюючу роботу експертів, інтелектуальні особливості; системи використовуються як у довгостроковому, так й у короткостроковому оперативному прогнозуванні, керуванні.

6. Інтелектуальні системи або системи, засновані на знаннях(KnowledgeBasedSystem) - системи підтримки завдань ухвалення рішення в складних системах, де необхідне використання знань у досить широкому діапазоні, особливо, у погано формалізуємих і погано структуруємих системах, нечітких системах і при нечітких критеріях ухвалення рішення. Ці системи найбільш ефективні й використовувані для зведення проблем довгострокового, стратегічного керування до проблем тактичного й короткострокового характеру, підвищення керованості, особливо, в умовах багатокритеріальності. На відміну від експертних систем, у системах, заснованих на знаннях, варто частіше уникати експертних й евристичних процедур і прибігати до когнітивних процедур для мінімізації ризику. Тут більш істотний вплив професіоналізму персоналу, тому що при розробці таких систем необхідні співробітництво й взаєморозуміння не тільки розроблювачів, але й користувачів, менеджерів, а сам процес розробки, як правило, відбувається ітераційно, ітераційними поліпшеннями, поступовим перетворенням (переходом) процедурних знань (як робити?) у непроцедурні, декларативні (що робити?).

Системне проектування (розробка) інформаційної системи повинне пройти наступний життєвий цикл:

• передпроектний аналіз (досвід створення інших аналогічних систем, прототипів, відмінності й особливості розроблювальної системи й ін.);

• аналіз зовнішніх проявів системи;

• внутрішньосистемний аналіз, внутрішній аналіз (аналіз підсистем системи);

• системний (морфологічний) опис (подання) системи (опис системної цілі, системних відносин і зв'язків з навколишнім середовищем, іншими системами й системними ресурсами - матеріальних, енергетичних, інформаційних, організаційних, людських, просторових і тимчасових);

• визначення критеріїв адекватності, ефективності й стійкості (надійності);

• функціональний опис підсистем системи (опис моделей, алгоритмів функціонування підсистем);

• макетування системи, оцінка взаємодії підсистем системи (розробка макетів - реалізація підсистем зі спрощеними функціональними описами, процедурами й апробація взаємодії цих макетів з метою задоволення системної цілі), при цьому можливо використання "макетів" критеріїв адекватності, стійкості, ефективності;

• "збирання" і тестування системи - реалізація повноцінних функціональних підсистем і критеріїв, оцінка моделі за сформульованими критеріями;

• визначення цілей, подальшого розвитку системи, додатків системи.

Ці етапи - основа інформаційного реінжинірингу систем. При розробці цілей, визначенні ресурсів необхідно тісна взаємодія керуючої, проектуючої, розроблюючої та користувальницької ланки системи.

Головним гаслом розробки інформаційних систем повинно бути гасло: "Розробка інформаційної системи не для впровадження (або використання) інформаційної системи, а для забезпечення ефективного керування, функціонування, планування й прогнозування, еволюції системи".