5.3. Застосування команди Розширений фільтр

Команда Розширений фільтр дозволяє виконати відбір записів за критеріями декількох стовпців. Запишемо загальні положення застосування команди Розширений фільтр:

1. Перед БД створити таблицю умов відбору, що складається зі скопійованого заголовка БД і необхідної кількості рядків, у яких записати умови відбору. В умови відбору може входити кілька умов, що накладаються на стовпці. Помістити курсор миші в будь-яку комірку БД.

2. Виконати команди Дані, Фільтр, Розширений фільтр. Використовувати діалогове вікно Розширений фільтр для вказування вихідного діапазону БД, діапазону умов і куди виводити результати відбору.

3. Вихід з режиму Розширений фільтр – команди Дані, Фільтр, Відобразити все.

Приклад. Нижче представлена підготовлена частина БД із діапазоном умов :

РРис. 5.4 - бд і умови відбору розширеного фільтра

Рис. 5.6 - Результати фільтрації по команді Розширений фільтр

4. Питання для самоконтролю

1. Дайте визначення БД. Чим відрізняється БД від ЕТ?

2. Поясніть поняття запису в БД.

3. Що значить однотипні дані і однаковий формат у полі запису БД?

4. Які операції можна виконувати над БД?

5. Коли можливе сортування записів у БД за трьома ключами?

6. В чому зміст команди Автофільтр і Розширений фільтр у БД?

Література: [1, c. 201-204; 2, с. 216-220; 3, с.318-321]

Розділ 6. Алгоритмізація обчислювальних процесів

Етапи рішення інженерних завдань на ПК

1. Постановка інженерного завдання. На цьому етапі усвідомлюється, що задано, що необхідно одержати, а також доцільність постановки завдання.

2. Етап перетворення інженерного завдання в математичне, тобто одержання математичної моделі й вибір (якщо необхідно) математичного методу її вирішення.

3. Розробка алгоритму вирішення математичної моделі.

4. Складання програми вирішення алгоритмічною мовою відповідно до розробленого алгоритму.

5. Етап налагодження складеної програми, тобто виявлення можливих помилок у програмі.

6. Вирішення завдання на ПК і обробка результатів рішення.

6.1. Алгоритм і його властивості

Алгоритм - це строга однозначна послідовність дій, що приводить до рішення поставленого завдання. Алгоритм відрізняється від звичайної інструкції рядом властивостей. До основних властивостей алгоритму зараховані:

1. Детермінованість - однозначне розуміння алгоритму різними користувачами, однозначність одержання результату рішення.

2. Дискретність - представлення алгоритму у вигляді найпростіших операцій.

3. Масовість - можливість застосування алгоритму до цілого класу однотипних завдань.

4. Результативність - одержання результату або повідомлення про його відсутність за кінцеве число дій.

5. Різноманітність форм представлення (текстова, символічна, графічна й т.д.).

Найчастіше формою представлення алгоритму є блок-схема. Це графічне представлення алгоритму у вигляді набору геометричних фігур, з'єднаних лініями (стрілками), що вказують на напрямок розвитку обчислювального процесу. Стрілки вказуються, якщо процес спрямований справа наліво і знизу вгору. Кожна фігура має спеціальне призначення. Алгоритм починається блоком "Початок" і закінчується блоком "Кінець".

Типи алгоритмічних структур

На рис. 6.1 представлені лінійні, розгалужені, циклічні й ієрархічні алгоритми.

Лінійний алгоритм - це послідовність дій, які виконуються у порядку їхнього природного розташування, тобто одне за іншим (рис. 6.1,а).

Розгалужений - це алгоритм, у якому може порушуватися природний порядок виконання дій залежно від виконання тих або інших поставлених умов. У такому алгоритмі можуть виникати різні напрямки розвитку обчислювального процесу, які прийнято називати ґілками (рис. 6.1,б). Ґілки можуть сходитися наприкінці алгоритму, або мати різні закінчення обчислювального процесу.

а) б) в) г) д) е)

Рис. 6.1 - Алгоритмічні структури

Циклічний - це алгоритм, у якому передбачено багаторазове виконання однієї й тієї ж послідовності дій, що називаються тілом циклу. Цикл - повторення цієї послідовності дій. При виконанні циклу змінюється значення деякої змінної, котра називається параметром циклу. Коли параметр циклу досягне заданого значення, цикл припиняється. Дамо загальноприйняті положення організації циклу:

1. Встановити початкове значення параметра циклу;

2. Виконати тіло циклу;

3. Змінити параметр циклу;

4. Виконати перевірку: якщо параметр циклу не досяг заданого значення - повернення до пункту 2, інакше - до пункту 5;

5. Вихід із циклу.

Перевірка значення параметра циклу може виконуватися на початку циклу (рис. 6.1,в). Такий алгоритм називають циклічним із передумовою або із захистом входу. Якщо перевірка значення параметра циклу розташована наприкінці циклу (рис. 6.1,г), то такий тип алгоритму називають постумовою або вільним входом у цикл.

Існують алгоритми із заздалегідь відомим числом виконуваних циклів. Параметром циклу в такому випадку є змінна, в якій накопичується кількість виконуваних циклів - лічильник циклу. Коли буде виконане задане число циклів - здійснюється вихід із циклу. Наприклад, завдання обробки масивів даних зводяться до алгоритмів із заданим числом циклів.

Ряд завдань зводяться до ЦА, в яких заздалегідь невідоме число виконуваних циклів. Наприклад, визначення суми членів ряду із заданою точністю E , якщо задано загальний член ряду а_n. Параметром циклу в цьому випадку є значення поточного члена ряду. Вихід із циклу відбудеться при a_n ≤ E. При уточненні кореня алгебраїчного рівняння методом половинного ділення параметром циклу є змінна z= b-a. Вихід із циклу при виконанні умови z ≤ E.

При рішенні завдань із використанням ітераційних формул y_i+1 = f(y_i,x), вихід із циклу здійснюється при виконанні умови  y_i+1 - y_i  <=E, де Е — задана точність.

Циклічні алгоритми бувають прості (рис. 6.1,в,г) і складні (на мал. 6.1,д представлений складний циклічний алгоритм без деталізації початкової установки й зміни параметрів внутрішнього й зовнішнього циклів). Наприклад, при вирішенні завдання табулювання функції двох змінних Z=f(x,y) використовується складний циклічний алгоритм, де параметром внутрішнього циклу є х = x_нач., x_кон., dx_шаг., а параметром зовнішнього циклу y= y_нач., y_кон., dy_шаг.. До складних циклічних алгоритмів зараховані завдання обробки елементів двовимірних масивів і т.д.