Лікування.

1. При гострій інтоксикації потерпілого необхідно:

1. винести із забрудненої зони;

2. очистити шкірні покриви;

3. промити слизові оболонки 2% розчином натрію гідрокарбонату, чи ізотонічним розчином натрію хлориду.

2. При подразненні слизової оболонки носа (риніт, чхання): закапують в ніс 2-3-процентний розчин ефедрину.

3. При подразненні трахеї, бронхів (стійкий кашель) хворим дають тепле молоко, добавляючи в нього 2% розчин натрію гідрокарбонату (1/4 чайної ложки на 1 склянку) чи наполовину з лужною мінеральною водою, гірчичники на груди, всередину – кодеїн. Рекомендують інгаляції кисню.

4. При збудженні використовують барбітурати (обережно!).

5. Препарати морфію протипоказані.

6. Хворі перебувають під диспансерним спостереженням, вони повинні довготривало дотримуватись дієти, багатої на ліпотропні речовини, солями кальцію, вітамінами, їм також рекомендують санаторно-курортне лікування.

Інтоксикації фосфорорганічними сполуками.

Фосфорорганічні сполуки використовуються як пестициди для знищення шкідників бавовни, зернових культур, плодових дерев, декоративних культур, трав. Деякі з них використовуються для знищення мух, комарів, паразитів.

В організм отрути попадають в основному через органи дихання, травний тракт і шкірні покриви. Фосфорорганічні пестициди відрізняються відносно малою стійкістю. Більшість із них руйнується у ґрунті чи воді протягом місяця. Вони дещо менше (порівняно з хлорорганічними) забруднюють харчові продукти. Характерною особливістю фосфорорганічних сполук є те, що вони проникають в організм через непошкоджену шкіру, не викликаючи при цьому місцевих змін. Ця особливість несе велику небезпеку для працівників, оскільки може непомітно призвести до гострого отруєння.

Патогенез.

Механізм отруєння полягає в пригніченні ферментів, які відносяться до естераз, зокрема холін естерази, яка руйнує ацетилхолін. Це зумовлює порушення передачі нервового збудження до клітин робочого органа.

Клінічна картина.

Розпізнають гострі і хронічні інтоксикації.

Гострі інтоксикації характеризуються:

• збудливістю;

• сльозотечею;

• нудотою;

• блюванням;

• болем в животі;

• проносом;

• порушенням зору.

• При об’єктивному обстеженні виявляють:

• хворий збуджений;

• одночасно спостерігається адинамія;

• яка супроводжується гіперсалівацією, гіпергідрозом;

• мова, як правило, сповіль­нена;

• зіниці звужені;

• спостерігається фібриляція м’язів язика і повік;

• нерегулярні поштовхоподібні рухи очних яблук;

• нерідко тахікардія;

• артеріальна гіпертензія;

• часто наростають явища серцевої слабкості;

• інколи спостерігаються:

• генералізація фібриляцій;

• сильна м’язова слабкість;

• коматозний стан;

• судоми;

• безперервне блювання (блювотні маси рідкі, із запахом).

• тривалість гострих отруєнь 1-15 годин;

• у випадку надання своєчасної допомоги спостерігається одужання.

Клінічна картина інтоксикації залежить від шляху попадання отрути в організм.

Так при надходженні фосфорорганічних сполук через шлунково-кишковий тракт переважають ознаки диспепсії, при проникненні через шкіру – місцеві фібриляції, при інгаляційному надходженні – розлади нервової системи, до якої приєднуються зміни серцево-судинної системи.

В клінічній картині тяжкої інтоксикації розпізнають три стадії:

• стадію збудження;

• судомну;

• паралітичну.

Перша стадія характеризується:

• сильним слино- і потовиділенням;

• збудженням;

• нудотою;

• блюванням;

• болем в животі;

• порушенням зору;

• сльозотечею;

• можуть приєднуватись запаморочення, страх, тривога;

• надалі на тлі різкої астенізації і симптомів серцевої слабості з’являються напади клоніко-тонічних судом.

Судомна стадія характеризується:

• порушенням центральної нервової і серцево-судинної систем;

• змінами печінки і нирок;

• потьмаренням свідомості.

Паралітична стадія проявляється:

• різким погіршенням загального стану;

• розвитком коми;

• появою неправильного дихання за типом Чейна-Стокса;

• несподівано різко понижується артеріальний тиск;

• зіниці звужені;

• розвивається парез всієї поперечносмугастої мускулатури, яка супроводжується зменшенням м’язового тонусу і зникненням рефлексів;

• може виникнути колапс;

• іноді спостерігається самовільне виділення сечі і калу;

• майже завжди розвивається набряк легень.

Хронічна інтоксикація фосфорорганічними сполуками.

1. Супроводжується розвитком астеновегетативного синдрому, який характеризується:

1. головним болем;

2. запамороченням;

3. відчуттями тяжкості в голові;

4. відчуттям стиснення у скронях;

5. зниженням пам’яті;

6. порушенням формули сну;

7. зниженням апетиту;

8. іноді може розвиватися дезорієнтація;

9. порушення свідомості;

10. судинні розлади;

11. зміни емоційної сфери.

2. Об’єктивно у хворих виявляють:

1. червоний стійкий дермографізм;

2. брадикардію;

3. артеріальну гіпотонію;

4. дещо збільшену печінку.

3. В периферійній крові виявляють:

1. еритроцитоз;

2. лейкоцитоз;

3. зниження ШОЕ.