Лікування.

Основним лікувальним, а також профілактичним заходом є припинення контакту зі свинцем і виведення його з організму. Найбільш ефективними засобами, що сприяють виведенню свинцю є комплексони: тетацин-кальцій і пентацин.

Тетацин-кальцій вводять внутрішньовенно струминно повільно, по 20 мл.

Пентацин є більш ефективним препаратом, його вводять внутрішньовенно струминно повільно по 20 мл.

Широко використовується D-пеніциламін.

Лікування поєднують з вітамінотерапією, транкві­лізаторами.

З фізіотерапевтичних процедур рекомендують хвойні ванни, чотирикамерні ванни з сіркою, масаж.

Рекомендують курортне лікування.

Профілактика.

1. Всі працівники, які працюють в умовах можливого контакту з свинцем та його сполуками, один раз на рік повинні проходити медичні огляди.

2. З метою профілактики таким працівникам рекомендують призначати пектини, які містяться в плодах і коренеплодах (яблуках тощо).

3. Працівникам рекомендують щоденно приймати вітамін С протягом 1 місяця не рідше ніж 2 рази на рік.

Інтоксикація пестицидами.

Широка хімізація сільського господарства передбачає постійне збільшення засобів боротьби з шкідниками і хворобами сільськогосподарських культур. Разом з тим, використання отрутохімікатів (пестицидів) в сільськогосподарських роботах як хімічних засобів захисту рослин постійно збільшує число осіб, які контактують з ними.

Цей контакт відбувається при транспортуванні, зберіганні, і видачі засобів протравлення насіння, обприскуванні рослин. При виконанні вказаних робіт можуть виникати умови для попадання в організм робітників токсичних сполук в кількостях, які здатні викликати інтоксикацію.

За характером призначення пестициди поділяють на такі основні групи:

• акарициди – для боротьби з рослинними кліщами;

• бактерициди – для знищення бактерій;

• гербіциди – для боротьби з бур’янами;

• зооциди – для боротьби з гризунами;

• інсектициди – для знищення комах.

Всі пестициди за характером діючої речовини можна розділити на такі основні групи:

• хлорорганічні;

• фосфорорганічні;

• ртутьорганічні;

• миш’яковмісні;

• похідні карбамінової кислоти (карбамати);

• нітрофенольні.

Інтоксикації хлорорганічними сполуками.

Хлорорганічні сполуки використовуються в сільському господарстві для знищення шкідників плодових дерев, зернових, овочевих і польових культур. Використовуються у вигляді аерозолів, дустів, емульсій і розчинів.

Для інтоксикації хлорорганічними сполуками, які надходять в організм в основному через дихальні шляхи, найбільш характерним є:

• ураження слизових оболонок очей і глотки;

• риніт;

• носові кровотечі;

• кашель.

При попаданні пестицидів цієї групи в організм через шлунково-кишковий тракт у робітників з’являється:

• нудота;

• блювання;

• біль в животі;

• пронос.

При забрудненні шкірних покривів спостерігаються:

• дерматити;

• екземи;

• частіше алергічного характеру.

При гострих інтоксикаціях швидко розвиваються симп­томи ураження центральної нервової системи.

Хронічна інтоксикація може ускладнюватись розвитком легенево-серцевої недостатності, бронхоектатичної хвороби і бронхіальної астми.