У перебігу вібраційної хвороби розрізняють 3 ступеня вираженості.

Перша (початкова) ступінь захворювання протікає малосимптомно.

1. Стан організму компенсований.

2. Процес носить цілком оборотний характер.

3. Хворі скаржаться на нерізкі болі в руках, відчуття оніміння, парестезії.

4. При об'єктивному огляді виявляються:

1. легкі розлади чутливості на дистальних фалангах (гіпер- або гипалгезія);

2. нерізкі зміни тонусу капілярів;

3. напади побіління пальців бувають вкрай рідко і лише після різкого охолодження;

4. іноді можна відзначити легкі функціональні розлади нервової системи.

Ця стадія найбільш важка для діагностики і характеризується як функціональна.

Другий ступінь - помірно виражених проявів.

1. Кількість скарг при ній збільшується.

2. Наростають частота і тривалість акроангіоспазмів.

3. Больові феномени і парестезії набувають більш стійкий характер.

4. Спостерігаються зміни судинного тонусу, як великих судин, так і капілярів.

5. Більш виражені розлади чутливості, які можуть носити і сегментарний характер; визначаються вегетативна дисфункція і ознаки астенії.

6. Більш чітко проявляється синдром вегетативно-сенсорної поліневропатії у поєднанні з дистрофічними порушеннями опорно-рухового апарату.

Процес має оборотний характер за умови активного проведення лікувально-профілактичних заходів. Захворювання важко і повільно піддається лікуванню, відзначається схильність до прогресування і рецидиву.

Третя ступінь - виражених проявів.

1. Напади ангіоспазмом стають частими.

2. Значні розлади чутливості.

3. Відзначається різке зниження, а іноді повне випадання вібраційної чутливості.

4. Судинні, трофічні і чутливі розлади різко виражені.

5. Можуть спостерігатися:

1. мікровогнищева симптоматика ураження ЦНС;

2. діенцефальні кризи;

3. нерідкі виражені атрофія м'язів;

4. контрактури.

6. Ангіодістоничні кризи охоплюють не тільки периферичні судини кінцівок, а й область коронарних і мозкових судин.

7. Має місце схильність до прогресування.

8. Можливі ускладнення.

9. Відзначається значне порушення працездатності.

«Абортивна» форма вібраційної хвороби, яка відрізняється порівняно благополучним перебігом. Єдиний прояв захворювання - схильність до нападів ангіоспазму судин кінцівок. Поза такого нападу біль відсутній, шкірна чутливість не змінена, трофічних розладів немає. Працездатність збережена.

Діагностика.

При діагностиці вібраційної хвороби, крім з'ясування анамнезу, санітарно-гігієнічної характеристики умов праці, необхідно ретельне об'єктивне обстеження хворого з використанням клініко-фізіологічних методів. Це особливо важливо як при виявленні самих ранніх стадій захворювання, функціонально-компенсованих, «абортивних» форм, так і для з'ясування функціональних можливостей організму.

Перш за все при опитуванні хворого необхідно з'ясувати характер скарг та їх зв'язок з роботою. При скаргах на напади побіління пальців необхідно встановити їх локалізацію, тривалість і частоту. При огляді хворого звертають увагу на колір шкірних покривів кистей, рухи в пальцях, кистях і взагалі кінцівок. Бажано виміряти температуру шкіри. Особливу увагу слід приділити стану вібраційної і больової чутливості, а також стану кістково-суглобового апарату, м'язової та серцево-судинної систем. Тому необхідне проведення палестезіометріі, альгезіметріі, холодової проби, проби з реактивною гіперемією, капіляроскопією, термометрією.

Зазвичай після вимірювання шкірної температури кисті занурюють у воду (температура води 8-10⁰С) на 5 хв. При появі побіління пальців рук холодова проба вважається позитивною. Потім знову вимірюють температуру шкіри і визначають час її відновлення до вихідних величин. У здорових осіб температура шкіри на пальцях рук зазвичай 27-31⁰С, а час відновлення - не більше 20 хв.

Для оцінки стану нервово-м'язової системи слід застосовувати: електроміотонометрію, електроміографію; серцево-судинної - електрокардіографію, полікардіографію, механокардіографію, осцилографію і т. д. Ці методи добре відомі в клінічній практиці.