- •Професійні захворювання та отруєння. Онкопатологія органів дихання. Туберкульоз легень
- •Етіологія.
- •Патогенез туберкульозу.
- •Патологічна анатомія.
- •Класифікація туберкульозу
- •Симптоми і діагностика туберкульозу.
- •Діагностика.
- •Тубіркулінодіагностика.
- •Рентгенологічний метод.
- •Клінічні форми туберкульозу легень.
- •Лікування хворих на туберкульоз.
- •Профілактика туберкульозу.
- •Соціальна профілактика
- •Санітарна профілактика
- •Специфічна профілактика
- •Хіміопрофілактика
- •Рак легені Епідеміологія.
- •Етіологія та фактори ризику.
- •Факторами ризику для раку легень є:
- •Скринінг.
- •Патоморфологія.
- •Класифікація. Клінічна класифікація раку легень.
- •За стадіями можна виділити: Недрібноклітинний рак легені розвивається до IV стадії.
- •Дрібноклітинний рак легені буває двох стадій.
- •Tnm класифікація раку легень (uicc, 2002).
- •Клінічні ознаки раку легень
- •Діагностика. Клінічне обстеження.
- •Інструментальні методи обстеження
- •Лікування Недрібноклітинний рак.
- •Паліативні методи
- •Ознаки нерезектабельності раку легень:
- •Ад’ювантна терапія.
- •Дрібноклітинна карцинома.
- •Диспансерне спостереження
- •Прогноз
- •Загальні відомості про пилові хвороби легень (пневмоконіоз).
- •Класифікація.
- •Етіологія.
- •Патогенез.
- •Клінічна картина.
- •Лікування.
- •Силікатози
- •Пневмоконіози від органічного пилу
- •Клінічна картина.
- •За перебігом бісинозу виділяють три стадії.
- •Діагностика.
- •Лікування.
- •Роль медичної сестри у профілактиці захворювання.
- •Профілактика.
- •Променева хвороба.
- •Патогенез.
- •В залежності від виду опромінення:
- •В залежності вид дози опромінення:
- •Клінічна картина.
- •Лікування променевої хвороби.
- •Профілактика і лікування інфекційних ускладнень.
- •Лікування виразково-некротичних уражень слизових шлунково-кишкового тракту.
- •Трансплантація кісткового мозку
- •Вібраційна хвороба
- •Епідеміологія та етіологія.
- •Патогенез.
- •Класифікація. У класифікації вібраційної хвороби від загальної вібрації виділено 3 ступеня її вираженості:
- •Класифікація вібраційної хвороби від впливу загальної вібрації;
- •Клінічна картина. Вібраційна хвороба від впливу локальної вібрації.
- •У перебігу вібраційної хвороби розрізняють 3 ступеня вираженості.
- •Діагностика.
- •Диференціальний діагноз.
- •Лікування.
- •Медикаментозне лікування.
- •Лікування фізичними методами.
- •Експертиза працездатності.
- •Прогноз.
- •Профілактика.
- •Загальні відомості про професійні інтоксикації.
- •Основні загальні принципи надання невідкладної допомоги при гострих інтоксикаціях:
- •Інтоксикація ртуттю.
- •Патогенез.
- •Клінічна картина.
- •Лікування.
- •Інтоксикація свинцем.
- •Патогенез.
- •Клінічна картина.
- •Лікування.
- •Профілактика.
- •Інтоксикація пестицидами.
- •Інтоксикації хлорорганічними сполуками.
- •Лікування.
- •Препарати морфію протипоказані.
- •Інтоксикації фосфорорганічними сполуками.
- •Патогенез.
- •Клінічна картина.
- •Лікування.
- •Інтоксикації ртутьорганічними сполуками.
- •Клінічна картина.
- •Лікування.
- •Інтоксикація миш’яковмісними сполуками.
- •Лікування.
- •Профілактика професійних отруєнь пестицидами.
- •Оцінка стану хворого.
- •Догляд за хворими.
- •Література:
Загальні відомості про пилові хвороби легень (пневмоконіоз).
Виробничий пил є одним з найбільш поширених і несприятливих факторів, які впливають на здоров’я людини. В різних галузях промисловості і сільського господарства багато виробничих процесів пов’язані з утворенням пилу.
Виробничий пил є аеродисперсною системою (аерозоль), в якій дисперсним середовищем є повітря, а дисперсною фазою – тверді пилові частинки. За походженням виробничий пил поділяється на:
органічний (рослинний, тваринний);
неорганічний (мінеральний, металевий);
змішаний.
Фізико-хімічні властивості пилу визначають характер впливу його на організм людини, який може проявлятись:
фіброгенною;
подразнюючою;
алергічною;
токсичною діями.
У виробничих умовах пил проникає в організм людини через дихальні шляхи і накопичується в легенях. Залежно від виду пилу, що викликає патологічні зміни в легенях, розрізняють і відповідні види пневмоконіозів.
Пневмоконіози – досить поширені захворювання легень, в основі яких лежить розвиток фіброзу легеневої тканини, викликаний тривалим попаданням в легені виробничого пилу.
Вони виникають у робітників гірничо-видобувної, металургійної, вугільної промисловостей, на виробництві будівельних матеріалів у керамічному, фарфоро-фаянсовому, металообробному виробництвах, у текстильній промисловості, сільському господарстві та ін.
Класифікація.
В класифікації пневмоконіозів виділено два розділи – види пневмоконіозів і клініко-рентгенологічна їх характеристика.
Залежно від причини виникнення захворювань розпізнають шість груп пневмоконіозів:
силікози – пневмоконіози, зумовлені вдиханням пилу, який містить вільний діоксид кремнію;
силікокатози – пневмоконіози, які виникають від вдихання пилу мінералів, які містять діоксид кремнію у зв’язаному стані з різними елементами: магнієм, алюмінієм, залізом, кальцієм (азбестом, талькоз, каоліноз, цементний пневмоконіоз);
металоконіози – пневмоконіози, які виникають від вдихання пилу металів: заліза (сідероз), алюмінію (алюміноз), барію (баретоз);
карбоконіози – пневмоконіози, які виникають під впливом дії вуглецевмісного пилу: кам’яного вугілля, коксу, графіту, сажі (антракоз, графітом, сажовий пневмоконіоз);
пневмоконіози від змішаного пилу (антракосилікоз, сідеросилікоз);
пневмоконіози від органічного пилу (зерновий пневмоконіоз).
За клініко-рентгенологічною характеристикою розрізняють:
вузликовий;
інтерстеціальний (дифузно-склеротичний);
вузловий пневмоконіоз.
Силікоз
Етіологія.
Серед усіх пневмоконіозів силікоз є найбільш поширеною формою, яка виникає від вдихання пилу кремнозему, що містить діоксид кремнію у вільному стані.
Найчастіше виникає у:
робітників гірничорудної промисловості при добуванні вугілля, різних руд та інших корисних копалин;
в машинобудівній промисловості серед робітників ливарних цехів;
при виробництві вогнестійких і керамічних матеріалів, при тунелебудуванні, обробці граніту та інших порід, які містять двоокис кремнію, при розмолі піску.
Стаж роботи до розвитку силікозу в умовах запиленості на сучасних підприємствах в середньому становить 15-20 років.
