Дрібноклітинна карцинома.

Одна з найагресивніших пухлин людського організму, яка без лікування призводить до смерті через декілька тижнів чи місяців від моменту встановлення діагнозу. Традиційно дрібноклітинний рак, крім класифікаціїї за ТNМ, поділяють на обмежений і поширений.

До обмеженого відносять стадії І, ІІ, ІІІА і ІІІВ (Т₄N_0-2М₀ без карциноматозного плевриту), тобто ті стадії, на яких уражається лише одна половина грудної клітки.

Поширеним вважається процес на стадіях ІV і ІІІВ (N₃), коли карцинома виходить за межі однієї половини грудної клітки (віддалені метастази, синдром верхньої порожнистої вени, злоякісний плеврит, лімфангіт).

Карциноми ІІІ стадії діагностуються лише у 5% пацієнтів і вони є потенційними кандидатами для хірургічного лікування. Якщо в результаті доопераційного обстеження верифіковано дрібноклітинний рак, то лікування здійснюється за схемою: неоад’ювантна хіміотерапія (4-6 курсів) в комбінації з променевою терапією (40-55 Гр), потім (±) операція та хіміотерапія. Такий режим дозволяє добитись успіху в 50-75% хворих.

Якщо ж дрібноклітинний рак був встановлений лише після операції, то відразу ж необхідно призначати хіміотерапію (шість курсів) в поєднанні з променевою терапією.

Цитостатики ефективні при умові, що вони вводяться інтенсивними дозами і регулярно (через кожні три тижні) до одержання оптимального результату. Повна відповідь на хіміотерапію досягається у половини пацієнтів із карциномами на стадіях І, ІІ, ІІІА. Тривалість життя в середньому становить 14-16 місяців, а 5-річне виживання відмічається лише в 10-18% пацієнтів. При комбінованій хіміотерапії віддалені результати кращі, ніж при хірургічному лікуванні чи променевій терапії, окремо взятих.

Поліхіміотерапія вважається основним методом лікування на ІV стадії, хоча результати 5-річного виживання цієї групи хворих дуже незначні - 1-5%. Особливістю дрібноклітинного раку є те, що після перших курсів хіміотерапії він стає резистентним до цитостатиків і майже всі (90%) пацієнти помирають від рецидивування та метастазів, незважаючи на те, що спочатку була ремісія.

Перспективними вважаються методи генної терапії і вакцинотерапії, які інтенсивно розробляються.

Профілактичне опромінення мозку (у 10% випадків спостерігається метастазування в мозок) рекомендується пацієнтам з обмеженим дрібноклітинним раком легень, які отримали повну ремісію після хіміо-променевої терапії.

Диспансерне спостереження

Перші два роки пацієнт відвідує онколога що три місяці, далі два рази в рік.

Рентгенографію органів грудної порожнини в перші два роки необхідно здійснювати один раз у чотири місяці, далі раз у півроку. Крім того, УЗД органів черевної порожнини - щоквартально в перший рік. При необхідності виконується комп’ютерна томографія, сцинтиграфія кісток.

У випадку виявлення рецидиву чи метастазів подальша тактика лікування виршується спільно хіміотерапевтом, радіологом і онкохірургом.

Прогноз

Загальний показник 5-річного виживання у хворих на рак легень становить 13%. В Україні - 9,1%, у тому числі для чоловіків - 7,9%, для жінок - 15,4 % (1999).

До одного року з моменту встановлення діагнозу не доживає 60-80% пацієнтів. Успіхи в лікуванні раку легень досить скромні. У зв’язку з цим велике значення має вирішення проблем первинної і вторинної профілактики (екологічні та виробничі фактори, куріння, лікування хронічних легеневих захворювань, повноцінне харчування тощо). Адже якщо відкинути зовнішні фактори (куріння, екологія, виробництво), то “справжнього” раку легень буде всього 15-20%.