Діагностика. Клінічне обстеження.

На першій стадії раку легень фізикальні дані, як правило, не інформативні. Виявляється патологія лише рентгенологічно та під час бронхоскопії.

Починаючи з другої стадії вже можна клінічно запідозрити злоякісний процес.

На жаль, у 75% первинних пацієнтів рак легень діагностують на третій і четвертй стадіях.

Традиційне пульмонологічне обстеження (огляд грудної клітки, пальпація, перкусія, аускультація) доповнюється пальпацією лімфатичних вузлів шиї, надключичних, підключичних і пахвових ділянок, перкусією і пальпацією печінки, пальпацією хребта і кісток, оцінкою неврологічного статусу.

Інструментальні методи обстеження

1. Рентгенологічні методи:

1. рентгенографія в двох проекціях органів грудної порожнини з томографією:

• для центрального раку найбільш характерні рентгенологічні ознаки - гіповентиляція, ателектаз;

• для периферійного - синдром округлої тіні;

• при метастазах у медіастинальні лімфовузли збільшуються розміри середостіння;

• при дисемінації процесу - велика кількість дрібних вогнищ у легеневих полях.

2. комп’ютерна томографія (КТ) необхідна для уточнення стадійності при плануванні оперативного втручання (рентгенологічна анатомія органів грудної порожнини: інвазія первинної пухлини в сусідні структури, стан лімфовузлів та ін.).

В нормі медіастинальні лімфовузли мають розмір менше 1,0 см, метастатичними вважаються лімфовузли більші 1,5 см, а лімфовузли розміром 1,0-1,5 см є перехідними);

3. рентгенографія кісток (якщо є больовий синдром).

2. Ультразвукова діагностика печінки, надниркових залоз, нирок, підшлункової залози, позаочеревинних лімфовузлів.

3. Інші методи візуалізації, які необхідні в окремих випадках:

1. позитронна емісійна томографія (ПЕТ) - для встановлення поширення процесу в лімфовузли середостіння, метастазування в іншу легеню тощо;

2. сканування кісток (остеосцинтиграфія) - у пацієнтів із дрібноклітинним раком легень;

3. комп’ютерна томографія або ядерно-магнітно-резонансне (ЯМР) дослідження головного (при дрібноклітинні карциномі) і спинного мозку, органів черевної порожнини;

4. однофотонна емісійна комп’ютерна томографія - SPECT (моноклональні антитіла + Технецій-99m);

4. Інвазивні методи:

1. бронхоскопія повинна виконуватися у всіх пацієнтів із центральним раком легень;

2. пряма біопсія пухлини, трансбронхіальна біопсія (у місцях здавлення бронха ззовні), “браш-біопсія” і цитологічне дослідження промивних вод бронхів дозволяють верифікувати діагноз у 85% випадків;

У хворих із периферичною карциномою дослідження аспірату промивних вод із бронхів під час бронхоскопії є обов’язковим. Застосування фотофлюоресцентної методики дозволяє здійснювати прицільну біопсію бронхів в місцях підозрілих на злоякісний ріст у хворих на хронічні обструктивні захворювання легень;

3. пункційна або ексцизійна біопсія збільшених лімфатичних вузлів у надключичних і пахвових ділянках, на шиї. Отриманий матеріал досліджується цитологічно або гістологічно;

4. ексцизійна біопсія новоутворення в шкірі чи підшкірній клітковині, підозрілого на метастаз;

5. трансторакальна пункція пухлини під рентгенологічним або КТ-контролем виконується у випадку периферичної карциноми; одержаний матеріал досліджується цитологічно;

6. медіастиноскопія (біопсія лімфовузлів середостіння);

7. відеоторакоскопія з біопсією;

8. діагностична торакотомія;

9. біопсія кісткового мозку (якщо планується операція та у випадку дрібноклітинного раку).