- •Біла і сіра речовина спинного мозку
- •Провідні шляхи спинного мозку
- •Висхідні шляхи спинного мозку:
- •Низхідні шляхи спинного мозку:
- •Кровопостачання спинного мозку
- •Епідеміологія та класифікація хребетно-спинномозкової травми (хсмт).
- •Неврологічна шкала ураження спинного мозку American Spinal Injuries Association (а.S.I.A.)
- •Основні синдроми ураження спинного мозку
- •Неврологічні рівні сегментів спинного мозку, та основні м’язи які вони іннервують.
- •Клінічні ознаки спинномозкової травми
- •Поняття нестабільності хребта
- •Розміщення основних орієнтирних ліній хребта, які необхідні для визначення пошкоджень та нестабільності хребців.
- •Фіксуючі опори хребта
- •Ускладнення і профілактика та наслідки при хребетно-спимнномозковій травмі (хсмт).
- •Постуральна гіпотензія
- •Автономна дисрефлексія
- •Глибокий тромбофлебіт
- •Спастика
- •Гіперкальцемія та гіперкальцеурія
- •Діафорез
- •Контрактури
- •Ускладнення в дихальній системі
- •Особливості фізичної реабілітації осіб із хребетно-спинномозковою травмою.
- •Іммобілізація та транспортування.
- •Ведення потерпілого у відділенні невідкладної допомоги.
- •Принципи та організація реабілітації хворих хсмт.
- •Реабілітаційне обстеження осіб з ураженням спинного мозку
- •Тестування тонусу м’язів
- •Тестування рефлексів
- •Поверхневі рефлекси
- •Паталогічні рефлекси
- •Вимірювання амплітуди руху в суглобах
- •Тестування функції
- •Цілі реабілітації
- •Функція та особливості кровопостачання головного мозку головного мозку
- •Особливості кровопостачання
- •Гострі порушення мозкового кровообігу (гпмк)
- •Види гпмк
- •Ризик виникнення гпмк
- •Перехідні порушення мозкового кровообігу.
- •Ступені приступів перехідних порушень.
- •Види перехідних порушень
- •Загальномозкові симптоми.
- •Вогнищеві симптоми
- •Клінічні ознаки неврологічного дефіциту при (гпмк).
- •Стійки порушення-інсульти.
- •Паренхіматозний крововилив
- •Типи крововиливів:
- •Зони крововиливу по типу гематоми:
- •Зона гематоми
- •Зона геморагічної інфільтрації
- •Зона набряку мозку
- •І шемічні інсульти
- •Синдром ураження середньої мозкової артерії (сма).
- •Синдром ураження передньої артерії
- •Синдром ураження (Задньої мозкової артерії зма)
- •Синдром ураження базилярної артерії
- •Синдром ураження хребтової артерії
- •Синдром ураження внутрішньої сонної артерії
- •Наслідки перенесеного інсульту
- •Особливості діяльності фізичного терапевти в процесі реабілітації осіб з гпмк
- •Одного з складових реабілітаційних обстежень є виявлення ураження черепно-мозкових нервів (чмн).
- •Vіі пара – лицевий нерв – змішаний
- •Vііі пара – присенково-завитковий нерв
- •Особливості фізичної реабілітації осіб із гострим порушенням мозкового кровообігу.
Епідеміологія та класифікація хребетно-спинномозкової травми (хсмт).
епідеміологія
типи ХСМТ за причиною виникнення, механізмом травми, за рівнем пошкодження.
Травматичні пошкодження – це результат нещасних випадків ( падіння, дорожньо-транспортні пригоди, ножові та вогнепальні поранення, спорт та інше). Щорічно на Україні травмується приблизно 2000 тисяч людей. Смертність складає приблизно 70-80%, особливо це стосується пошкоджень шийного відділу спинного мозку.
Травми хребта складають приблизно 0,4 – 0,5% всіх травм костей людини.
В 28 % випадків, перелом хребта супроводжується пошкодженням спинного мозку. І важкість пошкодження пов’язана з важкістю ураження спинного мозку, а не хребта.
У літній період кількість травмованих сягає приблизно до 40%. Зимою ця цифра становить 10%. Інша кількість відсотків припадає на осіньо-весняний період. За статистичними даними найбільше травмуються чоловіки, вони складають 82%, жінки та діти складають 18%.
Особи до 30 років отримують травми 59%, від 31- 45 років 21%.
Ураження спинного мозку поділяють на 2 великі класи:
Травматичні
Не травматичні
Травматичні пошкодження хребта та спинного мозку поділяють на:
Закриті (без пошкодження шкірних покривів)
Відкриті, з пошкодження шкірних покривів, я кі в свою чергу поділяються на:
Не проникаючі пошкодження (без пошкодження твердої мозкової оболонки)
Проникаючі пошкодження це такі пошкодження які мають пошкоджену тверду мозкову оболонку.
Нетравматичні пошкодження – це результат існуючої патології, поданим SIA (spinal injury association) вони складають16% від всіх пошкоджень спинного мозку і включають в себе:
Інфекційні пошкодження (мієліт, арахноїдіт, та інші )
Дегенеративні (спондільоз, грижа міжхребцевого диску)
Судинні (артеріально – венозна вада, інсульт спинного мозку)
Ідеопатичні (розсіяний склероз, бічний аміотрофічний склероз, сиринго мієлія, хвороба Шарко)
Ятрогенна (хірургічні втручання, радіоактивне випромінення)
Психологічна
Пухлини (вони складають 10 –20% всіх пухлин Ц.Н.С. і поділяються в свою чергу на:
Екстрадуральні (епідуральні) це пухлини які знаходяться поза речовиною мозку, і складають 80% всіх пухлин спинного мозку)
Інтрадуральні (субдуральні) Інтрамедулярні (це пухлини які знаходяться в речовині мозку і складають 20% всіх пухлин спинного мозку).
Рідко трапляються інтра – екстрамедулярні пухлини.
Пошкодження спинного мозку ще ділять на:
Повні – це втрата всіх рухових та чутлививих функцій спинного мозку, включаючи й автономні (кішківник, сечовий міхур, та інші) нежче рівня пошкодження спинного мозку. Як правило їх називають паралічем або плегією і не слід це плутати. Параліч або плегія стосується виключно рухової функції, і ніяк не пов’язана із чутливою.
Неповні – це збереження деяких рухових та чутливих функцій спинного мозку нижче рівня пошкодження. Як правило їх називають парезами.
Переважно правильну клінічну картину ураження спинного мозку можна встановити не раніше ніж за 72год.
По своїй розповсюдженості повні та неповні пошкодження спинного мозку можна поділити на:
Моно - плегію або парез - це коли є уражена одна кінцівка
Пара (Ди) - плегію або парез - це коли є уражені дві симетричні кінцівки
Тетра (Квадро) - плегію або парез - уражені всі чотири кінцівки та тулуб