- •Дієслово як центральна частина мови, його категоріальне значення
- •Семантичні групи дієслова
- •3. Морфологічні категорії дієслова
- •4. Система дієслівних форм
- •5. Синтаксичні властивості дієслова
- •Основна література
- •Допоміжна література
- •1. Дві основи дієслова
- •Структурні (морфологічні) класи дієслів
- •Загальна характеристика категорії виду
- •Видова пара. Способи і засоби творення видових пар
- •Творення форм недоконаного виду від доконаного
- •5. Поняття про роди дієслівної дії
- •6. Одно – та двовидові дієслова
- •Основна література
- •Допоміжна література
- •Практичне заняття 10
- •2. Семантичні групи дієслів.
- •6. Система граматичних форм дієслова.
- •Основна література
- •Допоміжна література
- •Завдання для самостійної роботи (із перевіркою на практичному занятті)
1. Дві основи дієслова
Дієслова, на відміну від іменників та прикметників, мають не одну, а дві формотвірні основи: а) основу інфінітива (інфінітивну основу), б) основу теперішнього часу (презенсну основу, від лат. praesens).
Основа інфінітива виділяється шляхом відокремлення суфікса –ти: вчи-ти, би-ти, нес-ти. Від основи інфінітива утворюються:
дієслова минулого часу (вчи-в, би-л-а),
дієслова умовного способу (чита-ти – чати-в би),
дієприкметники минулого часу (зрозумі-ти – зрозумі-л-ий, прочита-ти – прочита-н-ий, би-ти – би-т-ий, гої-ти – го[й-е]н-ий, коси-ти – кош-ен-ий (під час додавання суф. -ен- відбувається усічення голосних основи і, и),
дієприслівники доконаного виду (прооперува-ти – прооперував-вши, насоли-ти – насоли-вши).
Основа теперішнього часу утворюється шляхом відокремлення особових закінчень від дієслів теперішнього часу третьої особи множини чи іншої особової форми: стука-ють, вч-у, пиш-еш. Від основи теперішнього часу утворюються:
всі особові форми теперішнього часу: По діброві вітер віє, гуляє по полю, Край дороги гне тополю до самого долу (Т. Шевченко);
всі форми майбутнього часу доконаного виду: Я все зроблю і прийду;
особові форми наказового способу: Прийдіте, чада, послухайте мене, страху Господнього навчу вас (Псалом 33);
дієприкметникові форми теперішнього часу: сплячий студент, співаючий ректор, зеленіюче поле;
дієприслівники недоконаного виду: солячи, лежачи, ведучи, співаючи.
Здебільшого основи інфінітива і основи теперішнього часу не збігаються: спа-ти – спл-ать; зелені-ти – зеленій-уть; коти-ти – кот-ать. Збігаються лише тоді, коли інфінітивний суфікс –ти знаходиться після приголосного, який не чергується: нес-ти – нес-уть, гриз-ти – гриз-уть, рев-ти – рев-уть.
Структурні (морфологічні) класи дієслів
На основі співвідношення основ інфінітива і теперішнього часу виділяються структурні класи дієслів.
Морфологічні класи бувають продуктивними і непродуктивними. Продуктивні класи представлені великою кількістю дієслів, за їх моделями утворюються нові похідні основи: приватиз-ува-ти – приватизу-ють. Непродуктивні класи властиві небагатьом дієсловам, за їх моделлю нові похідні не утворюються: гор-і-ти – гор-иш, вез-ти – вез-уть.
В. Русанівський вважає, що поділ дієслівних класів слід здійснювати ще й за належністю до типу дієвідмінювання (такий комплексний підхід пропонують автори підручника із сучасної української мови за редакцією А. Грищенка).
Кількість і порядок класів дієслів у траційній граматиці і в різних науковців не завжди збігається. Основні структурні класи дієслів подаємо в таблиці, де позначка дп позначає – дуже продуктивний клас, п – продуктивний клас, н – непродуктивний, мп – малопродуктивний, -о- – нульовий суфікс.
Клас |
Суфікси основи інфінітива |
Суфікси основи теп. часу |
Приклади |
Діє- від- міна |
|
інфінітив |
теперішній час (простий майбутній) |
||||
І дп
ІІ нп ІІІ п
ІV п V нп
VІ нп
VІІ п
VІІІмп
ІХ мп
Х п
ХІ мп
ХІІ200 ХІІІ 1 |
-ува- (-юва-), -ва- -ва- -а- (-я-)
-і- -а- (-я-)
-і-
-ну- -ону- -о-
-о-
-и-(-і-)
-а-
-і- -о- |
-уй- (-юй-), -й- -вай- -ай- (-яй)
-ій- -о-
-о-
-н- -он- -о-
-й-
-о-
-о-
-о- -о- |
буд-ува-ти прац-юва-ти да-ва-ти бу-ва-ти пуск-а-ти рівн-я-ти сив-і-ти каз-а-ти смій-а-тися рев-і-ти хот-і-ти крик-ну-ти трус-ону-ти нес-ти плив-ти ри-ти би-ти вод-и-ти пой-і-ти крич-а-ти мовч-а-ти гор-і-ти біг-ти |
буд-уй-у (-еш, -уть) прац-юй-у (-еш, -уть) да-й-у (-еш, уть) бу-вай-у пуск-ай-у рівн-яй-у сив –ій-у каж-у смій-уся рев-у хоч-у крик-н-у трус-он-у нес-у плив-у рий-у б-й-у водж-у (-иш, -ать) пой-у крич-у мовч-у гор-ю біж-у |
І
І І
І І
І
І
І
І
ІІ
ІІ
ІІ ІІ |
