- •Тема: Правобережна та Лівобережна Гетьманщина в 60-70-х рр. XVII ст. Гетьман Петро Дорошенко
- •Особливості політики:
- •8 Червня 1668 р. – у таборі під Опішнею козаки вчинили бунт, вбили Брюховецького, а Дорошенка обрали гетьманом обох боків Дніпра.
- •9 Березня 1669 р. – на генеральній раді в Глухові д. Многогрішний був обраний гетьманом Лівобережної України; водночас було затверджено Глухівські статті.
- •Продовження воєнних дій Петром Дорошенком
- •18 Жовтня 1672 р. – польський уряд, не маючи засобів для продовження війни, уклав у Бучачі мирний договір з Туреччиною.
- •Бучацький мирний договір 18 жовтня 1672 р.
- •Війна і. Самойловича проти п. Дорошенка
Війна і. Самойловича проти п. Дорошенка
І. Самойлович намагався встановити свою владу на Правобережній Україні; 1674 р. – 70-тисячне московсько-козацьке військо І. Самойловича та Г. Ромадановського переправилося через Дніпро і захопило Черкаси, Канів, Корсунь; на бік гетьмана І. Самойловича перейшли Канівський і Черкаський полки.
На допомогу Дорошенку прийшли турки і татари; 1675 р. – похід татар і турків в Україну; Правобережна Україна опинилася в руїнах, спустошена польськими, татарськими, турецькими, московськими військами; тисячі людей втікали на Лівобережжя.
Влітку 1676 р. – становище Дорошенка стало критичним; його покинули навіть сердюки та найближчі родичі; щоб повернути втрачену довіру, він вирішив відмовитися від турецького протекторату.
10 жовтня 1675 р. – на козацькій раді в Чигирині П. Дорошенко присягнув на вірність московському цареві; але московський уряд не визнав цієї присяги.
У вересні 1676 р. – московська армія і козацьке військо на чолі з І. Самойловичем взяли в облогу Чигирин; Дорошенко виїхав до табору Ромадановського та Самойловича, 19 вересня здав гетьманські клейноди і присягнув на вірність цареві.
1676 р. – відбулась Переяславська рада, на якій І. Самойловича проголосили гетьманом обох боків Дніпра.
Після зречення Дорошенком гетьманства, загострилась боротьба між Туреччиною та Росією за Правобережну Україну, що призвело до російсько-турецької війни 1676-1681 рр.
Не бажаючи втрачати свої позиції в Україні, турецький уряд вирішив використати Юрія Хмельницького, який перебував у полоні в Стамбулі; Юрася було звільнено з в`язниці Єдикуле та проголошено "князем Сарматії".
1677 р. – Перший Чигиринський похід; Ю. Хмельницький із 60-90-тисячним турецько-татарським військом вирушив на Україну; зупинившись у Немирові, він почав розсилати універсали з вимогою визнати його владу.
Такі дії Хмельниченка перешкоджали намірам Самойловича об`єднати Гетьманщину під своєю владою; центром військового протистояння двох гетьманів стала колишня гетьманська столиця Чигирин.
14 серпня 1677 р. – 120-тисячне турецько-татарське військо і Ю. Хмельницький взяли в облогу Чигирин; захисники міста оборонялися протягом чотирьох тижнів; козацькі полки і московські війська розгромили турків і татар поблизу Бужина; загарбницькі плани Туреччини були зірвані.
Літо 1678 р. – Другий Чигиринський похід;
8 липня 1678 р. – 200-тисячна турецько-татарська армія під командуванням візира Кара-Мустафи оточила Чигирин; облога тривала більше місяця; коли турецькі війська увірвались до міста, за наказом московського командування воно було підірване; об`єднане московсько-українське військо відійшло до Дніпра.
Не бажаючи втягуватись у тривалу війну проти Туреччини, московський уряд припинив воєнні дії в Україні; влада Хмельниченка поширювалась тільки на Південну Київщину та Поділля. Ю. Хмельницький проявив себе як жорстокий і деспотичний правитель, що, врешті, і привело його до загибелі.
_________________________________________________________________________
1681 р. – турки стратили Юрія Хмельницького в м. Кам`янці.
Ослаблена війнами Росія змушена була шукати примирення з Туреччиною.
1681 р. – Бахчисарайський мирний договір між Москвою, Туреччиною і Кримським ханством на 20 років:
Південна Україна, Брацлавщина і Поділля відходи під владу Туреччини.
Лівобережна Україна, м. Київ і Запорожжя відходили до Росії.
Протягом 20 років територія між Південним Бугом та Дніпром мала залишатися незаселеною.
Татарська орда мала вільно перебувати у степах на півдні України.
