6. Синтаксичні звязки в підрядних словосполученнях.

На рівні словосполучення слова поєднуються підрядним синтаксичним зв'язком. Основними видами такого зв'язку є узгодження керування та прилягання.

-Узгодження – це зв'язок іменника чи його еквівалента і залежною формою прикметника При узгодженні зміна форми головного слова вимагає зміни форми залежного: чарівного голосу, чарівної музики, чарівним дзеркалом. Узгодження. Різновиди: Повне - виявляє себе коли залежне слово уподібнюється до головного в усіх граматичних категоріях Неповне- цей зв'язок слів з неоднаковим виявом граматичних категорій. Випадки:

-коли головне слово має спільний рід ( іменника) сирота плакса скнара

-запозичення резюме пюре

-опредметнення виразити трісь, ура не мають форм роду числа та відмінка.

смислове узгодження- коли форма залежного слова відповідає реальним властивостям поняття позначеного цим словом: горда Ти. малий плакса умовно граматичне - коли головне слово немає категорій роду або числа. залежне слово виступає у формі середнього роду тихе Пробач. гучне ура асоціативно граматичне узгодження -це зв'язок яким поєднується прикметники з невідмінюваними іменниками іншомовного походження, абревіатурами, власними назвами. прикметник узгоджується з родовим поняттям, з яким це слово асоціюється- лівенське тріполі (місто), повноводна Конго (річка )

-керування -спосіб підрядного зв'язку,де опорне слово приєднує до себе залежне слово у формі непрямого відмінка. зміна форми головного слова не викликає зміни залежного.У позиції головного слово може виступати будь яка частина мови, що має лексичне значення. найчастіше виражається в дієслівно-іменних сполуках. ніжка столу, близький до перемоги, віддалити від себе, близько до зупинки, десять осіб, хтось із нас

керування може бути сильне і слабке. сильне - вимагає від залежного форми тільки знахідного чи родового відмінка: готувати обід, випускати продукцію, розповідати казку повідомити новину..(обов’язковий підрядний зв’язок – залежний відмінковий компонент валентно зумовлений). - це дієслова мовлення, інформування, придбання, створення, руйнування, спрямованої дії. слабке - не вимагає тільки певного відмінка, здійснюється за допомогою прийменника: їхати до сестри, святкувати з сестрою,(необов’язковий підрядний зв’язок – залежний компонент має детермінантний або факультативний підрядний зв’язок). Слабке керування – перехідний тип, наближений до прилягання

- прилягання спосіб граматичного підпорядкування головному слову незмінного слова. Цим зв'язком приєднується прислівники, дієприслівники, неозначені форми дієслів та невідмінювані слова інших частин мови. яскраво світлий, добре знати, колір хакі. слова поєднуються відповідно до їх лексично-граматичної природи.

7. Семантико-синтаксичні відношення у підрядному словосполученні.

У словосполученні виділяють :

1. Атрибутивні (означальні) відношення – виникають між іменником та залежним словом що конкретезує звужує поняття. Може мати якісне,кількісне,присвійне значення. Головне слово – іменник (займенник), залежний компонент – будь яка частина мови: бажання вчитися, дорога вгору, його бажання, велике бажання, п’ятий семестр, бажання студента.

2. Об’єктні – реалізується у сполуках присудка та додатка у знахідному та родовому відмінку і виражають спрямованість дії чи ознаки на предмет, стосунок суб'єкта до виконуваної дії, адресата, предмет та знаряддя, що виконується використовується для дії.

є прямо об'єктні відношення читати газету та суб'єктів відношення розвіяийі вітром. цей вид відношень виникає у сполуках з дієсловами які вимагають об'єкта у у Зн.в. головне слово означає дію, внутрішній стан, відчуття, сприйняття,а залежне позначає об'єкт на який поширюється зміст дієслова і преставлене імен. об'єктні відношення формують прийменниково-іменникові сполуки- куховарити для учнів. доторкнутися до руки. предмет може позначатися займенниками, числівниками, кількісно-іменниками сполуками, субстантивованими прикметниками, інфінітивами -розповісти їм. допомогти пораненому .дати поснідати. об'єктні словосполучення можуть утворювати дериваційні ряди -повернути власникові. об'єктні відношення характерні для конструкції з іменником і прикметником у головній позиції. це віддієслівні іменники та прикметники. суб'єкти відношення виникають у словосполученнях із зворотними дієсловами та залежними від них іменниками в орудному відмінку зі значенням виконавця дії -виконується солістом. вивчається археологами; прислівниками стану відчуття почуття та залежними іменниками в давальному відмінку- весело дитині. страшно зайченяті;з віддієслівними прикметниками + О.В. – розбитий кішкою

3. Обставинні – охоплюють дії (стани) Та обставини які ці події характеризують- співати голосно. бігати біля річки.

А) причини (блідий від страху);

Б) допустове значення (прогулюватися незважаючи на дощ);

Г) мети (працювати для щастя);

Ґ) умови (зустрінемося при нагоді);

Д) часу (прийти увечері);

Е) просторові значення (гуляти парком).

Окрім основних, виділяють також:

4. доповнювальні або комплективні відношення виникають у сполуках інформативно недостатнього слова в головній позиції та залежного слова, яке цю недостатність заповнює- багато людей. Три тополі