V. Пальчикова гімнастика

Вправа «Зайчик» Пальці стиснуті в кулачок. Виставити вгору вказів­ний і середній пальці. Ворушити ними, повертаючи руку в різні боки.
Вправа «Гуси» Передпліччя випрямити вертикально. Долоня під пря­мим кутом. Вказівний палець спирається на ве­ликий. Усі пальці притиснуті один до одного. Двома руками діти зображують гусей.
Вправа «Чайка» Діти перехрещеними кистями рук зо­бражують помахи крил чайки, а потім  ру­ками зображують морські хвилі.
Вправа «Жук» Пальчики в кулачок. Вказівний і мізинчик розве­дені в різні боки, дитина ворушить ними. Рука повіль­но просувається вперед по парті. У кінці вірша пальці стискаються в кулачок (упіймали жука), а потім кулак розтискається (відпустили комаху).
Вправа «Їжачок» Лікті на парті, долоні притиснуті одна до одної, пальці підняті вгору (голки). Великі пальці відвести до себе (мордочка).

Vі. Практична робота

Колективна творча робота «Готуємо лялькову виставу»

1. Рольова гра «Ми-режисери і сценаристи»

Завдання. Прослухайте казку. Спробуйте визначити її головну думку. Чи можна казку інсценізувати у ляльковій виставі в тому вигляді, в якому вона є?

«Різнокольорові звірі»

На галявині, примостившись на пеньку, сиділо жабеня Стриб-Скік і пензликом малювало метелика, який сидів на ромашці. Малювало і співало.

Почувши цю пісню, до жабеняти прибігли зайченя і ведмежа. Їм дуже сподобався малюнок. Щоб прославитися серед лісу, зайчик і собі захотів стати рожевим, а ведмедик синьо-зеленим. Жабеня згодилося їх розфарбувати. Вони стали такими, як хотіли. Коли ведмежа прибігло додому, то мама його не впізнала і навіть насварила. Мама зайченяти теж не впізнала свого сина. Це їх дуже засмутило.

Вже вечоріло. Звірята вирішили лягати спати посеред лісу. Вранці товариші побігли до річки вмиватись, ступили на місток, а той зламаний. Друзі вирішили його полагодити. Поки вони, ладнаючи місток, плескалися в річці, вся фарба з них потекла у воду.

Незабаром робота була виконана. Жабенятко Стриб-Стік дуже хвалило малюків за гарно відремонтований місточок. Ведмежаткова мама теж похвалила товаришів. Вони здивувалися, що та їх впізнала, бо не помітили, що фарба змилася.

Мама сказала, що ведмедик і зайчик стали популярними на весь ліс, бо кожен, хто пройде по містку, згадає хто його відремонтував.

Щоб прославитися, не обов’язково бути різнокольоровим!

Робота з казкою

• Яка головна думка твору? («Щоб прославитися, не обов’язково бути різнокольоровим!» Людину уславлюють добрі справи, а не зовнішність).

• Як ви гадаєте, чому така казка могла б привабити режисера? (Казка має повчальний зміст. Багато дітей думають, що яскравий одяг, прикраси або пофарбоване волосся допоможуть їм уславитися. А насправді людину уславлюють її добрі справи).

Висновок. Напевне, режисерський задум вистави буде саме в тому, щоб переконати дітей робити добрі справи, а не намагатися прославитися через сумнівні експерименти із зовнішністю.

• Чи можна казку інсценізувати у ляльковій виставі в тому вигляді, в якому вона є? (Ні. Треба написати сценарій на казку)

• Що потрібно зробити сценаристу, щоб герої казки «ожили» в ляльковому театрі? (Потрібно, щоб вони заговорили).

Отже, перше, що ми маємо зробити, це змусити героїв заговорити. Тож, давайте спробуємо уявити, що могли говорити герої та запишемо їхні розмови у вигляді діалогів.

Спільне обговорення, складання сценарію казки «Різнокольорові звірі». (Керівник записує за дітьми сценарій)

Орієнтовне виконання завдання