68. Історія, сучасний стан і перспективи розвитку державного режиму в Україні.

З другої половини 80-х років в Україні відбувається поступовий перехід від тоталітарного режиму до демократичного. Кінець ХХ ст. ознаменувався крахом тоталітарних режимів, зокрема розпадом і відокремленням від СРСР незалежних держав з демократичним державним режимом, серед яких і Україна. Нова Конституція України – одне з важливих досягнень на шляху нашої країни від радянського авторитаризму до соціально-правового ладу. Сама наявність нової Конституції, її правові ідеї і норми, її положення про права і свободи людини і громадянина, закріплені в ній принципи і процедури формування і функціонування всієї системи державної влади мають важливе значення як для продовження необхідних реформ, так і для утримання всього процесу постсоціалістичних радикальних перетворень у конституційно-правовому руслі. Серед можливих варіантів трансформації політичної системи державного режиму в Україні найбільш прийнятним є консолідація діючого сьогодні державного ладу, повільне, але неухильне просування до більш зрілих форм демократії. Правильне розуміння відповідних теоретичних положень демократії, що виходить з аналізу світового досвіду державно-правового будівництва, застосування їх відповідно до конкретних умов і національних традицій може суттєво сприяти створенню життєздатної форми Української держави, яка забезпечить прогресивний розвиток і розквіт усього суспільства.

69. Поняття і основні види теорій (концепцій) держави.

Історія та сьогодення державно-правової та політичної думки характеризується різноманіттям концепцій держави. Концепція держави – це роз’яснення сутності й соціального призначення держави, спроб роз’яснити що собою являє держав та які завдання вона покликана вирішувати у суспільстві. Значна кількість концепцій держави, несхожість і навіть принципова протилежність їх вихідних позицій, положень та висновків об’єктивно обумовлюється, по-перше, складністю держави як соціального явища, по-друге, історичними особливостями й рівнем розвитку тих чи інших країн, різноманітністю методологічних підходів, рівнем підготовки авторів концепції та багатьма іншими чинниками. На відмінну від більш ранніх концепцій держави, що виникли у класово диференційованому суспільстві, а тому у тій чи іншій мірі розглядали державу з класових позицій, як ту чи іншу форму класового панування в суспільстві, сучасні концепції держави створюються в нових, сучасних умовах. Більшість сучасних концепцій здебільшого вбачають в державі специфічний механізм забезпечення цілісності суспільства та вирішення загальних справ, інструмент досягнення соціального компромісу. У світі на сучасному етапі існують такі концепції держави:

1) Концепція елітарної держави (її родоначальники — Г. Моска, В. Парето, 20-30 ті роки 20 ст.) оцінює державну владу як справу політичних еліт (олігархій), що змінюють одна одну в управлінні державою. З цієї позиції влада народу — демократія — нездійсненна.

2) Технократична теорія (Д. Барнхем, Д. Белл, О. Тоффлер) – одна з течій теорій еліт, за якою із зростанням впливу науки, техніки на всі сфери суспільного життя вчені, технічні спеціалісти, менеджери об’єктивно змушені зосереджувати у своїх руках не тільки виробничі та науково-дослідницькі функції, а й політичну владу. У постіндустріальному (інформаційному) суспільстві керівництво державою має здійснюватися кращими представниками науково-технічної інтелігенції, які стають новою економічною елітою, оскільки саме вони управляють виробництвом, що призводить до виникнення нової суспільно-політичної системи – технократії.

3) Демократичні теорії стоять на позиціях народного суверенітету. Із їхньої точки зору єдиним джерелом державної влади є народ, а державна влада має здійснюватися в інтересах і під контролем народу. Теоретики плюралістичної демократії (Г. Ласки, Е. Хейвуд) стверджують, що в сучасній державі відбувається дисперсія політичної влади: держава ділить тягар ухвалення рішень із численними інститутами громадянського суспільства (партіями, профспілками, корпораціями). Теорія репрезентативної демократії (Р. Дарендорф) розглядає демократичну державу як парламентарну систему, де органи влади обираються народом. Теорія партисипітарної демократії (демократії участі) оцінює державну владу як один із варіантів участі громадян в управлінні суспільними справами.

4) Концепція «держави загального благоденства». За цією теорією сучасні суспільство і держава вже позбулися чи позбавляються класового характеру, а держава стає органом, що функціонує на благо всіх членів суспільства. З позицій цієї концепції держава є координатором економічної та політичної діяльності суспільства. Завдяки спільним зусиллям держави та суспільних інститутів інтереси всіх членів суспільства в основному задоволені, досягнута рівновага між інтересами особи та суспільства.

5) Марксистська концепція держави розглядає державу як знаряддя панування експлуататорського класу (рабовласників, феодалів, буржуазії). Ленін стверджував: «Держава – це є машина для підтримання панування одного класу над іншими». У цілому основоположники марксизму хоч і розуміли державу як класове явище, як знаряддя класового панування, але в окремих випадках звертали увагу, що вона виконує і загально соціальні функції, тобто вирішує окремі завдання та функції всього суспільства.

6) Концепція правової держави – держава і громадянське суспільство за цією теорією розглядаються як суб’єкти, що пов’язані взаємними юридичними правами та обов’язками. Громадянське суспільство виступає як матеріальна основа правової держави, що підпорядкована суспільству і діє в інтересах громадян. Народ формує державну владу, контролює її діяльність, безпосередньо створює право.

7) Концепція національної держави – головним у цій концепції є обґрунтування того, що основне призначення держави полягає у забезпеченні створення найсприятливіших умов для існування та розвитку певної нації в усіх аспектах соціального, політичного, економічного, культурного життя. Проте, коли її тлумачити виключно в етнічному плані, ця теорія може тісно наблизитися до фашизму і породжувати недовіру між людьми різних національностей.

8) Етатистська концепція держави – сутність етатизму полягає в обґрунтуванні необхідності максимального втручання держави в життя суспільства і кожної окремої особи.

9) Анархістська концепція держави – основна ідея анархізму полягає в необхідності створення суспільства, у якому, з одного боку, максимально обмежуються можливості втручання держави в повсякденне життя суспільства і особи, а з іншого – максимально підвищується роль населення в управлінні загальними справами. На державу повинно покладатися лише забезпечення оборони країни і зовнішні зв’язки з іншими державами, усі інші внутрішні питання повинні вирішуватися населенням.