26.Особливості розпаду срср і утворення суверенної і незалежної держави «Україна»(1990-1991рр.)

Розпад СРСР супроводжували:

1. Загострення економічних проблем, економічний хаос, зумовлений невдалим реформуванням економіки.

2. Значне зубожіння народу.

3. Встановлення прямих міжреспубліканських зв’язків без посередництва Москви.

4. Криза влади партійно-державної верхівки, послаблення центральної влади, політичний хаос у країні.

5. Втрата владою свого авторитету після розстрілу демонстрацій у Тбілісі, Баку, Вільнюсі.

6. Зростання загального невдоволення народу.

7. Загострення національних проблем.

8. Зростання національної самосвідомості внаслідок політики гласності.

9. Формування громадсько-політичних рухів, опозиційних до чинної влади.

Після смерті генерального секретаря ЦК КПРС Черненка в березні 1985р. на посаду керівника КПРС та СРСР було обрано Горбачова. Саме за його ініціативою розпочалася перебудова в СРСР у квітні 1985р. Перебудова мала охопити 5 провідних сфер життєдіяльності суспільства: економіку, внутрішню політику, зовнішню політику, соціальну сферу, ідеологію. У вересні 1989р. виникла масова політична організація – Рух або Народний рух України за перебудову. 16 липня 1990-го року Верховна рада УРСР прийняла Декларації про державний суверенітет України, яка стала передвісником незалежності нашої держави

Зростання політичної активності українського суспільства в другій половині 1980-х рр. Нові громадські об’єднання. У 1986-у році 27-й з'їзд КПРС визначив курс на «прискорення» — подолання відставання СРСР від передових країн світу. На січневому пленумі ЦК КПРС 1987-го року Горбачов проголосив курс на перебудову, тобто вдосконалення, основу оновлення радянської системи, та гласність. 16 липня 1990р. Верховна рада УРСР прийняла Декларації про державний суверенітет України, де проголошувалося верховенство, самостійність, повнота і неподільність влади республіки в межах літератури, незалежність і рівноправність у зовнішніх відносинах.

Здобуття Україною незалежності.

17 березня 1991-го року відбувся Всесоюзний референдум з питань збереження Радянського Союзу.19 серпня 1991-го року реакціонер здійснили спробу державного перевороту. Блокувавши Горбачова на дачу Форосі, найближчі співпрацівники президента СРСР оголосили про створення Державного комітету з надзвичайного стану, до якого ввійшли 8 осіб. 24 серпня 1991-го року Верховна Рада Української РСР прийняла історичний документ — Акт проголошення незалежності України, у якому підкреслювалося: «Верховна рада українсько-радянської соціалістичної республіки урочисто проголошує незалежність України та Згідно з яким відбувалося створення самостійної української держави України, територія України є неподільною і недоторканою, на території України чинні виключно Конституція і закони України.» 1 грудня 1991-го року Україна обрала 1-го президента свої самостійної держави.

27.Поняття і структура (ознаки) держави у творі Аристотеля «Політика».

Держава і право, порядок і закон, свобода і справедливість були об'єктами дослідження ще одного видатного філософа античності — Аристотеля (384-.-322 до н. Е.).Думки з цього приводу він виклав, зокрема, в "Політиці", "Етиці" та "Афінській політії". Мислитель уважав, що держава є продуктом природного розвитку, вона виникає поступово, проминаючи стадії сім'ї, поселення, держави. Людина за своєю природою прагне жити у спілкуванні з іншими людьми. Держава є вищою формою спілкування. В ній завершуються елементи політичної природи людини.

Основні ознаки д-ви:

-держава є політична організація або політична система, яка складається з багатьох суб’єктів.

-соціально-політичною основою держави є громадяни

-вона має різні гілки влади: верховна влада(монарх, аристократія, олігархія, політія або демократія)

-всіх суб’єктів політичної організації об’єднують політичні закони.

Держава це політична організація, яка об’єднує різні елементи-державну владу (елементи державної влади: законодавчий орган, урядовий та адміністративний, судовий) і громадян на основі природного права і політичних законів з метою задоволення різноманітних потреб і інтересів громадян, зокрема захисту життя, власності, досягнення найвищого суспільного блага і найкращого життя.

Форму держави він розглядав як політичну систему, уособлену верховною владою.

З урахуванням цього, форма держави може визначатися з кількості правлячих: одного, небагатьох, більшості. У першому випадку йдеться про монархію, у другому — про аристократію, у третьому Аристотель мав на увазі політію, яку вважав найкращою формою держави. Означені форми держави він називав правильними, оскільки вони мають метою загальне благо. Тиранія, олігархія і демократія, на думку мислителя, — неправильні форми держави, їхньою метою є особисті статки правителі.