88.Типи соціально-географічних досліджень.

Пілотажне дослідження(пробне)-достатнім вважається дослідження 50-100 осіб, в залежності від складності питання, від об’єкта, але обов’язкова, щоб були включені усі значемі для цілей дослідження групи респондентів.

Польове дослідження- соціологічне дослідження яке полягає в безпосередньому і всебічному вивчені соц. Гео об’єкта в нормальних природних умовах, це опитування навісці. Здійснюється збір первинної соціологічної інформації.

Панельне дослідження-різновид повторного дослідження, мета якого вивчити зміни які відбулися в якійсь групі людей, протягом певного проміжку часу. Типовий приклад-періодичні або вибіркові переписи населення.

Лонгітюдне дослідження- це вид повторного дослідження при якому здійснюється тривале періодичне спостереження за одними і тими самими особами. Спрямований на встановлення соц. Розвитку молоді. Дає змогу отримати інформацію про вибір професії, соцадаптацію молоді. Включення молоді в соц. Структуру суспільства.

Міждисцмплі дослідження- форма організації дослідження яка передбачає співпрацю між представниками різних дисциплін у вирішені якоїсь проблеми.

89.Методи Інформаційного забезпечення соц.-гео досліджень.

1)Спостереження.2)Опитування3)Експеремент.4)Контент5)Аналіз 6)Вибірковий метод.

Спостереження –метод отримання первинної інформації якій формується на візуальному і слуховому сприйнятті процесів і явищ. За місцем проведення і умовами розділяють польові і лабораторні спостереження. За регулярністю є систематичні і випадкові.

Опитування- метод отримання первинної інформації яка передбачає звертання із запитаннями до певної групи людей. Існує два види опитування: інтерв’ю і анкетні опитування. Інтерв’ю – цілеспрямована бесіда мета якої отримати відповідь на запитання передбачені програмою. Розрізняють індивідуальні і групові інтерв’ю. За способом спілкування: особисте і телефонне. Анкетне опитування- опитувальний лист який самостійно заповнює опитуваний за наведеними в ньому правилами. Питання мають формуватися максимально доступною мовою. Види: роздавальне, поштове, пресове.

90.Рівні організації соціального простору.

Соціальний простір – це простір, освоєний людством у процесі його існування. Це є частина фізичного простору, яка складає спосіб життєдіяльності суспільства, тобто олюднений простір. Він вписаний у простір біосфери. Соціальний простір є простором людського буття, який має перш за все соціально-культурний і духовно-практичний виміри. Мерло-Понті писав, що простір – це не місце, в якому розташовані речі, а він характеризує лише можливу послідовність їх розташування. Умови життєдіяльності визначають рівень взаємодії суспільства з природою, міру розвитку людини і спосіб регулювання суспільних процесів.

А спочатку соціальний простір позначало народонаселення конкретної країни. Соціальний простір включається в себе і соціальну структуру, до якої входять соціальні інститути і соціальні спільності, а також індивіди.

Між собою елементи соціальної структури тісно переплетені різноманітними і численними відносинами і зв’язками. Спільнотами прийнято називати групи людей, який об’єднані конкретними спільними ознаками – спільною справою, цінностями і ідеалами, інтересами.

Між собою соціальні спільності розділені по найрізноманітніших критеріям. Класифікація соціальних груп являє собою три показника – зміст, розмір і стійкості. Можна виділити наступні групи по нестійкості:

– Стійкі групи (класи, нації);

– Групи з середньою стійкістю (студентська група, шкільний клас, трудовий колектив);

– Нестійкі групи, характер яких випадковий, а взаємодія між людьми слабке і нерегулярне (туристична група, глядачі в кінотеатрі).

Класифікація за розміром:

– Малі соціальні групи – до них відносять колектив працівників магазину, сім’ю, навчальну групу;

– Середні групи, наприклад, жителі Риму, працівники хлібного заводу;

– Великі спільності – такі групи утворюються в масштабах цілої країни, це – нації, соціальні верстви;