- •Предмет, об’єкт, зміст і структура соціальної географії.
- •3. Соціогеграфія, як продукт синтезу інтеграції соціології і географії
- •4. Місце соціальної географії в системі наук
- •5 Завдання соціальної географії у ринкових умовах.
- •6. Функції соціальної географії
- •7. Географія вивчення соціальних процесів
- •8. Формування соціальної географії у світі.
- •9 Розвиток соціальної географії в Україні
- •10.Школи та напрями соціології
- •11.Позитивізм як напрям у соціології
- •12.Органіцизм, як соціальна думка.
- •13. Соціальний Дарвінізм.
- •15Географічна школа в соціології.
- •16.Сучасна західна соціальна географія.
- •17.Часова географія-напрям в соціогеографії.
- •18.Географія сприйняття – напрям в соціогеографії.
- •19.Феміністична географія – напрям в соціогеографії.
- •20.Гендерна географія – напрям в соціогеографії.
- •21.Географія спорту – напрям в соціогеографії.
- •22.Концепція географічного простору.
- •23.Поняття про соціально – географіяний простір. Теорія т.Хегерстранда.
- •24.Влостивості геопростору.
- •25.Соціальний простір.
- •26.Соціальний час.
- •30.Поняття. Рівень життя. Я́кість життя́
- •31. Соціальна інфраструктура
- •32. Комплекс освіти
- •33. Комплекс культури
- •34. Комплекс охорони здоровя
- •39. Рекреаційний комплекс
- •40. Рекреаційні ресурси. Мінера́льні во́ди. Лікува́льні гря́зі.Пляжні ресурси
- •41.Територіальна структура рекреаційного комплексу
- •42. Кримський рекреаційний регіон
- •43.Західно-Причорноморський рекреаційний регіон
- •44.Карпатський рекреаційний регіон
- •46 Сучасні особливості поширення злочинності
- •47. Науковий комплекс
- •48. Північно-Західнийнауковий центр
- •49. Південний науковий центр
- •53.Західний науковий центр
- •54.Історико-географічні особливості розвитку релігій Укараїни
- •55.Сучасна релігійна ситуація
- •56.Територіальна організація релігії
- •57.Соціально-географічні відмінності територіальної організації соціальної сфери
- •58. Характеристика найпотужніших центрів соціально-економічної сфери Укараїни
- •59. Загальноосвітні навчально -виховні заклади
- •60. Вища, Середня спеціальна та Професі́йно-техні́чна осві́та
- •66 Проблема народонаселення та її теоретичне вирішення
- •67Поняття та причини екологічної кризи
- •69.Географія національних меншин України
- •70 Географія трудових ресурсів і ринку праці
- •71 Міграції та їх класифікації
- •72 Географія сучасних міграцій у світі
- •73 Проблема енергетичної кризи на планеті
- •74 Географія спорту
- •75 Урбанізація. Сучасні геоурбанізаційні процеси в світі
- •76. Географія розселення населення
- •77.Функції міст. Міста світового значення.
- •78.Проблема використання ресурсів і ресурсозабезпечення.
- •80.Поняття зони обслуговування та радіус впливу в сфері послуг.
- •81.Політична географія
- •82.Нові тенденції в розвитку сфери послуг у світі.
- •83.Продовольча проблема усвіті
- •85.Демографічна характеристика населення.
- •86.Географія світових культурних центрів
- •87.Види соціально-географічних досліджень.
- •88.Типи соціально-географічних досліджень.
- •89.Методи Інформаційного забезпечення соц.-гео досліджень.
- •90.Рівні організації соціального простору.
80.Поняття зони обслуговування та радіус впливу в сфері послуг.
Нічого не знайшов.
81.Політична географія
Політи́чна геогра́фія — суспільно-географічна дисципліна, яка займається вивченням територіальної (геопросторової) організації та дослідженням географічних закономірностей формування і розвитку політичної сфери життя суспільства.
Основним об'єктом дослідження політичної географії є елементарні та інтегральні територіально-політичні системи — об'єктивно взаємопов'язані поєднання різноманітних елементів політичної сфери, що склалися на певній території — у їх взаємодії між собою і з географічним простором:
просторові особливості формування і розвитку суспільних інститутів, які реалізують різноманітні функції політичної влади (законодавчі, виконавчі, судові, примусу і ін.), як державних (центральні і місцеві органи державного управління, міжнародні урядові організації), так і недержавних (політичні партії, профспілки, суспільні рухи, громадські об'єднання тощо);
територіальні аспекти політичних відносин, які складаються між соціальними групами, націями і етносами, політичними партіями, суспільними рухами, державними і місцевими органами влади та іншими суб'єктами політичної діяльності з приводу завоювання, утримання і використання політичної влади;
територіальна організація діяльності, внаслідок якої окремі особи, суспільні спільноти, у тому числі територіальні, і суспільні інститути відстоюють свої політичні інтереси (організація, проведення і участь у виборах й референдумах, страйках, демонстраціях, терористичних акціях, збройних виступах тощо).
Серед численних напрямів політико-географічних досліджень найістотнішими є такі:
етапи формування і сучасний стан політичної карти світу (політична картографія);
політико-географічне положення, формування державної території, столиця та адміністративно-територіальний поділ окремих країн (адміністративна географія);
вивчення політичних кордонів з точки зору їх генези, можливостей прикордонного співробітництва, транскордонних зв'язків, територіальних спорів і претензій (політична лімологія);
дослідження територіальних особливостей виборів до основних представницьких органів державної влади і місцевого самоврядування в різних країнах і регіонах світу (електоральна географія);
аналіз впливу різноманітних географічних чинників на стратегічні позиції держав у світовому просторі (геополітика);
комплексна політико-географічна оцінка окремих країн і регіонів світу (політико-географічне країнознавство).
82.Нові тенденції в розвитку сфери послуг у світі.
В даний час роль ринку послуг, як одного з найважливіших секторів економіки, дуже велика і актуальна. Це пов'язано з ускладненням виробництва, насиченням ринку новими товарами, з швидким зростанням НТП. Все це неможливо без існування інформаційних, фінансових, страховок і інших ринків послуг. Відбувається розширення основ відтворювання ринкових і неринкових послуг, причому ринкові відвойовують все більш значну для себе частку в загальному об'ємі послуг. Це пов'язано з торгівлею товарами (особливо технічно складними), оскільки Збут товару вимагає все більш розвиненої мережі, яка складається в основному з послуг, що надаються під час реалізації, і, послуг післяпродажного обслуговування. Однією з найважливіших закономірностей розвитку економіки у всьому світі є взаємозв'язок економічного зростання і підвищення ролі послуг в національній економіки. Це знаходить вираз в збільшенні частки трудових, матеріальних і фінансових ресурсів, що використовуються у сфері послуг. У міру розвитку суспільства, зростання продуктивних сил відбувається певний розвиток ринку сфери послуг. Спостерігається збільшення зайнятості в цій сфері, зростання технічної оснащеності праці, упровадження все більш досконалих технологій. В даний час роль послуг, як одного з найважливіших секторів економіки, дуже велика і актуальна. Це пов'язано з ускладненням виробництва, насиченням ринку товарами як повсякденного, так і індивідуального попиту, з швидким зростанням науково-технічного прогресу, який веде до нововведень в житті суспільства. Все це неможливо без існування інформаційних, фінансових, транспортних, страховок і інших ринків послуг. За міжнародними даними статистики зверху 40% іноземних інвестицій вкладаються в розвиток ринку сфери послуг, що підтверджує актуальність, інтерес і бачення перспективи розвитку даного сектора економіки.
