57.Соціально-географічні відмінності територіальної організації соціальної сфери

Використання об’єктивних закономірностей та суб’єктивних принципів територіального розміщення соціальної сфери на певній території буде сприяти формуванню територіальної організації соціальної сфери регіону, що являє собою таке науково-обгрунтоване розміщення взаємопов’язаних підприємств та установ соціальної сфери регіону і управлінських структур, яке дає значний соціальний та економічний ефект внаслідок комплексування життєдіяльності людей та оптимального використання території. В основі територіальної організації соціальної сфери лежить системно-структурний аналіз з виділенням галузевої, функціонально-територіальної та функціонально-управлінської структур.

Елементами галузевої структури соціальної сфери області є соціально-культурні (освіта, наука, охорона здоров’я, культура та мистецтво, рекреація, фізкультура) та соціально-побутові (торгівля та ресторанне господарство, житлово-комунальне господарство, транспорт, зв'язок, фінансові, побутові послуги) галузі.

Функціонально-територіальні елементи соціальної сфери різних рівнів та сформовані на їх основі територіальні системи обслуговування населення формують функціонально-територіальну структуру соціальної сфери регіону. Вона представлена ієрархічною структурою центрів – локальними елементами (пункт, центр, вузол), які забезпечують обслуговування мешканців різних поселень та регіональними елементами (соціально-географічний підрайон), що формуються навколо локальних елементів з їх зонами обслуговування.

58. Характеристика найпотужніших центрів соціально-економічної сфери Укараїни

Економічні райони відзначаються своєрідною спеціалізацією у загальноукраїн­ському поділі праці (зовнішня функція) та комплексним розвит­ком господарства. Спеціалізація районів формується під впливом різних чинників: природних (природні умови і ресурси), суспільних (потреби населення і господарства, кількість і якість робочої сили, економічний і фінансовий потенціал, науково-технічна база), особливостей географічного положення та історичного розвитку території. Спеціалізація району озна­чає, що він є ланкою національного комплексу України внаслідок участі населення у виробництві товарів і послуг для інших регіонів.

Отож, Донецький район є індустріально найпотужнішим районом України з переважним розвитком важкої промисловості; Придніпровський, Північно-Східний і Столичний — високоіндустріальні й водночас агропромислові райони з потужним науково-технічним потенціалом. Центральний, Подільський і Північно-Західний райони мають здебільшого агропромислову спеціалізацію, а для Карпатського і Причорноморського районів характерним є промислово-аграрний і туристично-рекреаційний напрями розвитку. Причорноморський район, крім цього, має найбільш розвинуте портово-морське господарство в Україні.

59. Загальноосвітні навчально -виховні заклади

Відповідно до освітнього рівня, який забезпечується загальноосвітнім навчальним закладом (початкова загальна освіта, базова загальна середня освіта, повна загальна середня освіта), функціонують різні типи загальноосвітнього навчального закладу I, II, III ступенів:

1) середня загальноосвітня школа – загальноосвітній навчальний заклад I - III ступенів:

I ступінь - початкова школа (1 - 3 (4) класи – термін навчання 3 (4) роки);

II ступінь - основна школа (5 - 9 класи - термін навчання 5 років);

III ступінь - старша школа, як правило, з профільним спрямуванням навчання (10 - 11 (12) класи - термін навчання 2 (3) роки).

Школи всіх трьох ступенів можуть функціонувати разом або самостійно - початкова, основна, старша;

Позашкільні навчально-виховні заклади - широкодоступні заклади освіти, які дають дітям та юнацтву додаткову освіту, спрямовану на здобуття знань, умінь і навичок за інтересами, забезпечують потреби особистості у творчій самореалізації та організації змістовного дозвілля.

До них належать палаци, будинки, станції, клуби й центри дитячої, юнацької творчості, дитячо-юнацькі спортивні школи, школи мистецтва, студії, бібліотеки, оздоровчі та інші заклади.

Такі заклади можуть бути комплексними і профільними. Комплексні позашкільні заклади забезпечують роботу творчих об'єднань за інтересами (гуртки, секції, ансамблі, театри тощо), профільні - умови для розвитку природних нахилів та інтересів дітей і підлітків, задоволення їх потреб з певного напряму діяльності. Усі вони працюють за річним планом, заняття у них починаються, як правило, 10 вересня поточного року і закінчуються 26 травня наступного. Набір учнів відбувається як на без конкурсній основі, так і за конкурсом, умови якого виробляє заклад. Навчально-виховний процес здійснюється диференційовано, відповідно до індивідуальних можливостей дітей та з урахуванням їхні вікових особливостей.