3.Динамічна і статична робота м’язів.

Під час скорочення м’язи виконують механічну роботу. Як можна визначити механічну роботу м’язів?

Величина зовнішньої роботи (А) визначається добутком величини сили (Р) на відстань її дії (S) або добутком маси (m) на висоту (h). Наприклад, якщо важкоатлет піднімає штангу масою 100 кг на висоту 2 м, то виконана робота дорівнює:

А = m, h = 100, 2 = 200 кг/м

1 кг сила = 9,81 ньютона

Отже, А = 9,81 ^. 200 = 1962 Дж.

Робота м’язів

1-й ряд	2-й ряд
Статична	Динамічна
М’язи напружені, не скорочуються	М’язи почергово скорочуються і розслабляються
Утримання вантажу протягом певного часу	Біг, ходіння, плавання, спортивні ігри

Різні наші рухи – переміщення тіла в просторі, утримання його у вертикальному положенні, трудова діяльність – усе це зумовлюється роботою м’язів. На будь-яку роботу витрачається енергія.

Організм людини

Їжа

Органічні речовини	Неорганічні речовини
Білки, жири, вуглево- ди, нуклеїнові кисло- ти, АТФ	Вода, мінеральні солі

Катаболізм

енергія АТФ

вода, вугле-кислий газ

на мітохон-дріях

Організм

Складається з клітин
Надходять	Виділяються
Кисень	Вода, вуглекислий газ
Органічні речовини

Учені встановили, що до працюючих органів надходить більше крові, ніж у стані спокою. Це підтверджується дослідом, з яким нас познайомить дослідник: «Людину кладуть на горизонтальну платформу великих, але дуже чутливих терезів, і врівноважують їх. Досить людині, яка лежить на терезах, кілька разів поворушити пальцем ніг, як стрілка приладу покаже, що той кінець платформи, де лежить нога, трохи опустився. А якщо людина зробить кілька жувальних рухів, то опуститься другий кінець платформи. Це пояснюється тим, що до працюючих м’язів надходить більше крові. Чим більшу роботу виконують м’язові волокна, тим більше поживних речовин приносить до них кров. У людини, яка регулярно займається фізичною працею, фізкультурою, м’язи розвиваються, стають сильнішими, бо їх волокна ростуть і потовщуються. У результаті добре розвивається не тільки мускулатура, а й скелет.

Стомлення м’язів/

Виконання тривалої або інтенсивної роботи приводить до стомлення м’язів і припинення виконуваної роботи.

Робота

Статична	Динамічна
Дуже стомлива	Менше стомлива

Чому?

Демонстрація вправ з гантелями.

Людина стоїть нерухомо, тримає в розведених у сторони руках гантелі. Хоч як вона намагається зберегти горизонтальне положення рук, вони починають поступово опускатися і через деякий час безсило повисають. Чому? Напружені згиначі й розгиначі рук швидко втрачають свою працездатність, стомлюються.

Значно пізніше настає стомлення, коли людина виконує з цими ж гантелями вправи. Чому? Відбуваються поперемінні ритмічні скорочення і розслаблення то згиначів, то розгиначів. Під час розслаблення м’язи встигають відновити свою працездатність.

Коли ми виконуємо якусь роботу, нам хочеться більше зробити й не втомитись. Які умови для цього потрібні?

Дослід №1

Покладемо руку на стіл долонею вниз і, не відриваючи інших пальців від його поверхні, ударятимемо по столу середнім пальцем у ритмі стуку годинника. Запишемо час, коли м’язи пальця стомляться. Через 15 хвилин повторимо, але ритм прискорюємо вдвічі. Записавши час, помітимо, що стомлення м’язів пальця настало швидше.

Висновок. Чим швидший ритм скорочень м’язів, тим швидше в них розвивається стомлення.

Дослід №2

Аналогічно попередньому досліду вдарятимемо по столу в ритмі годинника. А потім, прив’язавши до пальця якийсь вантаж, так само вдарятимемо в ритм годинника. Порівнявши час, установили, що в другому випадку стомлення м’язів настало швидше.

Висновок. Чим більше навантаження на м’язи, тим швидше в них настає стомлення.

Від чого залежить стомлення?

Стомлення залежить від ритму й навантаження.

Стомлення м’язів вивчав свого часу І.М.Сєченов – російський фізіолог, основоположник нової науки фізіології праці. Він установив, що для досягнення високої продуктивності фізичної праці треба додержувати середній ритм робочих рук і середнього навантаження м’язів. В усіх випадках корисним буде активний відпочинок.