- •Загальні питання охорони праці та правове регулювання.
- •1. Дисципліна „охорона праці” та ії задачи.
- •2.Охорона праці як суспільно-економічний чинник і галузь науки.
- •3.Основні етапи розвитку охорони праці
- •4. Стан охорони праці в україні та інших країнах.
- •5.Система стандартів безпеки праці.
- •6. Основні терміни та визначення ссбп.
- •7.Основні законодавчі документи
- •8. Органи нагляду та контролю за охороною праці.
- •9. Відповідальність за прушення законодавства про охорону праці.
- •10. Робочий час, робочий день, робочий тиждень та іх тривалість.
- •12. Неповний робочий день.
- •13. Ненормований робочий день
- •14.Надурочні роботи
- •15.Час відпочинку.
- •16.Охорона праці неповнолітніх.
- •17. Класифікація нещасних випадків.
- •18.Розслідування та облік нещасних випадків.
- •18.1 "Звичайне" розслідування
- •Дії комісії при "звичайному" розслідуванні
- •18.2 Спеціальне розслідування нещасних випадків
- •19. Методи аналізу виробничого травматизму і профзахварюваності.
- •20.Основні причини виробничого травматизму і профзахвсрюзаностіта заходи щодо їх попередження.
- •21. Відшкодування власником шкоди працівникам у разі ушкодження їх здоров’я.
- •22.Професіїні захворювання.
- •23.Управління охороною праці на підприємстві.
- •24. Вимоги до персоналу шахти.
- •25. Вимоги до устаткування, матеріалів, технологій і програмних засобів
- •26. Обов’язки працівників.
- •27.Навчання та інструктажі з охорони праці.
- •28.Протиаварійний захист шахт. Забезпечення людей світильниками, саморятувальниками та іншими засобами індивідуального захисту.
- •29. Прийняття шахт і дільниць у експлуатацію.
- •30. Влаштування виходів з гірничих виробок.
- •Заходи безпеки при проведенні та кріпленні гірничих виробок.
- •1.Паспорт проведення та кріплення підземних виробок.
- •2. Мінімальні площі поперечних перерізів горизонтальних і похилих виробок.
- •3.Мінімальні величини проходів для людей і зазорів у гірничих виробках.
- •4.Вимоги пб при кріплені гірничих виробок.
- •5.Вимоги пб при проведенні гірничих виробок.
- •6. Заходи безпеки при експлуатації гірничопрохідницьких комбайнів.
- •9. Ліквідація виробок і шахт.
- •10. Контроль за станом діючих виробок і міри безпеки при їхньому ремонті
- •Заходи безпеки при веденні очисних робіт
- •1. Складання та зміст паспорта виїмкової дільниці
- •2. Вимоги пб до кріплення лави.
- •3.Вимоги пб при вийманні вугілля комбайнами та струговими установками.
- •4. Заходи безпеки при експлуатації вугільних комбайнів.
- •5. Заходи щодо створення безпечних умов праці при керуванні покрівлею обваленням
- •6. Характеристика і прогнозування викидонебезпечних пластів вугілля.
- •7. Додаткові вимоги безпеки при розробці пластів, схильних до газодинамічних явищ.
- •1.Класифікація вибухових речовин
- •2.Персонал для підривних робіт
- •3. Транспортування вм.
- •4.Вимоги до пристрою підземних складів вибухових матеріалів.
- •5. Паспорт бпр, порядок складання, затвердження й ознайомлення з ним. Зміст паспорта бпр.
- •6. Ведення бпр без затвердженого паспорта.
- •7. Технологія заряжання шпурів і підривання зарядів
- •8. Міри безпеки при підготовці зарядів і вибухових мереж до підривання
- •9. Порядок ліквідації невибухлих зарядів. Заподій відказів.
- •10. Заходи безпеки при проведенні підривних робіт. Порядок ведення пр у зустрічних вибоях.
- •11. Безпека робіт і боротьба з пилом при бпр.
- •12. Додаткові вимоги при веденні підривних робіт у шахтах небезпечних по газу чи по вибухах пилу . Параметри бпр.
- •13. Особливості струсного підривання на пластах небезпечних по раптовим викидах вугілля, породи і газу.
- •Провітрювання гірничих виробок та пилогазовий режим.
- •1. Головні складові шахтного та атмосферного повітря.
- •2.Допустима швідкість повітря.
- •3. Вентиляційні спорудження і пристрої
- •4. Вентиляційні установки головного провітрювання
- •5. Провітрювання тупикових виробок
- •7. Метан, його властивості, форми зберігання і види виділення.
- •8. Заподій вибухів метану і заходи по їх попередженню. Боротьба з шаровими та місцевими скупченнями метану.
- •9.Засоби контролю концентрацій метану на шахті.
- •11. Боротьба з пилом
- •Заходи безпеки на рудниковому транспорті та підйомі
- •1. Заходи безпеки при пересуванні людей по гірничим виробкам.
- •2. Заходи безпеки при перевезенні людей по похилих і горизонтальних гірничих виробках рейковим транспортом.
- •3. Заходи безпеки при перевезенні вантажів по похилих і горизонтальних гірничих виробках рейковим транспортом.
- •4. Засоби рудникового транспорту.
- •5. Вимоги правил безпеки до колійного господарства шахт.
- •7. Вимоги правил безпеки до контактної мережі та зарядки акумуляторних батарей.
- •8. Заходи безпеки при перевезенні людей по гірничих виробках підвісними канатно-крісельними дорогами.
- •9. Вимоги правил безпеки до конвеєрного транспорту.
- •10. Заходи безпеки при перевезенні людей стрічковими конвеєрами.
- •11. Заходи безпеки при опусканні і підійманні людей по вертикальних виробках.
- •13. Сигналізація та зв’язок на шахтному транспорті та підйомі.
- •15. Вимоги правил безпеки до підвісних та причіпних пристроїв.
- •Засоби безпеки при експлуатації електрообладнання.
- •1.Електричний травматизм та дія електричного струму на організм людини.
- •2. Види електричних травм.
- •3. Причини летальних наслідків від дії електричного струму.
- •4. Фактори , що впливають на наслідки ураження електричним струмом.
- •5. Система заходів з попередженням ураження електричним струмом.
- •6. Надання першої допомоги потерпілим від електричного струму.
- •7. Загальні вимоги правил безпеки до електричного господарства шахт.
- •8. Область і умови застосування електроустаткування
- •9. Вимоги пб до заземлення
- •10. Улаштування загальної мережі заземлення шахти
- •11. Огляд та вимірювання опору захисних заземлень
- •12. Вимоги безпеки до електричної проводки
- •13. Заходи безпеки при експлуатації гнучких та броньованих кабелів. З'єднання відрізків кабелів.
- •14. Вимоги безпеки щодо улаштування камер для електричних і підстанцій до розмічення пересувних підстанцій та рп.
- •15. Порядок огляду та ремонту електроустаткування в газових шахтах.
- •16. Зв'язок та сигналізація
- •17. Заходи безпеки при експлуатації компресорних установок та повітропроводів.
- •18. Вимоги правил безпеки до шахтного водовідливу.
- •19. Запобігання проривам води та газу із затоплених виробок та водних об'єктів
- •20. Запобігання проривам глини та пульпи до діючих гірничих виробок
- •Промислова санітарія.
- •1.Санітарно – гігієнічне забезпечення робітників.
- •2.Засоби індивідуального захисту (зіз)
- •3. Медичне забезпечення робітників
- •4. Дія шуму на організм людини, джерела шуму в шахті.
- •5.Допустимі рівні шуму на робочих місцях.
- •6. Зниження шуму від шахтних механізмів
- •7. Дія вібрації на організм людини, джерела вібрації в шахті.
- •8. Допустимі рівні вібрації на робочих місцях.
- •9.Засоби та методи захисту від вібрації.
- •10. Дія шахтного пилу на організм людини, джерела утворювання пилу.
- •11. Профілактика пневмоконіозів
- •12.Допустимий вміст пилу в шахтному повітрі.
- •13. Заходи щодо боротьби з пилом
- •14. Попереднє зволоження вугільних пластів
- •15. Знепилювання повітря в очисних виробках
- •16. Боротьба з пилом у підготовчих виробках
- •17. Боротьба з пилом у транспортних і приствольних виробках
- •18. Знепилювання вхідних та вихідних вентиляційних потоків
- •19. Організація робіт щодо боротьби з пилом та контроль якості застосовуваних заходів
- •20.Вплив освітлення на безпечність робіт та продуктивність праці.
- •21.Вимоги правил безпеки до освітлення робочих місць та виробок світильниками, що живляться від електричної мережі.
- •22.Вимоги правил безпеки до освітлення робочих місць акумуляторними світильниками.
- •23. Шахтні лампові, вимоги пб до іх обслуговування.
- •1. Теоретичні основи горіння.
- •2. Різновидності горіння.
- •3.Небезпечні та шкідливі фактори , пов’язані з пожежами.
- •4. Показники пожежовибухонебезпечності речовин та матеріалів.
- •5. Причини виникнення і класифікація підземних пожеж
- •6. Засоби пожежогасінні і їх розміщення на проммайданчику шахти
- •7. Протипожежні вимоги до розташування і пристрою будівель і споруд на поверхні шахт
- •8. Заходи пожежної безпеки на найбільш пожароопасних об'єктах поверхні шахт
- •9. Попередження підземних пожеж від самозапалювання
- •10. Попередження пожеж від зовнішніх причин
- •11. Підземний пожежно-зрошувальний трубопровід
- •12. Розміщення первинних засобів пожежогасіння, пожежні двері та пожежні арки
- •13. Склади аварійного устаткування та матеріалів
- •14. Вогнегасні властивості речовин, вживаних для гасіння пожеж, і умови їх застосування
- •15. Гасіння підземних пожеж
- •16. Переведення пожеж до категорії погашених та розкриття дільниць із погашеними пожежами
- •17. Ведення робіт у районі пожежних дільниць
- •18. Періодичність та об'єм перевірок стану протипожежного захисту шахт
- •Гірничорятувальна справа.
- •1. Види шахтних аварій
- •2. Організація гірничорятувальної служби
- •3. Дій підрозділів двгрс при основних аваріях
- •4. Загальні положення складання плану ліквідації аварій.
- •5.Основні правила поведінки (дій) працівників шахт під час аварій.
12. Додаткові вимоги при веденні підривних робіт у шахтах небезпечних по газу чи по вибухах пилу . Параметри бпр.
При веденні підривних робіт на вугільних шахтах небезпечних по газі чи пилу перед кожним заряджанням шпурів, їхнім висадженням і при огляді вибою після висадження майстер-підривник зобов'язаний проводити вимір змісту метану. Забороняється виконувати підривні роботи при змісті метану 1 % і більш у вибоях і у виробках, що примикають, протягом 20 м від них, а також у місці укриття майстра-підривника.
Вимір змісту метану в місці укриття майстра-підривника також повинний проводитися перед кожним підключенням електровибуховії мережі до вибухового приладу.
Підривні роботи допускаються тільки:
а) у вибоях виробок безупинно і стійко провітрюваних відповідно до вимог Правил безпеки у вугільних і сланцевих шахтах і при здійсненні необхідних заходів для боротьби з вибуховим пилом;
б) при підриванні зарядів з застосуванням ЕД. При цьому у виробках, з підвищеним виділенням метану як джерело струму повинні застосовуватися тільки іскробезпечні вибухові прилади.
У вибоях виробок, де мається газовиділення чи вибуховий вугільний пил, дозволяється застосовувати тільки запобіжні електродетонатори миттєвого і короткоуповільненої дії.
При цьому повинні дотримуватися наступні умови:
а) максимальний час уповільнення електродетонатора короткоуповільненої дії з урахуванням розкиду за часом спрацьовування не повинне перевищувати при застосуванні ВВ ІV класу 220 мс, а при застосуванні ВВ V і VІ класів - 320 мс;
б) у підготовчих виробках, проведених по вугіллю, і в комбайнових нішах очисних вибоїв без машинного врубу всі заряди у вугільному вибої повинні вибухати від одного їмпульсу струму вибухового приладу;
в) при довжині вугільного вибою більш 5 м дозволяється поділяти його по довжині на ділянки і висадження в кожнім з них робити роздільно.
г) у підготовчих виробках, проведених по вугіллю з підривкою бічних порід, підривання зарядів у шпурах по вугіллю і породі може проводитися як роздільно, так і одночасно (одним вибоєм чи з випередженням одного з них), причому роздільне підривання може здійснюватися тільки з дозволу керівника шахти при кількості циклів не більш одного по вугіллю й одного по породі, за винятком випадків створення випереджальних заходок на початку проведення виробки, але не більш 5 м.
Забороняється одночасна видача майстру-підривнику для виробництва підривних робіт ВР різних класів, а також запобіжних і незапобіжних електродетонаторів, у т.ч. короткоуповільненої й уповільненої дії для різних вибоїв, якщо в одному з них застосовуються електродетонатори з великим уповільненням, чи вибухові речовини більш низького класу.
Місця укриття майстрів-підривників повинні знаходитися у виробках, провітрюваних свіжим струменем повітря за рахунок загальшахтної депресії і розташовуватися від місця вибуху на відстані не менш:
а) у горизонтальних і похилим (до 10°) підготовчих виробках -150 м;
б) у похилих, у тому числі що повстають (більш 10о) підготовчих виробках -100 м, але обов'язково в горизонтальної виробки і не ближче 10 м від устя вироблення чи її сполучення з інший виробленням;
в) у лавах (пластах) при куті залягання до 18° - 50 м;
г) у лавах (пластах ) при куті залягання 18° і більш - 50 м, але не ближче 20 м від сполучення з лавою (пластом ) на штреку;
д) в очисних вибоях камерного типу, а також при погашенні вугільних цілин - 200 м;
е) у щитових вибоях - 50 м, але не ближче 20 м від ходової печі;
ж) при пропуску вугілля і породи у виробках, що повстають -100 м;
з) при проведенні стволів (шурфів) з поверхні - 50 м.
Місця укриття майстра-підривника, розташування постів охорони, інших людей у всіх випадках варто визначати в проектах, чи паспортах схемах буропідривних робіт з обліком того, що відстань від місця укриття майстра-підривника до постів охорони, розташовуваних за майстром-підривником повинно бути не менш 10 м., від місця розташування постів охорони до місця перебування інших людей також не менш 10 м.
Проведення тупикових виробок довжиною більш 100 м по вугіллю чи змішаним вибоєм повинне здійснюватися при наявності постійної вибухової магістралі, прокладеної до вибухової станції в місці укриття майстра-підривника.
Заряджання і підривання зарядів кожного циклу, у тому числі і при роздільному підриванні по вугіллю і породі, допускається тільки після провітрювання вибою, виміру змісту метану, збирання висадженого вугілля, здійснення заходів щодо вибухозахисту вибою і прилягаючих до нього виробок на відстані не менш 20 м. При цьому у всіх випадках глибина заходки по вугіллю повинне бути не більш 2 м.
В очисних вибоях на пластах, небезпечних по газі чи пилу (крім небезпечних по раптових викидах), дозволяється розділяти очисної вибій подовш на ділянки, що підриваються роздільно. Притім заряджання і підривання зарядів на кожній ділянці допускається проводити після вибуху зарядів на попередньої ділянці, збирання відбитого вугілля, кріплення вибою і проведення комплекту заходів для попередження вибуху газу і вугільного пилу.
При зарубці підготовчих і нарізних виробок по вугіллю і породі з інших виробок протягом 5 м від сполучення необхідно передбачати зменшення довжини шпурів і зарядів ВР із метою зниження небезпеки порушення кріпи, обвалення порід, а також ушкодження кабелів і трубопроводів.
Відстань між зарядами ВР до найближчий поверхні повинна бути не менш 0,5 м по вугіллю і не менш 0,3 по породі, у т.ч. і при підриванні зарядів у породному негабариті. У випадках застосування ВВ VІ класу при висадженні по вугіллю ця відстань допускається зменшувати до 0,3 м.
Мінімально припустима відстань між суміжними шпуровими зарядами повинне складати не менш величин, зазначених у таблиці 5.
Таблиця 5
Умови підривання
|
Мінімально припустима відстань (м) між суміжними шпуровими зарядами при застосуванні ВМ, класу |
|||
II
|
ІІІ-ІV |
V
|
VI
|
|
по вугіллю
|
0,6
|
0.6
|
0,5.
|
0,4 |
по породі: при f менше 7 при f =7—10
|
0.5 0.4
|
0,45 0.3
|
0.3 -
|
0,25 -
|
У породах з f >10 відстань між суміжними шпуровими зарядами повинне визначатися нормативами, розробленими за узгодженням організацією - експертом по безпеці робіт.
Мінімальна величина забійки :
- при глибині шпуру 0,6 до 1 м - половина шпуру;
- при глибині шпуру ≥ 1,0м - ≥ 0,5м
- у свердловинах - ≥ 1,0м
На пластах, небезпечних по пилу, перед кожним підриванням у вибоях, проведених по вугіллю чи по вугіллю з підривкою бічних порід, повинне проводитися осланцювання чи зрошення осілої вугільного пилу з додаванням змочувача як у вибою, так і у виробках, пов'язаних з вибоєм, протягом не менш 20 м від зарядів, що підриваються.
В очисних вибоях на пластах, небезпечних по вибуху пилу, при підриванні по вугіллю в кутках чи нішах лав повинне проводитися осланцювання чи зрошення привибійного простору водою з застосуванням змочувача.
У привибійному просторі гірничих виробок вибухозахист (водоповітряні, порошкові завіси й ін.) при підриванні шпурових зарядів повинна здійснюватися відповідно до інструкцій (посібниками), погодженими Держнаглядохоронпраці республіки (держави).
