- •Державний експертний центр моз України є членом
- •5. Особливі групи
- •Передмова робочої групи з адаптації клінічної настанови за темою «Фібриляція передсердь»
- •1. Передмова
- •2. Вступ
- •2.1 Епідеміологія
- •2.1.1 Серцево-судинні наслідки, пов'язані з фп («результати»)
- •2.1.2 Серцево-судинні та інші стани, що асоціюються з фп
- •2.2 Механізми фп
- •2.2.1 Передсердні фактори
- •2.2.2 Електрофізіологічні механізми
- •2.2.3 Генетична схильність
- •2.2.4 Клінічні кореляції
- •3. Діагностика, природний плин і лікування
- •3.1 Визначення
- •3.2 Виявлення
- •3.3 Природний перебіг
- •3.4 Екг методи діагностики та моніторування фібриляції передсердь
- •Коментар робочої групи:
- •Методи безперервного моніторування екг
- •3.5. Типи фібриляції передсердь
- •(3) При персистуючій фп тривалість епізоду фп перевищує 7 днів або необхідна медикаментозна або електрична кардіоверсія.
- •3.6. Початкове ведення пацієнтів
- •3.7 Спостереження
- •4.1 Антитромботична терапія
- •4.1.1 Стратифікація ризику інсульту і тромбоемболій
- •4.1.2 Антитромботична терапія Численні клінічні дослідження переконливо підтвердили ефективність антитромботичної терапії у хворих на фп.
- •4.1.2.1 Антагоністи вітаміну к
- •4.1.2.2 Антитромбоцитарні препарати
- •4.1.2.3 Антагоністи вітаміну к у порівнянні з антитромбоцитарними засобами
- •4.1.2.4 Інші антитромботичні препарати
- •4.1.3 Сучасні рекомендації щодо антитромботичної терапії
- •4.1.4. Ризик кровотеч
- •4.1.5 Оптимальне міжнародне нормалізоване відношення
- •4.1.5.1. Протромбіновий індекс Коментар робочої групи:
- •4.1.6 Особливі ситуації
- •4.1.6.1 Пароксизмальная фібриляція передсердь
- •4.1.6.2 Періопераційна антикоагуляція
- •4.1.6.4 Гострий коронарний синдром та/або черезшкірне інтракоронарне втручання
- •Коментар робочої групи: Сиролімус станом на 01.05.2016 р. В Україні не зареєстрований як лікарський засіб.
- •4.1.6.5 Планове черезшкірне втручання на коронарних артеріях
- •4.1.7 Кардіоверсія
- •Коментар робочої групи:
- •4.1.7.1 Кардіоверсія під контролем черезстравохідної ехокардіографії
- •Коментар робочої групи:
- •Коментар робочої групи:
- •Лікування геморагічних ускладнень нпак
- •Лікування кровотеч, що не є небезпечними для життя
- •Лікування небезпечних кровотеч
- •Пацієнти, що потребують запланованого хірургічного втручання або лікування шляхом абляції Коли слід припинити прийом нових пероральних антикоагулянтів?
- •4.1.8 Нефармакологічні методи профілактики інсульту
- •Коментар робочої групи: Флекаінід не зареєстрований в Україні як лікарський засіб станом на 01.05.2016 р.
- •4.3 Довготривала терапія
- •4.3.1 Контроль ритму або частоти серцевих скорочень
- •4.3.2 Довготривалий контроль частоти шлуночкового ритму
- •4.3.3 Медикаментозний контроль частоти шлуночкового ритму
- •Коментар робочої групи:
- •4.3.4 Абляція і модифікація атріовентрикулярного вузла
- •4.3.5 Довготривалий контроль ритму
- •4.3.5.1 Антиаритмічні засоби, що використовуються для стримування синусового ритму
- •Коментар робочої групи:
- •4.3.5.2 Катетерна абляція лівого передсердя
- •Коментар робочої групи:
- •4.3.5.3 Хірургічна абляція
- •Коментар робочої групи:
- •5. Особливі групи
- •5.1 Серцева недостатність
- •Коментар робочої групи:
- •5.2 Спортсмени
- •5.3 Вади клапанів серця
- •Коментар робочої групи:
- •5.4 Гострий коронарний синдром
- •5.5 Цукровий діабет
- •5.6 Літні люди
- •5.8 Післяопераційна фібриляція передсердь
- •5.11 Гіпертрофічна кардіоміопатія
- •5.12 Захворювання легень
- •Коментар робочої групи:
- •5.13. Застосування нових пероральних антикоагулянтів або антагоністів вітаміну к у пацієнтів з фібриляцією передсердь та злоякісними пухлинами
- •Практичні рекомендації
2.2.3 Генетична схильність
ФП, що особливо розвивається в більш молодому віці, характеризується спадковою схильністю [22]. В останні роки були описані численні спадкові захворювання серця, що супроводжуються розвитком ФП. Надшлуночкові аритмії, включаючи ФП, можуть спостерігатися при синдромах короткого і подовженого інтервалу QT і синдромі Бругада [23]. ФП часто зустрічається при гіпертрофічній кардіоміопатії (ГКМП), сімейній формі синдрому передчасного збудження і гіпертрофії лівого шлуночка (ГЛШ), що асоціюється з мутаціями PRKAG гена. Інші сімейні форми ФП можуть спостерігатися при мутаціях гена, що кодує передсердний натрійуретичний пептид [24], мутаціях гена SCN5A, що асоціюють з порушенням функції натрієвих каналів серця [25], або мутаціях, що супроводжуються посиленням функції натрієвих каналів [26]. У великих дослідженнях кілька генетичних локусів в області PITX2 і ZFHX3 генів асоціювалися з розвитком ФП і кардіоемболічного інсульту [27]. Патофізологічна роль інших генетичних дефектів у розвитку та збереженні ФП не встановлена [23].
2.2.4 Клінічні кореляції
Атріовентрикулярне проведення
У пацієнтів з ФП та нормальною провідною системою (при відсутності додаткових провідних пучків або дисфункції волокон Гіса Пуркіньє) атріовентрикулярний вузол виступає в ролі фільтра, що перешкоджає значному збільшенню ЧШР. Основними механізмами, що обмежують атріовентрикулярне проведення, є рефрактерність атріовентрикулярного вузла і приховане проведення. Електричні імпульси, що досягають атріовентрикулярного вузла, не завжди проводяться на шлуночки, але можуть змінювати рефрактерність атріовентрикулярного вузла, сповільнюючи або блокуючи наступні скорочення передсердь.
Зміни тонусу симпатичної і парасимпатичної систем визначають варіабельність ЧШР протягом дня або при фізичному навантаженні. Висока варіабельність шлуночкового ритму часто насилу піддається лікуванню. Серцеві глікозиди, що уповільнюють серцевий ритм внаслідок збільшення тонусу парасимпатичної системи, ефективно контролюють ЧСС у спокої, але в меншій мірі зменшують її під час навантаження. Бета-адреноблокатори і недигідропіридинові антагоністи кальцію знижують ЧШР у спокої і при навантаженні. У пацієнтів з синдромом передчасного збудження можуть розвинутися загрозливі для життя шлуночкові тахіаритмії. У пацієнтів з ФП і синдромом передчасного збудження застосування препаратів, які сповільнюють атріовентрикулярне проведення, але не збільшують рефрактерний період передсердь і додаткових провідних пучків (наприклад, верапаміл, дилтіазем і серцеві глікозиди), можуть прискорити проведення по додаткових пучках.
Гемодинамічні зміни
Фактори, що впливають на гемодинаміку у пацієнтів з ФП, включають відсутність скоординованих скорочень передсердь, високу частоту і нерегулярність шлуночкового ритму і зниження кровопостачання міокарда, а також стійкі зміни, такі як предсердну і шлуночкову кардіоміопатію.
Раптове порушення скоординованої механічної функції передсердь на тлі ФП призводить до зниження серцевого викиду на 5-15%. Цей ефект більш виражений у пацієнтів зі зниженою піддатливістю шлуночків, у яких скорочення передсердь робить значний внесок у наповнення шлуночків. Висока ЧШР супроводжується порушенням наповнення шлуночків внаслідок скорочення діастоли. Уповільнення міжшлуночкової або внутрішньошлуночкової провідності, залежне від ЧСС, може призвести до диссинхронії ЛШ і додаткового зниження серцевого викиду.
Нерегулярний шлуночковий ритм також знижує серцевий викид. Коливання інтервалів RR викликають високу варіабельність сили подальших скорочень, що часто призводить до появи дефіциту пульсу.
Стійке збільшення ЧШР більше 120-130 за хвилину може викликати розвиток шлуночкової тахікардіоміопатіі [28]. Зниження ЧСС дозволяє відновити нормальну функцію шлуночків і попередити подальші дилатацію і пошкодження передсердь.
Тромбоемболії
Ризик інсульту і системних емболій у хворих на ФП визначається різними патофізіологічними механізмами [29]. Порушення кровотоку при ФП характеризуються стазом крові в ЛП, зниженням швидкості кровотоку у вушку ЛП і наявністю спонтанних ехосигналів при черезстравохідній ехокардіографії (ЧС-ЕхоКГ). Зміни ендокарда включають наростаючу дилатацію передсердь, пошкодження ендокарда і набряк/фіброеластичну інфільтрацію позаклітинного матриксу. Вушко ЛП є основним джерелом тромбоемболій (≥ 90%) у пацієнтів з неклапанною ФП [29]. Зміни крові, що відзначаються при ФП, добре відомі і включають активацію гемостазу і тромбоцитів, а також запалення і порушення факторів росту [29].
