Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
istoriya_46-90.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
515.58 Кб
Скачать

48) Дайте характеристику здобутків національного відродження 20-30-х рр. Хіх ст. У Галичині. Обґрунтуйте значення «Руської трійці» в культурно-освітньому русі України.

Нове піднесення культурно-національного відродження Галичини починає пробиватися у 10-20-х рр. XIX ст. Ідеологами і провідниками цього руху виступають представники вищого уніатського духовенства, і в цьому контексті важливе значення мало відновлення у 1807 р. Галицької митрополії. У I816 р. митрополію очолив перемиський єпископ Михайло Левицький, котрий відразу зарекомендував себе палким прибічником ідеї відновлення парафіяльних шкіл з народною мовою викладання. Організатором справи відновлення українського шкільництва було призначено каноніка перемиського Івана Могильницького, котрий задля поширення освіти та культури в Галичині заснував Товариство галицьких греко-католицьких священиків. Метою діяльності товариства стало видання шкільної й популярної літератури українською мовою для пропаганди освіти в народних масах.

У 1817 р. для підготовки викладачів для сільських шкіл Могильницький заснував Дяковчительський інститут, слухачами якого ставали діти парафіяльних священиків і навіть селян. Чимало було зроблено каноніком для створення розгалуженої мережі українських народних шкіл. Ним особисто було написано п'ять шкільних підручників. У 1820 р. І.Могильницький звернувся до австрійського уряду з науковим трактатом "Розвідка про мову руську", де вперше поставив питання про відмінність української мови від російської та польської, доводив самостійність і рівнозначність її серед інших слов'янських мов.

Важлива роль у розвитку галицького відродження належала гуртку перемиського єпископа Івана Снігурського, до якого у 20-30-х рр. XIX ст. увійшли ректор і професор греко-католицької духовної семінарії у Львові Іван Лаврівський, історик Антін Добрянський, автор граматики української мови Йосиф Левицький, філолог та етнограф Йосиф Лозинський, уже згаданий І.Могильницький. У межах свого освітньо-просвітницького проекту І.Снігурський, І.Лаврівський, І.Могильницький лише за один 1832 р. відкрили в Перемиській єпархії 385 парафіяльних, 24 тривіальні і 2 нормальні школи.

Наступний етап у розвитку галицького відродження пов'язаний з діяльністю "Руської трійці" - гуртка львівських романтиків, вихідців з сільського духовенства, студентів греко-католицької духовної семінарії у Львові Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича, Якова Головацького.

Перебуваючи під враженням мелодійності української мови, втіленої в "Енеїді" І.Котляревського та збірці "Українські народні пісні" М.Максимовича, гуртківці поставили за мету широко впроваджувати рідну мову в усі сфери суспільного життя. У 1836 р. щоб довести, що українською мовою можна висловлювати філософські і релігійні думки, М.Шашкевич на традиційних урочистостях в семінарії виголосив промову, які традиційно виголошувалися латинською, німецькою чи польською, українською мовою. Він же один із перших почав проповідувати в церкві українською, подаючи таким чином приклад іншим студентам семінарії.

У 1833 р. представник польської громадськості і культури Ваштав Залеський видав збірку "Польські та українські народні пісні на Галичині". За своїм змістом та значенням збірка мала стати аналогом "Народних українських пісень" М.Максимовича в Наддніпрянській Україні. Видання В.Залеського мало великий вплив на формування національної свідомості галицьких українців (русинів). З іншого боку, збірка В.Залеського народжувала почуття невдоволення від того, що українські пісні були видруковано польським автором і польською мовою. Саме цей факт наштовхнув "Руську трійцю" на думку видати свою власну літературну збірку рідною мовою. У 1834 р. М.Шашкевич упорядкував альманах із власних творів і творів своїх друзів з додатком народних поезій та пісень під назвою "Зоря". Віденська цензура заборонила цей збірник. Однак Я.Головацький знайшов можливість надрукувати його в Угорщині, в Будапешті, де цензурні утиски не були такі суворі, як в Австрії. У 1837 р. збірник побачив світ, щоправда, під іншою назвою - "Русалка Дністрова". У передмові до неї галицько-українське пробудження розглядалося у зв'язку з національними рухами південних і західних слов'ян, а також народів східнослов'янських земель. Більшість примірників цієї збірки було конфісковано під час перевезення її до України. З тисячі залишилось близько 200 одиниць. Та суспільство здебільшого холодно відреагувало на збірку.

"Русалка Дністрова" знаменувала новий етап національного відродження в Галичині, що характеризувався пробудженням під впливом романтичних ідей національної свідомості українців.

Соседние файлы в предмете [НЕСОРТИРОВАННОЕ]