5. Основні риси відкритої економіки

Одна з головних тенденцій розвитку світового господарства в повоєнний період - послідовний перехід від замкнутого національного господарства до економіки відкритого типу. У абстрактно-теоретичному розуміннi відкрита економіка - це народногосподарський комплекс, усі суб'єкти якого можуть без обмежень здійснювати зовнішньоекономічну діяльність.

Вперше з гаслом відкритої економіки виступили США пicля другої свiтової вiйни, якi використовували його для обгрунтування експансії американських корпорацій на світовому ринку. Сьогодні це гасло втратило однобоку корисливу спрямованість і набуло об'єктивниого характеру як форма прояву закону інтернаціоналізації виробництва.

Основні риси відкритої економіки:

* створення сприятливого клімату для залучення іноземних інвестицій;

* розумна доступність внутрішнього ринку для товарів, технологій, інформації з-за кордону;

* лiквiдацiя (по більшості позицій) державної монополії зовнішньої торгівлі;

* активне використання спільного підприємництва;

* організація спеціальних економічних зон;

* уніфікація національного економічного законодавства відповідно до світових традицій.

Переваги відкритої економіки:

* раціональне використання ресурсів у залежності від їхньої ефективності;

* використання світового прогресивного досвіду;

* зростання конкуренції, включаючи міжнародну.

Кількісні показники, що характеризують ступінь відкритості економіки:

1. Експортна квота:

, де

Е - обсяг експорту.

У таких великих та розвинутих країнах як США, Японія, Італія, Франція, Велика Британія вона складає 10-25%, а в невеликих по територiї i чисельності населення країнах (Голландія, Норвегія, Бельгія) цей показник дорівнює - 50-60%;

2. Імпортна квота:

, де

I - обсяг імпорту;

3. Зовнішньоторговельна квота:

, де

ЗТ - зовнішньоторговельний оборот.

Ключові терміни:

міжнародні економічні відносини; світове господарство; структура світового господарства; суб'єкти МЕВ; розвинуті країни; країни , що розвиваються; країни з перехідною економікою; нерівномірність розвитку країн; протиріччя світового господарства; інтернаціоналізація; глобалiзацiя; відкрита економіка; експортна квота; iмпортна квота

Оглядові запитання:

1. З яких елементів складається система міжнародних економічних відносин?

2. Зазначте основні передумови, що лежать в основі процесу формування світового господарства?

3. Під впливом яких чинників сукупність національних господарств перетворюється у світове господарство?

4. Які етапи у своєму розвитку пройшло світове господарство?

5. Як вплинув на розвиток світового господарства розпад соціалістичної системи?

6. Якi особливостi характернi для сучасного етапу розвитку свiтового господарства?

7. Охарактеризуйте основних суб'єктів МЕВ?

8. Чим визначається ступінь і форми участі різноманітних суб'єктів МЕВ у світовому господарстві?

9. Назвіть основні підсистеми світового господарства?

10. Які закономірності характерні для розвитку світового господарства?

11. Який вплив на дiю закону інтернаціоналізації виробництва зробила НТР?

12. Назвіть показники і результати участі країни в свiтогосподарських зв'язках?

13. Назвіть внутрішні і зовнішні чинники економічного зростання?

14. За якими показниками можна судити про ступінь відкритості національних економік?

15. Як впливає відкритість економіки на економічну безпеку держави?

16. У чому сутність і які наслідки глобалiзацiї світової економіки?

Додаток 1

Таблиця 1.1

ВВП на душу населення деяких країн (в дол.США)

(вiдповiдно до парiтету купiвельної спроможностi, 1998 р.)

№	Країна	ВВП, дол. США	№	Країна	ВВП, дол. США
1	Люксембург	34480	26	Турцiя	6060
2	США	28020	27	Польща	6000
3	Швейцарiя	26340	28	Естонiя	4660
4	Японiя	23420	29	Румунiя	4580
5	Австрiя	21650	30	Бєларусь	4380
6	Францiя	21510	31	Болгарiя	4280
7	Канада	21380	32	Росiя	4190
8	Нiмеччина	21110	33	Йорданiя	3570
9	Великобританiя	19960	34	Латвiя	3650
10	Iталiя	19890	35	Парагвай	3480
11	Австралiя	19870	36	Китай	3330
12	Швецiя	18770	37	Iндонезiя	3310
13	Iспанiя	15290	38	Казахстан	3230
14	Португалiя	13450	39	Болiвiя	2860
15	Грецiя	12270	40	Екватор. Гвiнея	2690
16	Словенiя	12110	41	Узбекистан	2450
17	Чилi	11700	42	Шри-Ланка	2290
18	Чехiя	10870	43	Україна	2230
19	Саудовська Аравiя	9700	44	Арменiя	2160
20	Аргентина	9530	45	Гондурас	2130
21	Венесуела	8130	46	Туркменiстан	2010
22	Уругвай	7760	47	Киргизстан	1970
23	Словакiя	7460	48	Монголiя	1820
24	Пiвденна Африка	7450	49	Грузiя	1810
25	Угорщина	6730	50	Нiкарагуа	1760

Додаток 2

Таблиця 1.2

Показники вiдкритостi економiки України (1994- 1999рр.)

роки	Номіналь-ний ВВП (млрд. грн.)	Офiц.обмінний курс (гр./USD)	Номіналь- ний ВВП(млрд. USD)	Експорт-на квота (%)	Імпортна квота (%)	Зовнiшньо-торг.квота(%)
1994	12038	0,317	37975	43,8	47,4	91,2
1995	54516	1,473	37010	46,2	49,4	95,6
1996	81519	1,83	44546	45,7	48,2	93,9
1997	93365	1,86	50196	40,6	43,6	84,2
1998	103869	2,45	42396	41,6	44,4	86,0
1999	127126	4,47	28440	56,8	53,0	109,8

Україна в досить короткий термiн вийшла на високий навiть у порiвняннi з розвинутими країнами рiвень вiдкритостi економiки. Мiж тим висока експортна квота свiдчить не про надлишок товарiв на внутрiшньому ринку чи бiльш активну участь у мiжнародному подiлi працi, а скорiше про те, що вкрай низька купiвельна спроможнiсть населення та вiтчизняних пiдприємств веде до виштовхування товарiв на експорт, за рахунок якого намагаються вижити багато хто з українських виробникiв (наприклад, з 16 млн.т, якi виробляє Україна внутрiшне споживання складає менше 22%). Крiм того без валюти вiд екпорту не може обiйтись українська олiгархiя, яка орiєнтується на захiднi зразки задоволення своїх потреб.

Що ж стосується iмпортної квоти, то її розмiр свiдчить, по-перше, про зростання енергоємностi виробництва, яка обумовлена несприятливими змiнами структури виробництва на користь вiдповiдних галузей. По-друге, її, вже слiд аналiзувати на предмет загрози для нацiональної економiчної безпеки та розробляти нацiональну програму iмпортозамiщення.