- •Психология малых групп экзамен
- •1.Визначення поняття малої групи.
- •2. Класифікація малих груп.
- •3. Исторя социально-психологических исследований малой группы
- •3. Головними підходами до вивчення малих соціальних груп є: соціометричний, соціологічний і “школа групової динаміки”.
- •4. З існуючої чисельності класифікацій малих груп найбільш поширеними є три: 1) поділ малих груп на “первинні” і “вторинні”;
- •2) Поділ їх на “формальні” і “неформальні”; 3) поділ на “групи членства” і “референтні групи”.
- •4. Історія зарубіжних досліджень малої групи
- •5. Історія вітчизняних досліджень малої групи.
- •6. Методологические аспекты исследования малой группы
- •7. Емпіричні методи дослідження малої групи.
- •8. Основні інструменти збору інформації в малій групі
- •10.Общая характеристика динамических процессов в малой группе
- •11.Образование малой группы
- •16. Модели создания коллетива
- •17.Двомірні моделі розвитку групи.
- •18.Механізми групової динаміки.
- •19.Феномен групового тиску.
- •I. Как группа влияет на Личность:
- •21. Конформизм и нонконформизм
- •22. Влияние группы на личность
- •24.Групповая поляризация
- •25.Соціальна особистість.
- •26.Індивідуально-психологічні особливості особистості і груповий процес.
- •28. Структурные характеристики малой группы
- •30 Групова згуртованість
- •34.Межличностные отношения в групповом процессе:
- •35.Згуртованість як необхідна умова функціонування малої групи
- •36.Процес прийняття групового рішення
- •37.Лідерство в малій групі: специфіка, структура, функції.
- •38.Керівництво в малій групі.
- •39.Лідерство та керівництво в малій групі.
- •40.Співвідношення понять «лідерство» та «керівництво» в структурних підрозділах організації
- •41. Основы командообразования
- •42. Деятельность малых социальных групп
- •43. Конфликты в малых группах
- •44.Розвязання конфликтных ситуаций в малый группе.
- •46.Формы и критерии завершения конфликтов в малых группах.
- •Тренинг как метод создания условий для самораскрытия участников и самостоятельного поиска ими способов решения собственных психологических проблем
26.Індивідуально-психологічні особливості особистості і груповий процес.
Елементами психологічної структури особистості є її психологічні властивості й особливості, звичайно називані "рисами особистості". Їх дуже багато. Але все цю кількість властивостей особистості психологи намагаються умовно укласти в деяку кількість підструктур. Нижчим рівнем особистості є біологічно обумовлена підструктура, у яку входять вікові, полові властивості психіки, уроджені властивості типу нервової системи і темпераменту. Наступна підструктура містить у собі індивідуальні особливості психічних процесів
людини, тобто індивідуальні прояви пам'яті, сприйняття, відчуттів, мислення, здібностей, що залежать як від уроджених факторів, так і від тренування, розвитку, удосконалювання цих якостей. Далі, рівнем особистості є також її індивідуальний соціальний досвід, у яку входять придбані людиною знання, навички, уміння і звички. Ця підструктура формується переважно в процесі навчання, має соціальний характер. Вищим рівнем особистості є її спрямованість, що включає потяги, бажання, інтереси, схильності, ідеали, погляди, переконання людини, його світогляд, особливості характеру, самооцінки. Підструктура спрямованості особистості найбільше соціально обумовлена, формується під впливом виховання в суспільстві, найбільше повно відбиває ідеологію спільності, у яку людина включена. Розходження людей між собою багатопланово: на кожній з підструктур маються розходження переконань і інтересів, досвіду і знань, здібностей і умінь, темпераменту і характеру. Саме тому непросто зрозуміти іншої людини, непросто уникати розбіжностей, протиріч, навіть конфліктів з іншими людьми. У психології існують два головних напрямки дослідження особистості: в основі першого лежить виділення в особистості тих чи інших рис, в основі другого – визначення типів особистості. Риси особистості поєднують групи тісно зв'язаних психологічних ознак.
28. Структурные характеристики малой группы
Структура группы – Это совокупность связей, складывающихся в группе между отдельными индивидами или микрогруппами как элементами этой структуры.
Наиболее часто выделяют структуру функциональных связей, т.е. отношений, определяемых характером распределения функций между членами группы, и структуру эмоциональных связей или межличностных отношений.
Вслед за Мэйо принято выделять формальную и неформальную структуры группы. Формальная структура группы – это совокупность связей и отношений между членами группы, определяемая формальными предписаниями (должностными инструкциями, иерархической структурой организации и т.д.). Неформальная структура группы – это реально складывающаяся в организации структура связей, коммуникаций и влияний. Отличительный признак организованных групп – наличие в группе функциональной структуры, т.е. распределение между ее членами функций, необходимых для достижения целей совместной деятельности.
Социометрическая структура группы - это совокупность связей между ее членами, характеризуемых взаимными предпочтениями и отражениями по результатам социометрического теста, предложенным Дж. Морено. В основе этой структуры группы лежат эмоциональные отношения симпатии и антипатии, феномены межличностной привлекательности и популярности. Основными характеристиками социометрической структуры группы являются: характеристики социометрического статуса членов группы, т.е. положения, которые они занимают в системе межличностных выборов; характеристики взаимных эмоциональных предпочтений и отражений членов группы; наличие микрогрупп, члены которых связаны отношениями взаимных выборов.
Коммуникативная структура группы – это совокупность связей между ее членами, характеризуемых процессами приема и передачи информации, циркулирующей в группе. Основные характеристики: положение, которое занимают члены группы в системе коммуникаций (доступ к получению и передаче информации); частота и устойчивость коммуникативных связей в группе; тип коммуникативных связей между членами группы (централизованные или децентрализованные «коммуникативные сети»).
Ролевая структура малой группы – это совокупность связей и отношений между индивидами, характеризуемая распределением между ними групповых ролей, т.е. типичных способов поведения, предписываемых ожидаемых и реализуемых участниками группового процесса. В общем виде при анализе процесса взаимодействия в группе выделяются роли, связанные с решение задач, и роли, связанные с оказанием поддержки другим членам группы. Анализ ролевой структуры малой группы позволяет определить, какие именно ролевые функции ив какой степени реализуются участниками группового взаимодействия.
Структура социальной власти и влияния в малой группе – это совокупность связей между ее членами, характеризуемых направленностью и интенсивностью их взаимного влияния. Основные характеристики: системы связей, лежащих в основе руководства группой (если речь идет о формально организованной группе), и неофициального (неформального) влияния, выраженного феноменом лидерства.