18.Механізми групової динаміки.

Механізми групової динаміки забезпечують збалансованість між силами розвитку і стабілізації. Залежно від сповідуваних принципів виокремлюють і класифікують різну їх кількість. За одним із підходів до психологічних механізмів групової динаміки зараховують:

— ідіосинкразійний (грец. — особливий, незвичний і — змішування) кредит лідера. Феномен "ідіосинкразійного кредиту" є своєрідним дозволом групи на поведінку, яка відхиляється від групових норм. Передусім його надають суб'єкту а високим статусом у групі, оскільки вважається, що він більше, ніж інші, орієнтується на групу, впроваджує інновації, найкомпетентніший. Наприклад, лідерам, які зробили вагомий внесок у життєдіяльність групи, дозволено у своїй поведінці відхилятися від групових норм, експериментувати з новими можливостями. За умови коли такі експерименти з цілями, способами їх досягнення, новими формами міжособистісної взаємодії більшість груп визнає і схвалює як позитивні, їх результати можуть стати новою груповою

нормою. Цей механізм сприяє створенню передумов для переходу групи на вищий рівень розвитку;

— розв'язання внутрігрупових суперечностей. Виокремлюють такі типи суперечностей між зростаючими потенційними можливостями групи та її актуальною діяльністю; між зростаючим прагненням учасників групи до самореалізації та самоствердження і одночасно посиленими тенденціями входження особистості до групової структури, інтеграції її з групою; між реальною поведінкою лідера і очікуваннями від неї (ця суперечність зводиться до з'ясування причин розвитку групи через конфлікт між лідером і послідовниками, тобто враховується тільки один аспект розвитку групи). Внутрігруповий конфлікт є потенційною можливістю просування групи до вищих рівнів і сприяє розвитку групи за конструктивного розв'язання суперечностей;

— психологічний обмін. Полягає у наданні групою більш високого психологічного статусу індивідам, котрі зробили вагомий внесок в її життєдіяльність. Різновидом психологічного обміну є ціннісний обмін. Відповідно корисні дії, адресовані як окремим членам, так і групі позначають поняттям "ціннісний внесок індивіда". У процесі групового функціонування активна участь індивіда (індивідів) у досягненні групової цілі, реалізації групових цінностей "обмінюється" на високий груповий статус. Розвиток групи відбувається через реальні групові дії, внаслідок чого, спираючись на оцінку вкладів у спільну справу, стає очевидною диференціація індивідуальних групових позицій (статусна диференціація).

19.Феномен групового тиску.

Феномен групового тиску отримав в соціальній психології на? зву феномена конформізму. Конформізм (від лат. conformis – под? ібний, схожий) – це пристосування, пасивне прийняття існуючого порядку речей, пануючої думки і т.ін.

Як зауважив І. Кон, на рівні побутової свідомості цей феномен зафіксовано давно в казці Андерсена про голого короля. А тому в по? всякденній мові поняття “конформізм” набуває негативного відтінку. Щоб позбавитись цього негативного відтінку, в соціально?психо? логічній літературі частіше говорять не про конформізм, а про кон? формність, або конформну поведінку, маючи на увазі чисто психоло? гічну характеристику позиції індивіда відносно позиції групи, прий? няття або неприйняття ним певного стандарту думки, яка притаман? на групі, міру підпорядкування індивіда груповому тиску. Протилеж? ними конформності поняттями є поняття “незалежність”, “са? мостійність позиції”, стійкість по відношенню до групового тиску. Конформність полягає не просто в тому, що індивід діє так само, як всі, але в тім, що він піддається впливові загальної дії, тобто він поводиться не так, як це було б, коли б він був наодинці. Кон? формність констатується там і тоді, де і коли фіксується наявність конфлікту між думкою індивіда і думкою групи та подолання цього конфлікту на користь групи.

№20 Групповое влияние

Этот феномен получил в социальной психологии наименование феномена конформизма. «Конформизм» означает «приспособленчество».

Первым исследовал Аш в 50-е годы.

Все люди делятся на:

- конформистов;

- нонконформистов – противостояние группе.

Конформное поведение поделил:

- одобрение или внутренний конформизм – человек искренне принимает мнение группы;

- уступчивость или внешний конформизм – человек демонстрирует согласие с группой, а сам остается при своем мнении;

- негативизм (конформизм наизнанку) – человек всегда не согласен с требованиями группы.

Конформизм – социальное явление, когда поставлены неопределенные задачи, когда небольшая группа, не очень сплочены, все это влияет на проявление конформного поведения.

Деиндивидуализация – это поглощение человека социальной ролью. Когда человек утрачивает осознание границ роли (я сделал, но все это делают). Роль человека поглощает его Личность.

Зимбардо. Проявляется в толпе (где есть у нас анонимность).

Социальная Личность. Проявляется в ситуациях, когда группа выполняет задачу, но ответственность не распределена (она размыта). Проявляется объективно, а субъективно она не осознается.

Огруппление мышления. Характерно для сплоченных групп. Группа начинает тратить силы не на анализ, а на поддержание сплоченности, гармонии. В результате – неправильные решения.

Групповая поляризация возникает в результате группового обсуждения, при столкновении точек зрения учитываются первоначальные установки, а не средние мнения.

Существуют следующие феномены группового влияния: социальная фасилитация; конформизм, социальная леность, деиндивидуализация, групповая поляризация, огруппление мышления, влияние меньшинства.