Висновки

1. Метод у науці і практиці – це шлях до визначеної мети. Методи в навчанні – це способи (шляхи) взаємозалежної діяльності педагога й учнів, спрямовані на рішення задач навчання. Усі методи навчання у фізичному вихованні доповнюють один одного, іноді ними користуються одночасно, тому що жоден з них не може бути визнаний універсальним. У тих випадках, коли дії педагога ще не забезпечують остаточного педагогічного результату (наприклад, надання допомоги підштовхуванням), вони є методичними прийомами навчання.

2. Вибір методів і методичних принципів визначається конкретною педагогічною задачею, особливостями змісту навчального матеріалу, підготовленістю учнів, конкретними зовнішніми умовами. У відомій мірі він залежить також від методичної і технічної підготовленості самого педагога. За формою спілкування педагога з учнями, тобто за формою керівництва навчальним процесом, можна виділити методи використання слова і методи забезпечення наочності. Для оволодіння ж технікою рухів необхідно користуватися методами практичних вправ.

3. Згідно із навчальною програмою, розробленою ініціативною групою вчених на замовлення Міністерства освіти України, у процесі фізичного виховання у вищих закладах освіти використовуються традиційні і нетрадиційні методи фізкультурної освіти та фізичного удосконалення.

Добір методіві принципів здійснюється за розсудом викладачів з урахуванням фізкультурних і спортивних інтересів та індивідуальних особливостей тих, хто займається, рівня їхнього здоров'я, фізкультурної освіти, фізичної підготовленості, наявності умов для занять, екологічного добробуту.

Забороняється використання методів у фізичному вихованні, пов'язаних з невиправданим ризиком для життя і здоров'я тих, хто займається, а також таких, які не відповідають етичним вимогам, формують культ насильства і жорстокості.

Список використаної літератури

1. Алексюк А.М. Педагогіка К.1998;

2. Алексюк А.М. Загальні методи навчання в школі, Київ, 1973

3. Бабанский Ю.К. Оптимизация учебно-воспитательного процесса, Москва, 1982.

4. Васильков Г.А. Соревновательному методу – зеленый свет // Физическая культура в школе. – 1994. – № 5. – С.43.

5. Коньков В.В. Личность подростка й физическая культура // Физическая культура в школе. —1990. – № 6. – С.35.

6. Коротов В.М. Общая методика учебно-воспитательного процесса. – М.: Педагогика, 1983.

7. Крук М. Фізичне виховання дітей з використанням літніх оздоровчих майданчиків і таборів відпочинку в Україні // Початкова школа № 4,2002 

8. Кун Л. Всеобщая история физической культуры и спорта, /Под ред. В.В. Столбова, Москва: «Радуга», 1982; 398с.

9. Підласий І.П. Педагогіка М.1996;

10. Сарапулова Є.А. Фізкультхвилинка – це серйозно // Фізичне виховання в школі. – 1997. – №4. – С. 20-22.

11. Слепкань З.Н. Наукові засади педагогічного процесу. К.2000;

12. Собиров Ш., Саидов М. Соревновательный метод в начальних классах // Физическая культура в школе. —1985. – № 1. – С.11.

13. Степанов О.М., Фіцула М.М. Основи психології і педагогіки К.2003; 

14. Стельмахович З. П. Наукові засади педагогічного процесу у дошкільних закладах К.2000;

15. Стельмахович М.Г. Теорія і практика українського національного виховання Івано – Франківськ 1996;

16. Столбов В. В. История физической культуры и спорта, Москва: Физкультура и спорт, 1975

17. Суходольська Л. В., Фіцула М.М. Методика виховної роботи Т. 1989

18. Тер-Ованесян А.А., Тер-Ованесян Й.А. Обучение в спорте. – М.: «ФиС», 1993. – С. 181.

19. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів Частина 1. Тернопіль: Навчальна книга - Богдан, 2008. – 272 с.

20. Шиян Б.М. Теорія і методика фізичного виховання школярів. Частина 2. Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2008. – 286 с.

21. Щуркова А.Е. Когда урок воспитывает // Физическая культура в школе. – 1978. – № 8. – С.15.

22. Янів В. Українська вдача і наш виховний ідеал Мюнхен – Тернопіль 1992.