- •1 Swot-аналіз: загальна характеристики основних методичних положень
- •Розділ 2 анаЛіТичні розрахунки підприємства ват «Дніпроважмаш»
- •2.1 Загальна характеристика підприємства
- •2.2 Оцінка динаміки основних техніко-економічних показників господарської діяльності ват «Дніпроважмаш»
- •3. Вибуло у звітному році - всього, та у тому числі:
- •Висновки
- •Список використаної літератури
3. Вибуло у звітному році - всього, та у тому числі:
а) ліквідовано основних фондів;
б) інше вибуття.
Фізичний знос означає втрату вартості об’єкту в процесі його експлуатації чи тривалого зберігання. Унаслідок фізичного зносу основних фондів погіршуються їх техніко-економічні та соціальні характеристики - знижується продуктивність, збільшуються експлуатаційні витрати, змінюється режим роботи тощо. На підприємстві Дніпроважмаш рівень показника фізичного зносу коливається в рамках 4 %.
Показники фондовіддачі, фондомісткості та фондоозброєності характеризують ефективність використання ОВФ. Фондовіддача (Ф в ) – показник, що відображає випуск продукції на 1 грн основних фондів підприємства. Якщо цей показник зростає, то це свідчить про успішність виробничої діяльності. На 2014 рік він зріс аж до 12.2 грн/грн , що в 1,37 разів більше порівняно з 2013 роком та в 1,24 рази – з 2012 р.
Фондомісткість (Фм ) – показник потреби основних фондів для забезпечення виконання одиниці обсягу роботи. У 2014 році значення фондомісткості дорівнювало 0.081-це знаю мірою менше порівняно з попередніми роками. Можна зробити припущення про те, що підприємство ввело певні інновації або ж у технологічний процес, або ж провадило локальні технічні інновації, що у кінцевому результаті призволо до зниження фондомісткості. Зростання показника фондовіддачі та зменшення показника фондомісткості свідчить про підвищення ефективності використання основних засобів.
Операційний прибуток — аналітичний показник, який дорівнює обсягу прибутку до вирахування відсотків за позиковими коштами і сплати податків. В 2013 році результат від операційної діяльності катастрофічно погіршився, оскільки операційний прибуток дорівнював 21523, що майже вдвічі менше від попереднього року. Провівши аналіз фінансової звітності №2, був зроблений висновок, щодо даного рівня результату і виявлено: 1) у 2013 році виручка від господарської діяльності складала 788640 тис.грн., що на 28787 тис.грн аніж у 2012; 2) Собівартість реалізованої продукції збільшилась відповідно з 553810 тис.грн до 600793тис.грн. Ці данні два фактори значною мірою вплину на зниження операційного прибутку. Хоч у 2014 році він покращився, однак не досяг того рівня, який був у 2012р.
Свою господарську діяльність ПАТ «Дніпроважмаш» проводить за рахунок власних та позикових коштів. Проте слід пам’ятати, що маючи великі заборгованості, підприємство буде мати слабке фінансове положення. Ідеальне співвідношення власного та позикового капітал – 60% на 40%. В моєму випадку показник коливається в рамках 50%, що в принципі вільно дозволяє покривати борги власним капіталом та мати стійке фінансове положення. За певних умов кредити вигідно брати. Тут проявляється ефект так званого фінансового важеля (левериджу), який виражають через відношення заборгованості до власного капіталу. Фінансовий леверидж складається в можливості впливати на чистий прибуток організації, змінюючи структуру пасивів, варіювати співвідношення власних та позикових коштів для оптимізації відсоткових виплат. Отже питання про доцільність використання кредитів пов’язана з діями фінансового важеля: зі збільшенням долі позикових коштів можна збільшити рентабельність власного капіталу. Рівень фінансового левериджу показує, що із зростанням загального прибутку до оподаткування на 1% чистий прибуток збільшився на 0,66%. В моєму випадку чистий прибуток збільшився відповідно на 0,4%, 0,36% та 0,39%.
Коефіцієнт Бівера показує на скільки близько до банкрутства знаходиться компанія. КБ= відношенню грошових потоків до суми зобов’язань. Нажаль, не дивлячись, на позитивну динаміку всіх вирахуваних показників, ПАТ «Дніпроважмаш» близьке до банкрутства, бо по даним Бівера, якщо коефіцієнт = 0,17, то підприємство знаходиться на стадії банкрутства через 6 років, відповідно коефіцієнт= -0,15 до 1 року. У таблиці техніко-економічних показників значення по рокам дорівнюють 0,01; -0,02; -0,03. Проте, якщо підприємство націлене надалі проводити свою діяльність, то воно може за рахунок проведення фінансової санації виявити проблеми та ліквідувати їх.
Коефіцієнт загальної ліквідності дозволяє визначити долю короткострокових зобов’язань, котрі підприємство може погасити в найближче майбутнє, не дочекавшись виплати дебіторської заборгованості і реалізації інших активів. Цей коефіцієнт має позитивну динаміку, а саму у 2012р. він дорівнював лише 0,15, то вже у 2014 р. він складає аж 1,41.
Коефіцієнт рентабельності активів показує можливість активів компанії створювати прибуток, або іншими словами – скільки прибутку приходиться на кожну вкладену гривню в майно організації.
Рентабельність продаж – показник фінансової результативності діяльності організації, який показує яку частину виручки організації складає прибуток. При цьому в якості фінансового результату в розрахунку можуть використовуватись різні показники прибутку.
Зменшення рівня показників рентабельності відбулося по причині зменшення виручки та збільшення собівартості реалізованої продукції, а також із-за значного збільшення операційних витрат.
2.3 SWOT-аналіз ПАТ «Дніпроважмаш»
SWOT-аналіз є першим етапом стратегічного планування, завданням якого є вибір типу та виду стратегії економічного розвитку підприємства. Методи застосування зазначеного аналізу у межах виконання даної курсової роботи передбачає наступну послідовність:
Визначення потенційно сильні сторони підприємства ВАТ «Дніпроважмаш»: а) наявність ексклюзивних наукових проектів;
б) гідна репутація серед іноземних партнерів;
в) високий рівень трудового потенціалу;
г) високоякісна продукція.
2) Охарактеризувати потенційно слабкі сторони підприємства ВАТ
«Дніпроважмаш»: а) високі витрати на виробництво продукції;
б) недостатність інвестування в нові розробки;
в) велика залежність від постачальників;
3) Типовий перелік потенційних зовнішніх можливостей для ВАТ;
«Дніпроважмаш»: а) фінансова підтримка збоку місцевих органів;
б) високі бар’єри входження в галузь нових;
підприємств;
в) кооперація з конкурентами;
г) надійні партнерські зав’язки на іноземних
ринках.
4) Перелік потенційних зовнішніх загроз для підприємства ВАТ
«Дніпроважмаш»: а) збільшення вартості необхідних ресурсів;
б) інфляція;
в) протидія збоку конкурентів.
Із переліку типових потенційних внутрішніх сильних і внутрішніх слабких сторін підприємства, потенційних зовнішніх можливостей і загроз для нього на основі загальної характеристика підприємства та зовнішнього середовища його господарської діяльності, а також оцінки динаміки основних техніко-економічних показників його господарської діяльності визначається вплив відповідних можливостей і загроз на його конкурентоздатність. Відповідна оцінка знаходить відображення у SWOT-матриці (табл.2.1).
Таблиця 2.1 – SWOT-матриця
|
СИЛЬНІ СТОРОНИ |
СЛАБКІ СТОРОНИ |
МОЖДИВОСТІ |
1) наявність ексклюзивних наукових проектів; 2) гідна репутація серед іноземних партнерів;
|
1) велика залежність від постачальників;
|
ЗАГРОЗИ |
1) високий рівень трудового потенціалу; 2) високоякісна продукція.
|
1) високі витрати на виробництво продукції; 2) недостатність інвестування в нові розробки
|
На основі зазначеного переліку та характеристик типів і видів стратегій економічного розвитку приймається рішень про впровадження горизонтальної стратегії традиційного розвитку. Бо на українську ринку важкого машинобудування ВАТ «Дніпроважмаш» займає одні із лідируючих позицій. Дана стратегія передбачає зберігання за власником компанії увесь набір компетенцій господарюючого суб’єкта, зокрема щодо управління її діяльності та розпорядженням прибутку. Для того, щоб розширювати свою діяльність підприємство повинно знайти нових інвесторів. За допомогою додаткових залучених інвестицій, воно може розширювати свою діяльність поза межами України. І тим самим перетворить із тресту у концерн з дивізіональною структурою управління.
